Ухвала суду № 137500307, 11.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46412/25

Провадження № 2/761/5289/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Голуба О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 115 881,84 грн..

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою судді від 17.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

23.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»- Суєтінової О.О. про закриття провадження у справі у зв`язку з повною сплатою відповідачем за послуги, які постачає позивач, тобто відсутністю у відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги, а відтак відсутності предмету спору.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про розгляд справи повідомлялася належним чином.

У судове засідання відповідачі та її представник не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява представника позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04, провадження N 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 провадження №61-3438сво21, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Судом встановлено, що внаслідок повної оплати відповідачами послуг, які постачає позивач, за період, заявлений в позові, заборгованість відсутня, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Оскільки представником позивача подана заява про закриття провадження в справі, підстав для відмови в прийнятті вказаних заяв не встановлено, а тому дана заява підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 49, 206, 255, 256 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Н.В. Сіромашенко