Вирок № 137504525, 18.06.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1336/26

Номер провадження 1-кп/184/290/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового розгляду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12026046360000048 від 15.05.2026 року та додані до нього матеріали відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Покров (Орджонікідзе), Дніпропетровської області, громадянин України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, дітей на утриманні не має, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз за вироком 03.11.2025 року Покровським міським судом за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 680 грн.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Покровського міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026046360000048 від 15.05.2026 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального проступку. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.

Потерпілий ОСОБА_4 також подав заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2026 року №36, зарахований до військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді гранатометника 1 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону, військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані солдат, який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №86 від 26.03.2026 року визнано таким що самовільно залишив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №5 51-XIV та Військової присяги, статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, 14.05.2026 о 10 годині 07 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився поблизу будинку №18 по вул. Бориса Джонсона в м. Покров Дніпропетровської області, де в той же день та час, там же перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

В цей же день і час, знаходячись там же, ОСОБА_2 з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, тримаючи в своїй правій руці ніж із сталевим лезом умисно наніс ОСОБА_4 лезом ножа один удар в область правого передпліччя. Своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді наскрізного колото-різаного поранення правого передпліччя в середній третини з частковим пошкодженням розгинача п`ятого пальця правої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 3 83 від 05.06.2026 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, дійшов висновку по те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, правильно кваліфікований за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При вирішенні питання відносно призначення покарання, суд керується статтями 50, 65 КК України в частині законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та досягнення мети його призначення.

При призначенні покарання суд виходить з вимог закону щодо достатності покарання для виправлення особи, запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 1 ст. 12 КК України класифікуються як кримінальний проступок; особу винного, за місцем служби характеризується не задовільно, займаній посаді «солдат» не відповідає, на обліку лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, в тому числі за кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи, але належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, а також суд враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 передбачених ст. 66 КК України суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 передбаченою ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.2 ст.125 КК України, яке буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн. (отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/ ТГ м. Покров/21081100, код отримувача ЄДРПОУ - 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) номер рахунку UA 468999980313060106000004567, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Матеріали кримінального провадження № 12026046360000048 від 15.05.2026 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №184/1336/26, провадження №1-кп/184/290/26.

Речові докази: складний ніж з металевим лезом загальною довжиною 24 см., з рукояткою червоного кольору, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1