Рішення № 137501361, 18.06.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/533/26 Пров. №2/478/404/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження, в с-щі Казанка, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

В с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 850,00 грн. заборгованості за договором про наданя кредиту №3952363 від 14.09.2020 року, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 27 850 грн заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати 2662,40 грн на сплату судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.09.2020 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту № 3952363. ТОВ «Алекскредит» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 3952363 від 14.09.2020, який також знаходиться у власному кабінеті останнього на офіційному веб-сайті Товариства.

Відповідач уклав кредитний договір № 3952363 від 14.09.2020 із ТОВ «Алекскредит» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000 грн, однак не виконав належним чином кредитні зобов`язання.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" був укладений договір факторингу № ДФ-31102025.

На підставі укладених договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3952363 від 14.09.2020.

Таким чином, сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" є документально підтвердженою та становить 32 850,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн; заборгованість за відсотками 27 850,00 грн.

Наведене стало підставою для звернення до суду, тому просить суд стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 32 850,00 грн та відшкодувати понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, натомість в прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним.

Причини неявки до суду відповідач не повідомив, відзиву, заяв, заперечень щодо розгляду справи до суду не надав, у зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом установлено, що 14.09.2020 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) був укладений в електронній формі договір про надання кредиту № 3952363, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS3952363.

Згідно умов укладеного договору кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000 грн, строком користування кредитом до 23.03.2021 (включно), що є кінцевою датою виконання договору.

Згідно з п. 1.7.3. договору при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: у базовий період з 14.09.2020 до 24.09.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); у спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 25.09.2020 до 23.03.2021 (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил).

Як вбачається із паспорту споживчого кредиту, то сторони передбачили основні умови кредитування: ти кредиту кредит, сума ліміт кредиту 5 000 грн, строк кредитування за лояльними (покращеними) умовами кредитування 10 днів, за загальними умовами кредитування 190 днів, з яких Базовий період 10 днів, Спеціальний період 180 днів, мета отримання кредиту інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань), спосіб та строк надання кредиту шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня кредитодавця наступного за днем підписання договору.

З паспорту споживчого кредиту також вбачається, що сторони узгодили процентну ставку, відсотків річних за Лояльним періодом (покращеними) умовами кредитування до 24.09.2020 року 558,45% річних, за Загальними умовами кредитування: 1) до 24.09.2020 620,50% річних; 2) до 23.03.2021 року 1 095,00% річних. Тип процентної ставки фіксована для кожного періоду. За Лояльним періодом (покращеними) умовами кредитування до 24.09.2020 року 1,53%, за Загальними умовами кредитування: 1) до 24.09.2020 1,70%; 2) до 23.03.2021 року 3%.

Паспорт споживчого кредиту також підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора PS3952363.

Факт перерахування відповідачеві 14.09.2020 грошових коштів у сумі 5 000,00 грн підтверджується даними довідки ТОВ "ФК "Елаєнс" від 02.11.2024.

Згідно детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором № 3952363 від 14.09.2020 відповідач не здійснював належних платежів для погашення своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» був укладено договір факторингу № 29/10-2025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 3952363 від 14.09.2020 у сумі 32 850,00 грн.

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" був укладений договір факторингу № ДФ-31102025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 до ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 3952363 від 14.09.2020 у сумі 32 850,00 грн.

Таким чином, відповідно до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 та договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3952363 від 14.09.2020, де сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" є документально підтвердженою та становить 32 850,00 грн із яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 27 850,00 грн.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним..

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Як установлено з матеріалів справи, підписаний сторонами договір про надання кредиту № 3952363 від 14.09.2020 містить основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, строк дії договору, процентну ставку за користування кредитом.

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За наведених обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Алекскредит» із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав своїх зобов`язань та не погасив кредитну заборгованість. Докази протилежного суду не надані.

Суд погоджується з проведеним нарахуванням відсотків за кредитним договором, яке відповідає умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги на користь ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань, відповідно до ст. 617 ЦК України.

За таких обставин, дотримуючись принципу змагальності сторін, з урахуванням того, що відповідач не надав доказів на спростування заявлених позовних вимог (відзиву на позов, власних розрахунків заборгованості), проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в повному розмірі (тіло та відсотки передбачені договором про надання кредиту).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені позивачем витрати по оплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виснує таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

П ри зверненні до суду із даної позовної заявою позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу адвоката визначені у загальному розмірі 6 000 грн.

На підтвердження розміру витрат пов`язаних з оплатою правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги № 43657029/01 від 02.01.2026; додаткову угоду № 3952363 до договору № 43657029/01 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, акт № 3952363 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.03.2026 року, згідно яких вартість наданих правових та юридичних послуг становить 6 000 грн.

Суд погоджується, що наведені витрати дійсно пов`язані із розглядом справи та дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача зі стягненням на користь позивача у рахунок компенсації цих витрат в сумі 6 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" (07406,Київська область м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1,

ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за договором про надання кредиту № 3952363 від 14.09.2020 року у розмірі 32 850,00 грн, яка скаладається: 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 27 850,00 грн - заборгованості за відсотками.

Стягнути з з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" (07406,Київська область м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1,

ЄДРПОУ 43657029) судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 18.06.2026 року.

Суддя О.О.Томашевський