Ухвала суду № 137505572, 17.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/3826/25

У Х В А Л А

з питань прийняття звіту про виконання рішення суду та зміни

способу і порядку виконання судового рішення

17 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Яськів В.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Данилюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву відповідача про виконання рішення суду та заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885), в якому просить:

визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, м. Львів, 79016, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо обмеження розміру пенсії позивача до 70% відсотків грошового забезпечення, під час перерахунків та виплати пенсії: на виконання рішення суду від 01.11.2024 по справі 380/19607/24 та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, проведених на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України: № 11/21026-суд від 27.08.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2022, № 11/21027-суд від 27.08.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023, не включення до виплати пенсії індексації пенсії нарахованої: відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 (індексація базового ОСНП 2024(55551,95*0,0796), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 (індексація базового ОСНП 2025(57051,95* 0,1150), та обмеження пенсії максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, м. Львів, 79016, 10; код ЄДРПОУ 13814885), здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2022; з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21027- суд від 27.08.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023, виходячи з 89 % грошового забезпечення, з врахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 (індексація базового ОСНП 2024(55551,95*0,0796), та індексації пенсії з 01.03.2025 відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 (індексація базового ОСНП 2025(57051,95* 0,1150), без обмеження пенсії максимальним розміром.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% до 70% сум грошового забезпечення та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 та з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21027-суд від 27.08.2024, виходячи з 89% відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 07.07.2025.

Як встановлено із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом було виготовлено виконавчий лист у справі, який видано 16 липня 2025 року.

22.04.2026 позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до суду звіт про виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Заява обґрунтована тим, що зі змісту перерахунку пенсії, проведеного на виконання зазначеного рішення суду, видно, що боржник, всупереч вимогам рішення суду, протиправно застосував обмеження пенсії максимальним розміром.

Відповідач 28.04.2026 подав заперечення на заяву про встановлення судового контролю, у якій зазначив, що зміна правового регулювання правовідносин відбулась у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (на підставі якої ОСОБА_1 переглянуто пенсійне забезпечення). У справі №380/3826/25 не було предметом розгляду питання щодо виплати пенсії з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром та урахуванням індексації передбаченої Постановою №236. Тобто, на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення заявником (позивачем) з позовом до суду по справі №380/3826/25 розмір пенсії ОСОБА_1 ще не переглядався відповідно до Постанови №236, відповідно ця постанова не була предметом розгляду у справі №380/3826/25.

Позивач 29.04.2026 подав відповідь на заперечення відповідача, у яких вказав, що невиконання боржником рішення суду в адміністративній справі №380/3826/25, (в частині, що стосується перерахунку та виплати пенсії позивача без обмеження максимальним розміром) після набрання рішенням законної сили, та під час спорів між цими сторонами у аналогічних правовідносинах, а також необхідність встановлення наявності підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду є підставами для подання заяви про встановлення судового контролю.

Ухвалою від 30.04.2026 клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №380/3826/25 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

28.05.2026 відповідач подав до суду звіт про виконання рішення суду, у якому зазначив, що зміна правового регулювання правовідносин відбулась у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі Постанова №236) (на підставі якої ОСОБА_1 переглянуто пенсійне забезпечення). У справі №380/3826/25 не було предметом розгляду питання щодо виплати пенсії з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром та урахуванням індексації передбаченої Постановою №236. Тобто, на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення заявником (позивачем) з позовом до суду по справі №380/3826/25 розмір пенсії ОСОБА_1 ще не переглядався відповідно до Постанови №236, відповідно ця постанова не була предметом розгляду у справі №380/3826/25. Отже, період починаючи з 01.03.2026 з врахуванням Постанови №236 є новими спірними правовідносинами тому при обчисленні розміру пенсії позивача починаючи з 01.03.2026 з врахуванням Постанови №236 не може охоплюватись предметом судового контролю за виконанням рішення суду у справі №380/3826/25.

Позивач 03.06.2026 подав заперечення на звіт відповідача, у яких зазначив, що рішення суду від 04.06.2025 у справі №380/3826/25 в частині перерахунку та виплати пенсії позивача без обмеження максимального розміру (після набрання зазначеним рішенням законної сили), в аналогічних правовідносинах - не виконується. Окрім того, просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №380/3826/25 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 та з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21027-суд від 27.08.2024, виходячи з 89% відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат, на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) невиплачену доплату пенсії за період 01.02.2022 по 31.07.2025 у розмірі 613 395,02 грн. (шістсот тринадцять тисяч триста дев`яносто п`ять грн. 02 коп.).»

Ухвалою від 08.06.2026 призначено судове засідання для розгляд звіту відповідача про виконання судового рішення та заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії на 17 червня 2026 року.

Представник позивача 09.06.2026 подала заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у яких зазначила, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Проте, у даній справі немає жодної обставини яка ускладнює чи робить неможливим виконання рішення суду, оскільки судове рішення у справі № 380/3826/25 в межах наданих повноважень Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано.

У судовому засіданні 08.06.2026 позивач заперечив проти прийняття звіту про виконання рішення суду та просив задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Представник відповідача заперечила проти заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду та просила прийняти звіт про виконання рішення суду.

При розгляді звіту відповідача про виконання рішення суду суд виходить з таких підстав та мотивів.

Конституція України гарантує обов`язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до звіту викладені у частинах 2-3 статті 382-2 КАС України.

Відповідно до частин 1-3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19, від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а, від 25 лютого 2025 року у справі № 580/2522/24, від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.

Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що предметом спору у справі, що розглядається, був перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21026-суд від 27.08.2024 та з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21027-суд від 27.08.2024, виходячи з 89% відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, що підтверджується відповідним перерахунком пенсії з 01.08.2025. Підсумок пенсії обчислено з 89% сум грошового забезпечення, та такий разом з надбавками становить 74 260,59 грн і не обмежується максимальним розміром.

Щодо покликань позивача на перерахунки пенсії з 01.01.2026 та з 01.03.2026, за наслідками яких позивачеві було обмежено пенсію максимальним розміром суд зазначає, що вказані перерахунки пенсії були проведені на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році». Питання про застосування вказаних нормативних актів до пенсії позивача не було предметом спору у справі №380/3826/25 та не могло досліджуватися в межах вказаної справи, оскільки вказані нормативні акти на момент розгляду адміністративної справи прийняті не були.

Водночас у разі незгоди з діями відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії при нарахуванні індексації пенсійного забезпечення на виконання вищеперелічених нормативних актів позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів з окремим адміністративним позовом щодо визнання протиправними відповідних дій відповідача.

Суд звертає увагу позивача, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не може підміняти собою розгляд та вирішення справи по суті або застосовуватися до правовідносин, які не були предметом оцінки судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що неприйняття звіту про виконання рішення суду та подальший судовий контроль за його виконанням за змістом правовідносин, що виникли між сторонами та доводів позивача, не буде ефективним способом поновлення та захисту прав та інтересів позивача, а тому вважає за необхідне прийняти звіт ГУ ПФУ у Львівській області про його виконання.

Щодо заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду суд виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої та третьої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Конституційний суд України у рішенні від 25 квітня 2012 року у справі №12-рп/2012 зазначає, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Судом встановлено з матеріалів справи, що на виконання рішення суду від 04.06.2025 у справі №380/3826/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 по 31.07.2025. Сума доплати пенсії за вказаний період становить 613 395,02 грн. Недоплачена сума пенсії не була виплачена позивачеві у зв`язку із відсутністю надходжень із Державного бюджету України.

Отже, у даній ситуації наявний факт частково невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №380/3826/25, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.

Суд зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Отже, вказані вище приписи чинного законодавства свідчать про те, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Тобто, у будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України суд встановив, що оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості по виплаті пенсії є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №380/3826/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області нарахованої суми доплати до пенсії, а тому заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення є підставною та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 378, 381-1, 382-382-3 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №380/3826/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 04.06.2025 у справі №380/3826/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) доплати пенсії на виконання вказаного рішення за період з 01.02.2022 по 31.07.2025 у розмірі 613 395 (шістсот тринадцять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн 02 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.

Повний текст ухвали складено 18.06.2026.

Суддя Чаплик І.Д.