Ухвала суду № 137498925, 07.05.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/18638/22

Провадження №2/752/753/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кокошка О.Б. у справі №752/18638/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» по м. Києву та Київській області, третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться справа №752/18638/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» по м. Києву та Київській області, третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд вказаної справи призначено у судовому засіданні на 07 травня 2025 року о 16-00 год.

18.04.2025 позивач ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про відвід судді у справі №752/18638/22.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що в провадженні суду перебуває вказана справа №752/15638/22. На думку заявника, наявні обставини, що викликають у нього сумнів в неупередженості судді по відношенню до нього та об`єктивності при розгляді вказаної справи, що має наслідком обґрунтовані підстави для відводу головуючого судді Кокошка О.Б. З метою уникнення сумнівів щодо неупередженості головуючого судді під час розгляду вказаної справи слід відвести вказаного суддю.

Просив відвести суддю Кокошка О.Б. від розгляду справи №752/18638/22 на підставі ст. 36 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання та вважає за можливе розглянути питання про відвід судді без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подану заяву про відвід та перевіривши доводи позивача, суд вважає, що вказану заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 5 ст. 39 ЦПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Судом встановлено, що на підставі ухвали суду від 11.11.2024 у справі №752/18638/22 справа була прийнята до провадження головуючим суддею Кокошко О.Б. та призначена до розгляду на стадії підготовчого провадження у порядку загального позовного провадження, оскільки головуючим суддею Даніловою Т.М. постановлена ухвала про самовідвід судді від 09.10.2024.

13.01.2025, 06.02.2025, 26.03.2025 та 09.04.2025 позивач ОСОБА_1 вже звертався із заявами про відвід судді у вказаній справі.

Вказані заяви позивача були залишенні судом без задоволення на підставі ухвали від 13.01.2025, від 12.02.2025, а на підставі ухвали від 17.04.2025 заява позивача була залишена без розгляду.

Мотиви у розглядуваній заяві позивача від 18.04.2025 є аналогічними тим, що було викладені в заявах від 13.01.2025, 06.02.2025, 26.03.2025 та 09.04.2025, які вже були предметом розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №910/12713/22 визначено, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

При цьому наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.09.2024 у справі №500/504/17.

Отже, враховуючи те, що повторна заява позивача є аналогічною тим заявам, які вже розглядалися, суд дійшов висновку, що подання розглядуваної заяви є проявом зловживання позивачем своїм процесуальним правом на заявлення відводу судді.

За таких обставин, подана повторно заява позивача про відвід головуючого судді Кокошка О.Б. підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 5 ст. 39 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 258, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кокошка О.Б. у справі №752/18638/22 - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 07.05.2025.

Суддя О. Б. Кокошко