Рішення № 137502229, 18.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 червня 2026 р. Справа № 120/2238/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій та рішення відповідача від 06.01.2026 року №905090168891 щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки станом на 06.11.2021 позивач не подавала до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави та відповідний обов`язок щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання на підставі такої довідки.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 02.04.2024 № 955/0/15-24 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Вказаним рішенням також установлено, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло з наступного дня після досягнення нею шістдесяти п`яти років.

Позивач вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно не зараховано до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, усіх періодів, які підлягають врахуванню до такого стажу, звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі №120/15065/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування до стажу роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в повному обсязі стаж роботи на посаді судді - 20 років 9 місяців 20 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), що надавав право на призначення на посаду судді, - 3 роки, що загалом становить 25 років 8 місяців 20 днів;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на рівні 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 06.11.2021 перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та виплачувати у розмірі 60 % від відповідних сум суддівської винагороди, зарахувавши її стаж на посаді судді 25 років 8 місяців 20 днів, з яких: стаж роботи на посаді судді - 20 років 9 місяців 20 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), що надавав право на призначення на посаду судді, - 3 роки;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.10.2024 № 905090168891 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 26.04.2024 перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, з урахуванням стажу роботи на посаді судді - 25 років 8 місяців 20 днів, на підставі довідки Територіального управління ДСА у Вінницькій області від 16.10.2024 № 4-35/0647 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, пункту 1 частини 3, пункту 1 частини 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн. у розмірі 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із врахуванням вже проведених виплат.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволено частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.10.2024 №905090168891 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 26.04.2024 перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, з урахуванням стажу роботи на посаді судді - 25 років 8 місяців 20 днів, на підставі довідки Територіального управління ДСА у Вінницькій області від 16.10.2024 № 4-35/0647 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, пункту 1 частини 3, пункту 1 частини 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн. у розмірі 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із врахуванням вже проведених виплат.

Ухвалено нове рішення у цій частині заявлених вимог про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 залишено без змін.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення №905090168891 про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням висновків рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/15065/24.

Підставою для відмови в перерахунку пенсії стало те, що станом на 06.11.2021 року заявницею довідка про довічне грошове утримання не надавалась, зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо проведення перерахунку з урахуванням довідок про грошове утримання судді у відставці відсутнє.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також, у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно із частиною першою статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Конституційний Суд України у рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402.

Згідно рішення Конституційного Суду України, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Суд зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №120/15065/24, залишеним без змін у відповідній частині постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, встановлено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із врахуванням стажу роботи на посаді судді 25 років 8 місяців 20 днів та зобов`язано відповідача здійснити відповідний перерахунок з 06.11.2021.

Разом з тим, у межах даної справи спір виник щодо непроведення відповідачем перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області від 24.04.2024 №4-35/0464 з посиланням на відсутність такої довідки станом на 06.11.2021.

Суд враховує, що рішенням Вищої ради правосуддя від 02.04.2024 №955/0/15-24 позивача звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Цим же рішенням встановлено, що право позивача на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло з наступного дня після досягнення нею шістдесятип`ятирічного віку, тобто з 06.11.2021.

За таких обставин, відсутність станом на 06.11.2021 довідки про суддівську винагороду не спростовує наявності у позивача права на отримання та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, а також не звільняє відповідача від обов`язку здійснити такий перерахунок відповідно до вимог статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905090168891 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% від відповідних сум суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області від 24.04.2024 року №4-35/0464, враховуючи стаж роботи на посаді судді 25 років 8 місяців 20 днів, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 06 листопада 2021 року.

Окрім того, позивач в змісті позовних вимог просить суд вирішити процесуальне питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі - шляхом зобов`язання його подати у встановлений судом строк звіт про його виконання є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для окремого встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, наголошуючи при цьому, що, відповідно до частин 2-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1331,20 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905090168891 про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням висновків рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/15065/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% від відповідних сум суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області від 24.04.2024 року №4-35/0464, враховуючи стаж роботи на посаді судді 25 років 8 місяців 20 днів, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 06 листопада 2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Свентух Віталій Михайлович