Ухвала суду № 137499145, 16.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14425/19

провадження № 1-кп/753/201/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

19 липня 2019 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

03 березня 2020 року обвинувачений ОСОБА_4 судом був оголошений у розшук та провадження у справі було зупинено.

16.06.2026 року розшукуваний ОСОБА_4 був затриманий та доставлений до Дарницького районного суду м.Києва для розгляду кримінального провадження відносно нього, а розшукову справу закрито.

У підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття даного кримінального провадження, оскільки діяння, які йому інкримінують не є такими, за які передбачена кримінальна відповідальність.

Прокурор вважала, що є всі підстави для задоволення клопотання обвинуваченого і також просила вказане кримінальне провадження закрити у зв`язку з декриміналізацію закону, яким передбачалася кримінальна відповідальність за діяння, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 .

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши норми закону, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю, з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Водночас відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому, у ч. 6 ст. 3 КК України встановлено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№3886-ІХ від 18.07.2024), що набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими змінено розмір вартості майна на момент вчинення правопорушення і цей розмір встановлений в межах від 0,5 і до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кваліфікації як дрібного викрадення чужого майна. У той же час, даний розмір вартості майна є критерієм розмежування кримінально-караного викрадення чужого майна, передбаченого ст. 185 КК України, від дрібного викрадення такого майна.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги - 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року (відповідно до п. 5 р. XX Податкового кодексу).

Таким чином у 2019 році для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовувалась сума в розмірі 1 921 гривня і від вказаної суми це 960 гривень 50 копійок.

Відповідно до положень ч. 1 статті 51 КУпАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто - 960 грн. 50 копійок (0,5 х (50% х 1921).

ОСОБА_4 обвинувачується у замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Відповідно до обвинувального акта вартість викраденого майна становить 371 гривня 10 копійок і вказана сума є меншою 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2019 рік.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, коли втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

За таких обставин суд вважає за необхідне кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрити.

Керуючись статтями 176, ч.5 ст. 202, 284-288, 314, 372, 479-2 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, закрити у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя