Ухвала суду № 137500564, 17.06.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2040/26

Провадження №:2/138/1673/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши матеріали цивільного позову ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище цивільним позовом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, враховуюче таке.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору в залежності від характеру позовних вимог, а саме: за подання позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За позовну заяву немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Позивачем заявлено у своєму позові одну вимогу немайнового характеру, а саме зобов`язати виконати вимоги договору купівлі-продажу, та одну вимогу майнового характеру, а саме стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Таким чином, за подання до суду даного позову позивачем підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1064,96 грн. (з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8 за подання до суду заяви у електронному виді) за вимогу немайнового характеру, а також 1212,44 грн. судового збору за вимогу майнового характеру.

Разом з тим, позивачем надано докази сплати судового збору лише у розмірі 1212,44 грн., а тому враховую наведене вище, позивачу за подання до суду вказаного позову слід долучити до матеріалів цивільного позову докази сплати доплати судового збору у розмірі 1064,96 грн., за вимогу немайнового характеру, за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Могилів-Под./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA238999980313171206000002918; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи наведене, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, вважаю, що слід залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу у строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути вказані вище недоліки з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів шляхом подання до суду оцінки ринкової вартості майна та подання доказів сплати 1% судового збору від його вартості.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 175, 185, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу та зобов`язання вчинити дії, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Б.Київська