Рішення № 137498463, 18.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"18" червня 2026 р. Справа № 924/402/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алеко" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алеко", м.Світловодськ, Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей", м. Хмельницький

про стягнення 115 130,82 грн. заборгованості за генеральним договором №25/П-25 від 17.02.2025 на поставку нафтопродуктів, з яких: 90 002,43 грн. основного боргу, 20 500,83 грн. пені, 2 637,64 грн. інфляційних втрат та 1 989,92 грн. 3% річних

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду 16.04.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алеко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей" про стягнення 115 130,82 грн. заборгованості за генеральним договором №25/П-25 від 17.02.2025 на поставку нафтопродуктів, з яких: 90 002,43 грн. основного боргу, 20 500,83 грн. пені, 2 637,64 грн. інфляційних втрат та 1 989,92 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2026 в справі №924/402/26 (не набрало законної сили) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алеко" 90 002,43 грн. заборгованості за генеральним договором №25/П-25 від 17.02.2025 на поставку нафтопродуктів, 14 065,04 грн. пені, 2 637,64 грн. інфляційних втрат, 1 989,92 грн. 3 % річних, а також 3 141,97 грн. витрат по оплаті судового збору. У стягненні 6 435,79 грн. пені відмовлено.

09.06.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алеко" (далі ТОВ "Фірма "Алеко"), сформована у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) 08.06.2026, про ухвалення у справі №924/402/26 додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2026 заяву ТОВ "Фірма "Алеко" про ухвалення у справі №924/402/26 додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. прийнято до розгляду, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей" (далі - ТОВ "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей") у 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати суду письмову позицію щодо заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

12.06.2026 до суду від ТОВ "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли письмові заперечення щодо задоволення заяви ТОВ "Фірма "Алеко" про стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу з огляду на необґрунтованість заявленого до стягнення розміру таких витрат, а також їх неспівмірність із складністю справи та обсягом виконаних робіт, у зв`язку з чим відповідач просить суд відмовити у їх стягненні або суттєво зменшити їх розмір.

Розглянувши заяву ТОВ "Фірма "Алеко" ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у даній справі, суд враховує таке.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку із вирішенням конкретної справи (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи.

За змістом ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві ТОВ "Фірма "Алеко" повідомлено суд про те, що у зв`язку з розглядом даної справи у суді першої інстанції воно очікує понести витрати в сумі 30 000 грн. на професійну правничу допомогу, а також зроблено заяву в порядку ст.129 ГПК України, що підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду після ухвалення рішення у даній справі.

Заява позивача про розподіл судових витрат, сформована 08.06.2026, згідно з якою останній просить стягнути з відповідача 30 000 грн. витрат на правову допомогу адвоката, надійшла до суду 09.06.2026.

До цієї заяви позивачем додано Договір №1-5 про надання правничої (правової) допомоги від 02.02.2026, акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги №1 від 08.06.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги №1-5 від 02.02.2026, детальний опис правничої (правової) допомоги та розрахунок її витрат від 08.06.2026.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За умовами п.1.1 договору №1-5 про надання правничої (правової) допомоги від 02.02.2026 (далі - Договір), укладеного між адвокатом Кушніром Святославом Любомировичем та ТОВ "Фірма "Алеко", як клієнтом, адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу (правову) допомогу клієнту щодо стягнення заборгованості за генеральним договором №25/П-25 від 17.02.2025 на поставку нафтопродуктів, укладеного з ТОВ "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей", включаючи підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості, усіх інших необхідних процесуальних документів в процесі розгляду позовної заяви та участі в судових засіданнях.

Цим договором клієнт доручає адвокату представляти права та інтереси клієнта у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій без будь-яких обмежень, передбачених Господарським процесуальним кодексом України; в тому числі, але не виключно: підписувати позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи; подавати заяви та клопотання; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; подавати та підписувати від імені клієнта документи; засвідчувати копії документів; здійснювати інші професійні права адвоката, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (п.п.4.2.1-4.2.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката за підготовку позовної заяви та її розгляд в суді першої інстанції у розмірі 30 000 грн., який сплачується клієнтом протягом будь-якого часу від дня підписання договору на розсуд клієнта, але не пізніше 5-ти календарних днів наступного за днем ухвалення рішення судом першої інстанції. Сторони погодили, що розмір гонорару може бути переглянуто шляхом підписання додаткової угоди.

У п.6.3 Договору сторони визначили, що надання правничої (правової) допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, підписаним сторонами протягом 3 календарних днів від дня фактичного надання адвокатом правничої (правової) допомоги клієнту та оплати клієнтом гонорару.

Згідно п.8.1 Договору він укладається строком на 2 роки, який набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 02.02.2028.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

08.06.2026 між адвокатом Кушніром Святославом Любомировичем та ТОВ "Фірма "Алеко" підписано акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги №1 від 08.06.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги №1-5 від 02.02.2026, згідно якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступну правничу (правову) допомогу: консультації та роз`яснення з правових питань щодо спору про стягнення заборгованості, пошук та аналіз судової практики щодо спору про стягнення заборгованості, складання позовної заяви по справі за позовом клієнта до ТОВ "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей" про стягнення заборгованості за генеральним договором №25/П-25 на поставку нафтопродуктів від 17.04.2025, складання заяви про стягнення з відповідача понесених клієнтом витрат на правничу (правову) допомогу. Вартість гонорару адвоката за цим актом складає 30 000 грн.

Акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

Аналогічна за змістом інформація міститься і в наданому позивачем детальному описі правничої (правової) допомоги та розрахунок її витрат від 08.06.2026.

Представництво інтересів ТОВ "Фірма "Алеко" у справі №924/402/26 здійснював адвокат Кушнір Святослав Любомирович на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АТ №1133988 від 23.03.2026, виданого на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги №1-5 від 02.02.2026.

Суд враховує, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 виснував, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 виснувала, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (додаткова постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21).

У постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 та ін.).

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Як вбачається з матеріалів справи №924/402/26, позовна заява ТОВ "Фірма "Алеко" підписана представником позивача адвокатом Кушніром С.Л.

Відтак, позивачем згідно з вимогами ст.74 ГПК України доведено надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/402/26 у Господарському суді Хмельницької області.

ТОВ "Інженсрна-Будівельна компанія "Гайвей" у письмових запереченнях вказує на необґрунтованість заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу, його неспівмірність із складністю справи та обсягом виконаних робіт, у зв`язку з чим просить суд відмовити у їх стягненні або суттєво зменшити їх розмір.

Відповідач звертає увагу на відсутність у матеріалах справи детального опису та погодинного розрахунку робіт та витраченого адвокатом часу на кожну окрему дію, визначену в акті приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, а також вартості однієї години роботи адвоката, що унеможливлює оцінку того, чи є ціна ринковою та розумною. Зазначає, що позивачем не надано платіжного документа про сплату адвокату 30 000 грн., а сам по собі акт приймання-передачі послуг без фіксації розрахунків між сторонами є лише фіксацією наміру чи факту виконання роботи, але не доказом реальних витрат позивача, які мають бути компенсовані за рахунок відповідача. Також вказує, що дана справа не характеризується винятковою складністю та не потребувала аналізу великої кількості доказів чи проведення складних розрахунків. Написання позову за стандартними господарськими спорами є типовою роботою для кваліфікованого адвоката і не може коштувати 30 000 грн. за відсутності деталізації робіт. Відтак, на думку відповідача, розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн. є завищеним, неспіввісним із складністю справи та непропорційним до предмета спору.

Суд враховує, що за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У частинах 5-7, 9 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 05.06.2024 у справі №910/14524/22.

У своїй постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд зауважує, що адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження. Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що спір про стягнення заборгованості за договором поставки та нарахованих на суму боргу пені, інфляційних втрат та 3% річних є спором незначної складності за відсутності особливостей у такому спорі. При цьому, судова практика щодо спірних правовідносин є сталою.

Зібрані та надані суду докази не мають значного обсягу, на дослідження та підготовку яких адвокат витратив би значний час. Суд звертає увагу, що окрім доданих до позовної заяви на підтвердження наявності заборгованості генерального договору №25/П-25 на поставку нафтопродуктів, двох актів приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю, двох товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), двох видаткових накладних, двох рахунків на оплату та 8 платіжних інструкцій, у позові наведено розрахунок заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних. Очевидно, що збір таких доказів та проведення розрахунків не потребував значного часу.

Суд зазначає, що обов`язок формування доказової бази, її підготовка та систематизація, до якого, зокрема, входить правовий аналіз документів, опрацювання доказів, пошук та аналіз судової практики щодо співних правовідносин є невід`ємною частиною складання позовної заяви, оскільки обов`язок позивача додати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, прямо передбачений ст.164 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, підготовка позовної заяви не потребувала від представника позивача значних затрат часу, зусиль та аналізу великої кількості документів, норм чинного законодавства і судової практики для підготовки правової позиції у справі.

Розгляд справи у суді здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження та відбувся за одне судове засідання, що обумовлено незначною складністю справи, невеликим обсягом матеріалів та кількості доказів, які підлягали дослідженню. Сторони участі в судовому засіданні не брали.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши обсяг послуг, наданих адвокатом, предмет спору та складність справи, що розглядалася господарським судом, а також результат вирішення спору, взявши до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства та наведені вище критерії, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. частково не відповідають критерію пропорційності, розумності та справедливості та є завищеним з огляду на складність цієї справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положення ч.4 ст.126 ГПК України, а відтак часткового задоволення заяви ТОВ "Фірма "Алеко" та стягнення з ТОВ "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей" на користь позивача 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), пропорційності, справедливості та розумності їхнього розміру. В іншій частині заяви ТОВ "Фірма "Алеко" суд не покладає такі витрати на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 4, 15, 73, 74, 86, 123, 129, 221, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алеко" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей" на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна-Будівельна компанія "Гайвей" (29000, м.Хмельницький, вул. Бандери Степана, 1/1, офіс 705, ідентифікаційний код 41233649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алеко" (27607, Кіровоградська область, Олександрівський район, м.Світловодськ, пров. Вітрівський, 2, ідентифікаційний код 20641422) 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.06.2026.

Суддя О.І. Шевчук