Ухвала суду № 137500229, 02.12.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9837/22

Провадження № 4-с/761/111/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Яцишина А.О.

державного виконавця: Савчука К.П.

представника боржника: Слесарчука В.М.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, боржник: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

15.08.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, в якій просила:

визнати поважними причини пропуску строку на поновити строк на подання скарги на рішення державного виконавця від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1;

визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 в частині стягнення 150 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції; 13 397,40 грн. судового збору;

визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1;

зобов`язати державного виконавця продовжити у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 примусове виконання виконавчого листа №761/9837/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024 простягнення з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», на користь ОСОБА_1 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції;

зобов`язати державного виконавця продовжити у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 примусове виконання виконавчого листа №761/9837/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», на користь ОСОБА_1 150 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 13 397,40 грн. судового збору.

Скарга мотивована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у цивільній справі № 761/9837/22 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було змінено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року та постановлено зменшити суму середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, що підлягає стягненню з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 з 7 725 903, 34 грн. до 7 286 325,30 грн.; стягнуто з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в суді першої інстанції, в розмірі 150 000,00 грн.; в частині стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 2 13 397,40 грн. судового збору рішення суду залишено без змін.

Додатковою постановою від 17 квітня 2024 року вирішено стягнути з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 50000 грн. судових витрат на правничу допомогу.

17.05.2024 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подані виконавчі листи на виконання вказаних судових рішень.

27.05.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчуком К.П. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 із виконання виконавчого листа № 761/9837/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024 про стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 7 286 325,30 грн середнього заробітку, 150 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 13 397,40 грн судового збору.

27.05.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчуком К.П. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 із виконання виконавчого листа № 761/9837/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024, про стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

27.05.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчуком К.П. було винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у вказаних виконавчих провадженнях.

Вказані постанови мотивовані тим, що ухвалою Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №761/9837/22 клопотання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зупинення виконання судових рішень було задоволено частково та зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2022 року з урахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2024 року, в справі № 761/9837/22 в частині стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, у розмірі, що перевищує заробітну плату ОСОБА_1 за один місяць.

Оскільки Верховний Суд не зупиняв виконання рішення у справі в частині стягнення 150 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 13 397,40 грн. судового збору та 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях в частині стягнення вказаних сум вважає протиправними.

31.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення заінтересованої особи (боржника) АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у яких останній просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її скарги на дії/ бездіяльність органу примусового виконання. В обґрунтування заперечень зазначено, що державний виконавець діяв виключно у межах своїх повноважень, керуючись пунктом 2 частини 1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» зупинив вчинення виконавчих дій в частині стягнення з НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору на підставі ухвали Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №761/9837/22 про зупинення до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10.11.2022 року з урахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2024 року, в справі № 761/9837/22 в частині стягнення з НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, у розмірі, що перевищує заробітну плату ОСОБА_1 за один місяць. Окрім того, у запереченнях зазначено, що ОСОБА_1 пропустила встановлений ст.449 ЦПК України десятиденний строк для звернення зі скаргою, що є підставою для відмови у задоволенні її скарги на дії/бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Залізняка Івана Івановича задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року скасовано, а справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2025 поновлено строк ОСОБА_1 на звернення до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та прийняти до розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

В судовому засіданні 01.12.2025 задоволено клопотання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича про долучення доказів та долучено до матеріалів справи копії постанов від 08.07.2025 про закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_1, у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі судових рішень згідно з виконавчими документами.

Скаржник в судове засідання не з`явилась, свого представника не направила, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи (боржника) просив відмовити в задоволенні скарги з підстав, зазначених в запереченнях на скаргу, також зазначив, що виконавчі листи по вказаній справі виконані, виконавчі провадження завершені, у зв`язку із повним виконанням рішень суду.

Державний виконавець Савчук К.П. заперечував щодо задоволення вимог скарги у повному обсязі, зазначив, що виконавчі листи по вказаній справі виконані, виконавчі провадження завершені, у зв`язку із повним виконанням рішень суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши пояснення представника скаржника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так, в ухвалі Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі №761/9837/22 зазначено, що о рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022р. було вирішено:

- скасувати наказ АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №76 від 14 квітня 2022р. «Про призупинення дії трудового договору»;

- стягнути з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного припинення дії трудового договору у розмірі 7725903,34 грн.;

- стягнути з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої компенсаційної виплати відповідно до умов трудового договору за березень 2022р. у розмірі 87764,70 грн.;

- стягнути з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 213397, 40 грн., що складаються з: 200000,0 грн. - витрати на правову допомогу, та 13397, 40 грн. - судовий збір.;

- рішення в частині стягнення заробітку за час вимушеного припинення дії трудового договору за один місяць допустити до негайного виконання.

У вказаній ухвалі Верховного Суду також зазначено, що постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024р. було вирішено:

- змінити рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення суми середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, а саме: зменшити суму середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, що підлягає стягненню з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на користь ОСОБА_1 з 772 903,34 коп. до 7286325,30 грн.;

- рішення в частині стягнення невиплаченої компенсаційної виплати та витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в частині вимог про стягнення невиплаченої компенсаційної виплати нове судове рішення про відмову в позові;

- стягнути з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в суді першої інстанції в розмірі 150000,0 грн.

- у решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024р. було стягнуто з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 50000,0 грн. судових витрат на правничу допомогу.

16 травня 2024р. стягувачем було отримано виконавчі листи, видані Шевченківським районним судом м. Києва на підставі вищевказаних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №761/9837/22 клопотання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зупинення виконання судових рішень було задоволено частково та зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2022 року з урахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2024 року, в справі № 761/9837/22 в частині стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, у розмірі, що перевищує заробітну плату ОСОБА_1 за один місяць.

17.05.2024 адвокатом Залізняк І.І. в інтересах ОСОБА_1 було подано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва заяви про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2022, постанови Київського апеляційного суду від 27.02.2024 та додаткової постанови Київського апеляційного суду від 17.07.2024 у справі № 761/9837/22 та долучено до заяв виконавчий лист № 761/9837/22, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024, про стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 з 7 725 903, 34 грн. до 7 286 325,30 грн. середнього заробітку, 150 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 13 397,40 грн. судового збору та виконавчий лист № 761/9837/22, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024, про стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

27.05.2024 постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчуком К.П. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 із виконання виконавчого листа № 761/9837/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024, про стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 7 286 325,30 грн. середнього заробітку, 150 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 13 397,40 грн. судового збору, а всього 7 449 722,70 грн.

27.05.2024 постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчуком К.П. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 із виконання виконавчого листа № 761/9837/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024, про стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу.

Того ж дня, головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчуком К.П. були винесені постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у вищезгаданих виконавчих провадженнях в порядку п. 2 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

У зазначених постановах встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024р. у справі №761/9837/22 клопотання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зупинення виконання судових рішень було задоволено частково та зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022р. з урахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024р., в частині стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, у розмірі, що перевищує заробітну плату ОСОБА_1 за один місяць.

06 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до керівника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва зі скаргою, в якій просила постанову від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 в частині стягнення 150 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції , 13 397,40 грн. судового збору, а також постанову від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 скасувати.

19 червня 2024 року начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) надав відповідь на вказану скаргу у якій викладено обставини щодо виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_1 .

08 серпня 2024 року Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) надано відповідь на скаргу адвоката Залізняка І.І. в інтересах ОСОБА_1 від 18 липня 2024 року. У зазначеній відповіді зазначено, що подальше виконання виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_1 буде організовано відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (аб. 3 п. 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує самій сутності права на справедливий суд (аб. 2 п. 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 25 квітня 2012р. №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (аб. 5 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення КСУ від 26 червня 2013р. №5-рп/2013).

У Рішенні №2-рп (ІІ)/2019 від 15 травня 2019р. Конституційний Суд України окремо наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні ч. 2 ст. 129-1 Конституції України; порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою свого позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Європейський суд з прав людини, надаючи тлумачення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Case of Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997р. зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом, а виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина суду. Таким чином, остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, повинно бути виконаним, що відповідає принципу верховенства права, який договірні сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи вказану Конвенцію.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таке зупинення можливо у будь - якому проваджені та стосується будь якого виконавчого документа, який знаходиться на виконання у виконавчій службі.

Згідно частин 1,4,5 статті 35 Закону № 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6,8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до положень статті 38 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18 червня 2020 року по справі № 796/165/18 (провадження № 61-2247ав20), системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що зупинення виконавчого провадження - це припинення вчинення виконавчих дій, обумовлене обставинами, що перешкоджають у їх вчиненні, передбаченими у нормах Закону України «Про виконавче провадження», які не можуть бути усунуті ані виконавцем, ані учасниками виконавчого провадження, протягом певного проміжку часу. Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії по такому виконавчому провадженні допоки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця. Під виконавчими діями слід розуміти дії, що вчиняються виконавцями стосовно особи боржника або його майна всупереч або незалежно від його волі, спрямовані на створення умов для застосування заходів примусового виконання, а так само на примушування боржника до повного, правильного і своєчасного виконання вимог, що містяться у виконавчому документі.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук Костянтин Петрович діяв виключно у межах своїх повноважень, керуючись пунктом 2 частини 1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого проваження ВП № НОМЕР_2 від 27.05.2024 в частині стягнення з НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору на підставі ухвали Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №761/9837/22 про зупинення до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10.11.2022 року з урахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2024 року, в справі № 761/9837/22 в частині стягнення з НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, у розмірі, що перевищує заробітну плату ОСОБА_1 за один місяць, що і було зазначено в змісті самої постанови.

Враховуючи викладене, вимоги скарги про визнання неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 в частині стягнення 150 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції 13 397,40 грн. судового збору та зобов`язання державного виконавця продовжити у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 примусове виконання виконавчого листа №761/9837/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», на користь ОСОБА_1 150 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 13 397,40 грн. судового збору задоволенню не підлягають.

При цьому, щодо постанови державного виконавця від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа №761/9837/22, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 16.05.2024 про стягнення з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», на користь ОСОБА_1 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, то дійсно ухвалою Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №761/9837/22 зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2022 року з урахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2024 року, в справі № 761/9837/22 в частині стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, у розмірі, що перевищує заробітну плату ОСОБА_1 за один місяць, при цьому, зупинення виконання рішення в частині стягнення 50 000,00 грн. правової допомоги суд касаційної інстанції не ухвалював, тому підстави для постановлення постави від 27.05.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 - неправомірні .

Разом з тим, під час розгляду вказаної скарги судом встановлено, що станом на час проведення судового засідання, державним виконавцем було усунуто порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та вжито передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022р. по вказаній цивільній справі з врахуванням змін, внесених під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції, шляхом винесення постанов про відновлення виконавчих дій від 10 червня 2025р. в межах виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_1.

Судом враховано також ту обставину, що виконавчі провадження НОМЕР_2, НОМЕР_1 завершено, шляхом винесення відповідних постанов від 08.07.2025, у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі судових рішень згідно з виконавчими документами.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вище викладене, до скарги не було додано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України, які підтверджують обставини викладені у сказі.

Тому твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

У відповідності до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Також, як зазначено в ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановлені судом обставини, зважаючи на те, що до скарги не було додано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які підтверджують обставини викладені у скарзі, враховуючи ту встановлену судом обставину, що станом на час розгляду скарги (01.12.2025) державним виконавцем було усунуто порушення вимог Закону України «Про виконаче провадження» та вжито передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022р. по вказаній цивільній справі з врахуванням змін, внесених під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції, а також враховуючи ту обставину, що виконавчі провадження НОМЕР_2, НОМЕР_1 завершено, шляхом винесення відповідних постанов від 08.07.2025, у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі судових рішень згідно з виконавчими документами, суд дійшов висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-82, 131, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в :

в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, боржник: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: