Рішення № 137503684, 18.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Київ справа №320/35188/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РОЗДОЛ» до Київської міської ради про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РОЗДОЛ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Київської міської ради, які полягають у наданні Постійною комісію Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою відповіді № 08/286-30 вих. від 30.01.2025 року, яка є відповіддю не по суті на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РОЗДОЛ» № 1612/24 від 16.12.2024 року.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РОЗДОЛ» звернулось до Постійної комісії Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою зі зверненням № 1612/24 від 16.12.2024 року, у якому просило ретельно дослідити викладені обставини, розглянути звернення за участю представника підприємства, надати оцінку діям та бездіяльності Департаменту територіального контролю міста Києва, у тому числі щодо вимагання документів, надання яких, на думку позивача, не передбачено законом, надати оцінку діям головного спеціаліста інспектора з благоустрою, скасувати винесені приписи, видати товариству контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з ремонтом фасаду нежитлової будівлі, а також ініціювати приведення процедури видачі такої контрольної картки у відповідність до вимог законодавства. Позивач вказує, що 24.01.2025 року на засіданні Постійної комісії відбувся розгляд його звернення, однак порушені у ньому питання, на переконання позивача, по суті вирішені не були. На думку позивача, лист Постійної комісії Київської міської ради № 08/286-30 вих. від 30.01.2025 року, а також додані до нього документи, зокрема листи структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради та комунального підприємства, не містять належної відповіді на порушені у зверненні питання, не відновлюють порушені права товариства та не містять обґрунтування щодо відхилення доводів заявника або неможливості задоволення викладених у зверненні вимог. Позивач вважає, що оскаржувана відповідь є формальною, не містить конкретного вирішення питань, поставлених у зверненні № 1612/24 від 16.12.2024 року, та фактично є відповіддю не по суті. Окремо позивач наголошує, що предметом його звернення було не лише отримання загальної інформації від Департаменту, а саме перевірка правомірності дій і бездіяльності Департаменту територіального контролю міста Києва, оцінка правомірності вимог щодо надання документів, перевірка законності невидачі контрольної картки та вжиття заходів реагування з боку Постійної комісії.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/35188/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду від 22.07.2025 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено уточнену позовну заяву з позовними вимогами викладеними у наступній редакції:

- визнати протиправними дії Київської міської ради, які полягають у наданні Постійною комісію Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою відповіді № 08/286-30 вих від 30.01.2025 року, яка є відповіддю не по суті на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РОЗДОЛ» № 1612/24 від 16.12.2024 року;

- зобов`язати Київську міську раду в особі Постійної комісії Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою повторно, належним чином, розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РОЗДОЛ» №1612/24 від 16.12.2024 року та вчинити дії, витребувані в даному зверненні.

Таким чином, недоліки позову, встановлені ухвалою суду, усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Київської міської ради про залишення позову без розгляду.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову та зазначає, що звернення ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ» № 1612/24 від 16.12.2024 року було розглянуто Постійною комісією Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою на засіданні 24.01.2025 року. При цьому сам позивач не заперечує факту розгляду звернення на засіданні Комісії. За результатами такого розгляду 30.01.2025 року позивачу було надіслано лист № 08/286-30 вих. із додатками, а саме відповідями профільних структурних підрозділів та витягом із протоколу засідання Комісії. Відповідач вказує, що до листа були долучені, зокрема, відповідь Департаменту територіального контролю міста Києва від 09.01.2025 № 064-453, відповідь Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 15.01.2025 № 073-326, відповідь Департаменту містобудування та архітектури від 21.01.2025 № 055-1353, відповідь КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17.01.2025 № 062/14-655, а також витяг із протоколу № 1/53 засідання Комісії від 24.01.2025 року. На думку відповідача, наведене свідчить про те, що звернення було не лише формально отримано, а й фактично опрацьовано шляхом отримання інформації від компетентних органів та повідомлення заявника про результати такого розгляду. Крім того, відповідач звертає увагу, що частина вимог, викладених у зверненні позивача, за своїм змістом виходить за межі повноважень Постійної комісії Київської міської ради. Зокрема, Постійна комісія не є суб`єктом, який безпосередньо видає контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою, не є органом державного архітектурно-будівельного контролю та не наділена повноваженнями у судовому чи позасудовому порядку скасовувати приписи посадових осіб Департаменту територіального контролю. Відтак відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ» зверталося до Департаменту територіального контролю міста Києва з питання видачі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з виконанням ремонтних робіт фасаду нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 3 та Симиренка, 3-А у Святошинському районі міста Києва.

У подальшому між позивачем та Департаментом виник спір щодо наявності або відсутності підстав для видачі такої контрольної картки, а також щодо правомірності вимог Департаменту про надання певних документів. Позивач вважав, що Департамент безпідставно вимагав документи, надання яких не передбачено законом, не розглянув належним чином попереднє звернення товариства від 08.10.2024 року, неправомірно не видав контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та допустив інші порушення процедури розгляду його звернень.

У зв`язку з цим ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ» звернулося до Постійної комісії Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою зі зверненням № 1612/24 від 16.12.2024 року.

У вказаному зверненні позивач просив ретельно дослідити викладені обставини; розглянути звернення за участю представника підприємства; надати оцінку діям та бездіяльності Департаменту територіального контролю міста Києва; надати оцінку діям головного спеціаліста інспектора з благоустрою Департаменту та скасувати його приписи; видати товариству контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою; а також звернутися до відповідальних посадових осіб КМДА та Київського міського голови з метою приведення процедури видачі контрольної картки у відповідність до вимог законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що зазначене звернення було винесено на розгляд Постійної комісії Київської міської ради. 24.01.2025 року на засіданні Постійної комісії звернення ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ» № 1612/24 від 16.12.2024 року було розглянуто.

При цьому представник позивача був присутній під час розгляду звернення на засіданні Комісії, а сам факт проведення такого розгляду ним не заперечується.

За результатами розгляду звернення Постійною комісією Київської міської ради було підготовлено лист № 08/286-30 вих. від 30.01.2025 року, який надіслано позивачу.

Разом із цим листом позивачу було надано витяг із протоколу № 1/53 засідання Постійної комісії від 24.01.2025 року, а також відповіді профільних структурних підрозділів та підприємства, а саме: лист Департаменту територіального контролю міста Києва від 09.01.2025 № 064-453, лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 15.01.2025 № 073-326, лист Департаменту містобудування та архітектури від 21.01.2025 № 055-1353, лист КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17.01.2025 № 062/14-655.

Зокрема, з листа Департаменту територіального контролю міста Києва № 064-453 від 09.01.2025 року вбачається, що Департаментом у межах наданих повноважень розглянуто питання, порушені у зверненні ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ», щодо видачі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з ремонтом фасаду нежитлової будівлі.

У вказаному листі Департамент навів інформацію щодо попередніх звернень товариства, документів, які подавались для отримання контрольної картки, а також щодо звернення Департаменту до інших органів з метою з`ясування наявності документів, які дають право на виконання відповідних робіт.

Департамент повідомив про обставини, з яких контрольна картка позивачу не видавалася, та зазначив, що його посадові особи діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Не погоджуючись із листом Постійної комісії № 08/286-30 вих. від 30.01.2025 року та вважаючи, що зазначена відповідь не є відповіддю по суті його звернення, ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ» звернулося до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена конституційна норма є базовим критерієм оцінки правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин із метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень із боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення, вчинені такі дії або допущена така бездіяльність на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Статтею 5 КАС України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, і просити про їх захист.

Правовідносини, пов`язані з реалізацією права на звернення, регулюються Законом України «Про звернення громадян». За змістом статті 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені у письмовій або усній формі пропозиції, заяви і скарги. Заява або клопотання це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, посадових осіб. Скарга це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями, рішеннями чи бездіяльністю відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень відповідного органу або посадової особи, таке звернення в установлений строк пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявник. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати такі заяви, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, а також повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» особа, яка звернулася із заявою чи скаргою, має право, зокрема, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу, бути присутньою при розгляді заяви чи скарги, користуватися послугами адвоката, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи у межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, письмово повідомляти заявника про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, а у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що обов`язок суб`єкта владних повноважень у правовідносинах щодо розгляду звернення полягає у прийнятті звернення, його розгляді у межах компетенції, перевірці наведених обставин, за потреби отриманні інформації від компетентних органів, прийнятті рішення або формуванні відповіді за результатами розгляду та повідомленні заявника про результати.

Водночас законодавство про звернення громадян не гарантує особі задоволення всіх її вимог і не зобов`язує орган місцевого самоврядування приймати рішення саме такого змісту, якого бажає заявник, якщо для цього відсутні правові підстави або якщо вирішення відповідного питання не належить до компетенції такого органу.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що відповідь Постійної комісії Київської міської ради № 08/286-30 вих. від 30.01.2025 року не є відповіддю по суті, суд виходить із того, що з матеріалів справи вбачається фактичне здійснення відповідачем дій, спрямованих на розгляд звернення позивача.

Так, звернення ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ» не було залишено без реагування, не було проігноровано та не було повернуто без розгляду. Навпаки, воно було винесено на засідання Постійної комісії, розглянуто 24.01.2025 року, а за результатами такого розгляду заявнику направлено письмову відповідь із доданими матеріалами.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує факту розгляду його звернення на засіданні Постійної комісії 24.01.2025 року.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідний розгляд відбувся, однак, на його думку, питання, порушені у зверненні, не були вирішені по суті.

Отже, спір між сторонами фактично полягає не у встановленні факту бездіяльності відповідача щодо нерозгляду звернення, а в оцінці змісту наданої відповіді та незгоді позивача з результатом розгляду.

При цьому суд вважає, що позивач помилково ототожнює поняття «відповідь не на мою користь» із поняттям «відповідь не по суті». Надання відповіді по суті звернення не означає обов`язку суб`єкта владних повноважень задовольнити всі вимоги заявника або прийняти рішення, яке відповідає очікуванням заявника. Відповідь може бути негативною, може містити відмову, роз`яснення причин неможливості задоволення вимог, посилання на відсутність компетенції або необхідність дотримання іншої процедури, однак це саме по собі не свідчить про те, що звернення не було розглянуто по суті.

Судом встановлено, що разом із листом Постійної комісії від 30.01.2025 року позивачу було надіслано відповіді органів та підрозділів, до компетенції яких належать окремі питання, порушені у зверненні.

Зокрема, лист Департаменту територіального контролю міста Києва № 064-453 від 09.01.2025 року містить інформацію щодо попередніх звернень товариства, питання видачі контрольної картки, наявності або відсутності поданих документів, необхідних для виконання робіт, а також щодо причин, з яких контрольна картка позивачу не видавалася.

Таким чином, позивач був повідомлений про позицію профільного органу щодо суті спору, пов`язаного з видачею контрольної картки.

Суд також враховує, що звернення позивача містило декілька різних за своїм характером вимог, серед яких були вимоги про надання оцінки діям Департаменту, скасування приписів посадової особи Департаменту, видачу контрольної картки, а також ініціювання змін до процедури видачі контрольної картки.

Однак Постійна комісія Київської міської ради не є органом, який безпосередньо здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою, не є органом державного архітектурно-будівельного контролю та не наділена повноваженнями скасовувати приписи інспекторів з благоустрою у спосіб, на якому наполягає позивач.

Відтак неможливість вирішення всіх поставлених позивачем питань у бажаний для нього спосіб зумовлена не протиправною поведінкою відповідача, а межами компетенції відповідного органу.

У межах наданих повноважень Постійна комісія мала можливість розглянути звернення, заслухати представника позивача, отримати та дослідити інформацію від компетентних структурних підрозділів, сформувати відповідь заявнику та надати йому відповідні матеріали. Саме такі дії, як убачається з матеріалів справи, і були вчинені.

Обставин, які б свідчили про те, що відповідач ухилився від розгляду звернення, не перевірив наведені у ньому обставини, не запросив або не допустив представника позивача до участі в розгляді, не надав письмової відповіді чи приховав від позивача результати розгляду, судом не встановлено.

Доводи позивача про те, що надані разом із листом Комісії документи не відновили порушені права товариства, також не є підставою для задоволення позову.

Предметом цього спору є правомірність дій відповідача щодо надання відповіді на звернення, а не безпосереднє вирішення питання про видачу контрольної картки чи законність приписів інспектора з благоустрою.

Якщо позивач вважає незаконними приписи посадової особи Департаменту або відмову у видачі контрольної картки, такі дії чи рішення можуть бути предметом окремого судового оскарження до належного відповідача з відповідним способом захисту.

Натомість у цій справі суд перевіряє саме те, чи було звернення позивача розглянуто та чи була надана відповідь у межах вимог законодавства про звернення.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідь Постійної комісії є виключно формальною. Наявність у відповіді посилань на відповіді профільних департаментів та долучення таких відповідей до листа не свідчить про формальний характер розгляду. Навпаки, отримання інформації від органів, які володіють спеціальною компетенцією щодо питань благоустрою, містобудування, архітектурно-будівельного контролю та технічної інвентаризації, є способом належної перевірки обставин, викладених у зверненні. Закон України «Про звернення громадян» не забороняє органу, який розглядає звернення, використовувати інформацію інших органів і структурних підрозділів, якщо така інформація стосується порушених у зверненні питань.

Суд також зазначає, що законодавство не зобов`язує орган місцевого самоврядування безпідставно задовольняти будь-яке звернення особи незалежно від його змісту. Обов`язок розглянути звернення не є тотожним обов`язку прийняти рішення на користь заявника. В іншому випадку інститут звернення фактично був би підмінений механізмом безумовного задоволення будь-яких вимог особи, що суперечило б принципу законності, закріпленому у частині другій статті 19 Конституції України.

Оцінюючи заявлену позивачем вимогу про зобов`язання Київської міської ради в особі Постійної комісії повторно, належним чином, розглянути звернення № 1612/24 від 16.12.2024 року та вчинити дії, витребувані у цьому зверненні, суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправними дій щодо надання відповіді. Оскільки суд не встановив протиправності дій відповідача, підстави для покладення на нього обов`язку повторно розглядати звернення відсутні.

Крім того, вимога про зобов`язання відповідача «вчинити дії, витребувані у зверненні» є надмірно широкою та не враховує меж компетенції Постійної комісії. Зміст звернення позивача охоплює різні за правовою природою прохання, частина з яких не може бути реалізована Постійною комісією самостійно. Судове рішення повинно бути чітким, зрозумілим і таким, що може бути виконане у встановлений законом спосіб. Зобов`язання відповідача вчинити всі дії, зазначені у зверненні, без урахування компетенції відповідного органу, фактично означало б втручання суду у дискреційні та організаційні повноваження органу місцевого самоврядування, а також покладення на нього обов`язків, прямо не передбачених законом.

За таких обставин суд доходить висновку, що встановлені у справі фактичні обставини не свідчать про допущення Київською міською радою або її Постійною комісією порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» під час розгляду звернення ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ» № 1612/24 від 16.12.2024 року. Звернення було розглянуто по суті, позивача повідомлено про результати розгляду, до відповіді долучено матеріали, отримані від компетентних органів, а незгода позивача зі змістом такої відповіді не є самостійною підставою для визнання дій відповідача протиправними.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІРМА РОЗДОЛ» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РОЗДОЛ» до Київської міської ради про визнання протиправними дій, відмовити.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.