Ухвала суду № 137504770, 18.06.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 215/1172/26

Провадження № 2/197/425/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулося до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №352212301 від 21.06.2021 в розмірі 66221 грн, а також понесених судових витрат.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 24.02.2026 дану цивільну справу було направлено до Широківського районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання, призначене на 17.04.2026, представник позивача не з`явився, при цьому в позовній заяві позивачем заявлено про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка повідомлялась належним чином, у судове засідання, призначене на 17.04.2026 не з`явилася.

У зв?язку з неявкою відповідачки та відсутність будь-яких заяв щодо причин неявки, розгляд справи відкладено на 11.05.2026 о 10:30.

У судове засідання, призначене на 11.05.2026 сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. 11 травня 2026 року від представника позивача на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла заява, відповідно до якої вказує, що позивач разом з відповідачем, з метою врегулювання спору, дійшли домовленості щодо мирного врегулювання. На підставі вищевикладеного просить суд перенести судове засідання по вищевказаній справі на інший день (а.с. 150). При цьому у вказаній заяві не зазначено про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Судом задоволено клопотання представника позивача та судове засідання у справі відкладено на 09.06.2026 о 10:30.

У судове засідання, призначене на 09.06.2026 сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 18.06.2026 о 09:00, з підстав неявки учасників справи та відсутності заяв про можливість розгляду справи за їх відсутності, зокрема за відсутності такої заяви від представника позивача, зважаючи, що останній 11.05.2026 подав заяву про відкладення розгляду справи, однак не вказував про можливість такого розгляду справи по суті в подальшому за його відсутності.

У судове засідання, призначене на 18.06.2026 сторони не з`явились, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або можливості розгляду справи за їх відсутності, зокрема від представника позивача, до суду не подавалися та такі в суд не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ст.ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

Як встановлено судом з матеріалів справи, представник ТОВ "ФК "ЕЙС" заявою від 11.05.2026 просив відкласти судове засідання у справі на інший день у зв`язку з можливим мирним врегулюванням спору з відповідачем. При цьому у вказаній заяві не зазначено про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. В судові засідання, призначені на 09.06.2026 та 18.06.2026, представник позивача не з`явився без поважних причин. Жодних клопотань та доказів на підтвердження обставин, що створюють об`єктивні перешкоди прибуття представника на призначені судові засідання позивачем не надано.

Отже, вбачається, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання.

При цьому, зважаючи на те, що учасники справи перебували у процесі врегулювання спору в позасудовому порядку та суду не відомі наслідки такого процесу, перевірки дійсного розміру спірної заборгованості на час розгляд справи, зважаючи, що такий може бути змінений через сплату відповідачкою його в повному розмірі або в якійсь частині, а відтак це перешкоджає розгляду справи по суті.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України - особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно..

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

За таких обставин, суд вважає позовну заяву ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості такою, що підлягає залишенню без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 257, 258, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз?яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М.В. Панчук