Рішення № 137501359, 18.06.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №213/180/26 Пров. №2/478/368/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань №4 Казанківського районного суду Миколаївської області, в с-щі Казанка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У січні 2026 року представник позивача адвокат Романенко М.Е., який діє в інтересах позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.06.2021 року № 102665882 у розмірі 60 860,00 грн, з яких: 13 600,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 45 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 360,00 грн сума заборгованості за комісією та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2662 грн 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

На обґрунтування позову вказано, що 09.06.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит № 102665882, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13 600,00 грн на особистий банківський рахунок платіжної картки.

У зв`язку з невиконанням обов`язків з повернення кредиту та сплати відсотків, у відповідачці виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 860,00 грн, з яких: 13 600,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 45 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 360,00 грн сума заборгованості за пенею.

30 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС" було укладено договір факторингу № 09Т, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором, у розмірі 60 860,00 грн, з яких: 13 600,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 45 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 360,00 грн сума заборгованості за пенею.

З огляду на наявну заборгованість відповідачки за вказаним Договором, позивач звернувся до суду щодо її стягнення.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2026 року цивільну справу № 213/180/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було передано за правилами територіальної підсудності до Баштанського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 19.03.2026 року № 213/180/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було передано за правилами територіальної підсудності до Казанківського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача у позові та поданій заяві від 23.04.2026 року просила розглянути справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

В постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 червня2021 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася на адресу відповідача ТОВ «МІЛОАН» із Анкетою-заявою № 102665882 про надання кредиту у розмірі 13 600,00 грн. строком на 30 днів із визначеною датою повернення: 09.07.2021 року. Сума повернення 20 060,00 грн, включаючи: комісію за надання кредиту у розмірі 1360,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 10% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом у розмірі 5 100,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

На підставі поданої Анкети-заяви відповідачкою, 09 червня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит № 102665882.

Зі вказаного Договору встановлено, що Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк 30 днів з 09.06.2021 року (строк кредитування) надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 13 600,00 грн у валюті: Українські гривні, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) до 09.07.2021 року (п.п. 1.1-1.4 п. 1 Договору).

У відповідності до п.п. 1.5 п. 1 Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, складають 6 460,00 грн у грошовому виразі та 10,505.00% річних у процентному значенні. Орієнтовна вартість кредиту складає 20 060,00 грн.

За змістом п.п. 1.5.1-1.5.2 п.п. 1.5 п. 1 Договору, комісія за надання кредиту складає 1360,00 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом складаю 5 100,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

У підпункті 1.6 п. 1 Договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У п.п. 2.3.1.1 та 2.3.1.2 п.п. 2.1 п. 2 Договору передбачено можливу пролонгацію строку кредитування, зокрема: на пільгових умовах, у разі сплати позичальником комісії та певної частини заборгованості; на стандартних умовах, у разі продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування на один день, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Згідно графіку платежів за Договором, що є Додатком № 1 до кредитного договору, сторони узгодили один платіж в рахунок погашення кредиту у розмірі 20 060,00 грн.

Аналогічні умови кредитування містить Паспорт споживчого кредиту № 102665882.

Факт перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідачки підтверджується копією платіжного доручення від 09.06.2021 року № 28550519 від 09.06.2021 року.

Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102665882, у період з 09.06.2021 року по 09.07.2021 року відповідачці було нараховано одноразову комісію у розмірі 13 600,00 грн та проценти за користування кредитом виходячи із пільгової процентної ставки у сумі 170,00 грн на день, а всього у розмірі 5 100,00 грн.

Між тим, з 10.09.2021 року по 07.09.2021 року відповідачці було нараховано проценти за стандартною ставкою у сумі 680,00 грн на день, а всього у розмірі 40 800,00 грн.

Таким чином, розмір нарахованих відсотків за період кредитування з урахуванням пролонгації строку кредитування та збільшення процентної ставки складає 45 900,00 грн.

Виходячи із вказаного розрахунку, вбачається загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором у розмірі 60 860,00 грн, з яких: 13 600,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 45 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 360,00 грн сума заборгованості за комісією.

30 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 09Т відповідно до якого, до позивача перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором, у розмірі 60 860,00 грн, з яких: 13 600,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 45 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 360,00 грн сума заборгованості за комісією, що вбачається з копії акту приймання передачі Реєстру прав вимог від 30.09.2021 року та Витягу з Реєстру до Договору факторингу від 30.09.2021 року № 09Т.

Доказів належного виконання відповідачкою зобов`язань за Договором від 30.09.2021 року № 102665882 матеріали справи не містять.

Встановивши наведене, суд керується наступним.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою,яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З досліджених судом доказів вбачається, що сторони у справі уклали електронну форму Договору про споживчий кредит за умовами якого, відповідачка отримала кредит у сумі 13 600,00 грн проте протягом визначеного Договором строку не сплатила проценти за його користування та одноразову комісію за надання кредиту у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 60 860,00 грн, з яких: 13 600,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 45 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 360,00 грн сума заборгованості за комісією, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з частинами першою шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що розгляд справи було постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини восьмою статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надала суду Договір №42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, додаткову угоду №102665882 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 05 травня 2025 року датовану 29.07.2025 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 29.07.2025 року.

Проаналізувавши надані представником позивача документи, що підтверджують витрати позивача на правничу допомогу у цій справі, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності, суд вважає, що розмір вказаних витрат слід стягнути у розмірі 5000,00 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було сплачено 2422,40 грн та 240,00 грн судового збору, що разом складає 2662,40 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором про споживчий кредит від 09.06.2021 року № 102665882 на загальну суму 60 860,00 грн, з яких: 13 600,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 45 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 360,00 грн сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 18.06.2026 року.

Суддя