Рішення № 137501111, 11.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 201/13267/25

Провадження № 2/127/8717/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Бабкіної К.В., за участі представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 адвоката Алексєєва О.Є., представників відповідача ОСОБА_3 адвокатів Слободянока М.В. та Піпка А.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 вересня 2024 року о 20 годині 38 хвилин в районі буд. 44 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі, та просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1 207 469,60 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка нею одержана від страховика у розмірі 160 000 грн. ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та залишковою (утилізаційною) вартістю транспортного засобу у розмірі 177 000 грн.), 143 372,77 грн. інфляційне збільшення, 38 084,24 грн. 3% річних, а всього 1 388 926,61 грн., а також судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2025 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2025 року було витребувано від ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" належним чином засвідчену копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-218902968, який укладено між ОСОБА_3 та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2026 року було витребувано з Соборного районного суду міста Дніпра належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 201/12654/24 відносно ОСОБА_3 , розгляд якої завершено.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року було залучено до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2026 року було залишено без задоволення клопотання про призначення судової авто-технічної (транспортно-трасологічної) експертизи; залишено без задоволення клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 6 квітня 2026 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; викликано у судове засідання судового експерта Цаберябого В.М. для роз`яснення Висновку експерта № 074/25 від 11.10.2025 року (транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню утилізаційної вартості КТЗ) та Висновку експерта № 065/25 від 25.08.2025 року (транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ); викликано у судове засідання судового експерта Дроздова Ю.В. для роз`яснення Висновку експерта № 0506/25 від 04.06.2025 року (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ).

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Алексєєв О.Є. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 адвокати Слободянок М.В. та Піпко А.М. у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву (необґрунтоване врахування ПДВ у розмір матеріальної шкоди, відсутність підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України тощо).

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Алексєєв О.Є. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи - ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» - у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи; пояснення по суті спору подано не було, однак було подано витребувані судом письмові докази.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 адвоката Алексєєва О.Є., представників відповідача ОСОБА_3 адвокатів Слободянока М.В. та Піпка А.М., роз`яснення судових експертів Цаберябого В.М. та Дроздова Ю.В., оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; такими збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Власником транспортного засобу - автомобіля марки (моделі) PORSCHE MACAN, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є позивач ОСОБА_1 (підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ).

Таким чином, ОСОБА_1 є належним позивачем у цій справі.

Як вбачається з постанови судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.01.2025 року у справі № 201/12654/24, ОСОБА_3 28 вересня 2024 року о 20 годині 38 хвилин, керуючи автомобілем «Ауді», д/н НОМЕР_3 , при зміні напрямку руху праворуч в районі буд. 44 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з попутним справа автомобілем «Порше», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , після чого автомобіль «Порше» продовжив некерований рух праворуч та виїхав за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на перешкоду у вигляді електроопори № 169; своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам, а також іншому майну; ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_3 на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП було закрито у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.03.2025 року у справі № 201/12654/24 постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2025 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності, залишено без змін.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно третьої особи ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП не складався.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2026 року було залишено без задоволення клопотання про призначення судової авто-технічної (транспортно-трасологічної) експертизи, оскільки обставини, для з`ясування яких вона призначається, встановлені при розгляді справи № 201/12654/24 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 є належним відповідачем у цій справі.

Щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача надано:

-Висновок експерта № 0506/25 від 04.06.2025 року (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ), виготовлений судовим експертом Дроздовим Ю.В. (т. 1, а.с. 22-47);

-Висновок експерта № 065/25 від 25.08.2025 року (транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ), виготовлений судовим експертом Цаберябим В.М. (т. 1, а.с. 51-75);

-Висновок експерта № 074/25 від 11.10.2025 року (транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню утилізаційної вартості КТЗ), виготовлений судовим експертом Цаберябим В.М. (т. 1, а.с. 76-79).

Вказані висновки відповідають вимогам до висновку експерта, визначеним ст. 106 ЦПК України, а тому є допустимими доказами у справі.

Одночасно суд зауважує, що Висновком експерта № 065/25 від 25.08.2025 року (транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ), виготовленим судовим експертом Цаберябим В.М., та Висновком експерта № 0506/25 від 04.06.2025 року (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ), виготовленим судовим експертом Дроздовим Ю.В., визначено ідентичну вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ автомобіля «Porsche Macan», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 1 544 469,60 грн.

Щодо податку на додану вартість.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22 зроблено висновок, що якщо докази ремонту відсутні, то компенсувати ПДВ не повинен ні страховик, ні винуватець; тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати; судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

Однак, спірний транспортний засіб на час розгляду справи судом не ремонтувався, а тому підстави для відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням ПДВ відсутні.

Разом з тим, з роз`яснень у судовому засіданні судових експертів ОСОБА_4 та Дроздова Ю.В. вбачається, що при визначенні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ - 1 544 469,60 грн. був врахований ПДВ.

Таким чином, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню, зменшується на 20% та становить 1 235 575,68 грн.

Щодо залишкової (утилізаційної) вартості КТЗ.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим; ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди; якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з Висновку експерта № 0506/25 від 04.06.2025 року (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ), виготовленого судовим експертом Дроздовим Ю.В. (т. 1, а.с. 22-47) та Висновку експерта № 065/25 від 25.08.2025 року (транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ), виготовленого судовим експертом Цаберябим В.М. (т. 1, а.с. 51-75), ринкова вартість автомобіля «Porsche Macan», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , до ДТП становить 1 544 469,60 грн.

При цьому, вартість відновлювального ремонту (витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу) автомобіля «Porsche Macan», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (3678680,79 грн./ 4322845,94 rрн.), тому транспортний засіб вважається знищеним.

Як вбачається з Висновку експерта № 074/25 від 11.10.2025 року (транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню утилізаційної вартості КТЗ), виготовленого судовим експертом Цаберябим В.М. (т. 1, а.с. 76-79), вартість утилізації пошкодженого автомобіля Porsche Macan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 177 000 грн.

Отже, розмір матеріального збитку (фактичного розміру шкоди) становить 1 058 575,68 грн. (1 235 575,68 грн. 177 000 грн.).

При цьому, суд зауважує, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 753/11069/16-ц, задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля, не можна визнати обґрунтованим.

Однак, у спірних правовідносинах наявні докази, які доводять розмір утилізаційної вартості автомобіля, а тому можливо залишити автомобіль у власності потерпілого, зменшивши розмір матеріального збитку на розмір утилізаційної вартості автомобіля.

Щодо виплати страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як було установлено у судовому засіданні, страховиком ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 160 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР121423 від 25.10.2024 року (т. 1, а.с. 21).

При цьому, згідно умов Полісу № ЕР.218902968 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.01.2024 року Страховик зобов`язався у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування; об`єктом договору страхування є транспортний засіб марки (моделі) «AUDI A4», ДНЗ НОМЕР_3 , 2013 року випуску; страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну 160 000 грн.; строк дії договору з 15 січня 2024 року до 14 січня 2025 року включно.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, стягненню з винної особи підлягає різниця між фактичним розміром шкоди (матеріальним збитком) і страховою сумою, передбаченою договором страхування, а саме 898 575,68 грн. (1 058 575,68 грн. - 160 000 грн.).

Щодо ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2028 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено такі висновки.

Ст. 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Разом з тим, деліктне грошове зобов`язання (а отже і право на нарахування відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає з моменту ухвалення судом рішення про стягнення шкоди та набрання ним законної сили або після узгодження деліктного грошового зобов`язання у інший спосіб.

У спірних правовідносинах на момент звернення до суду з позовом делікте грошове зобов`язання не було узгодженим (відповідачеві ОСОБА_3 його розмір взагалі не був відомий), а тому передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальність за його порушення не може бути застосована.

Таким чином, 143 372,77 грн. - інфляційне збільшення та 38 084,24 грн. 3% річних стягненню не підлягають.

Отже, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 898 575,68 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9028 грн. судового збору та 4550 грн. витрат на проведення експертиз, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 65%).

Керуючись ст. 13, 81, 82, 106, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, на підставі ст. 22, 979, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 898 575,68 грн. (вісімсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 68 копійок) матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9028 грн. судового збору та 4550 грн. витрат на проведення експертиз.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 )

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 )

ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; код ЄДРПОУ 24175269)

Повний текст рішення суду складено 18.06.2026 року.

СУДДЯ