Рішення № 137498319, 18.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/916/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Петросян Армана Вачагановича про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Петросян Армана Вачагановича, м. Харків до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Харківська міська рада, м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Петросян Арман Вачаганович, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 693 499,94 грн, з яких: 569 160,00 грн основний борг, 98 065,02 грн інфляційні втрати, 26 274,92 грн три проценти річних.

Ухвалою суду від 20.03.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №922/916/26, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

04.06.2026 у справі №922/916/26 ухвалено судове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

08.06.2026 до суду від позивача надійшла заява в якій він просить суд прийняти дану заяву з доказами понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ухвалою суду від 09.06.2026 заяву фізичної особи-підприємця Петросян Армана Вачагановича про ухвалення додаткового рішення прийнято судом та призначено до розгляду без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

11.06.2026 до суду від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - відповідач, Управління) надійшли письмові заперечення на заяву позивача, в яких відповідач просить суд відмовити фізичній особі-підприємцю Петросян Арману Вачагановичу в задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі № 922/916/26 про стягнення з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 55 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що позивачем завищена вартість наданих послуг з правової допомоги, що не відповідає критеріям розумності, необхідності та співрозмірності. Позивачем не доведено та не обґрунтовано понесення правничих витрат саме у заявленій сумі з урахуванням можливості її покладення на іншу сторону. Подані документи не містять зазначення витраченого часу на відповідні види робіт, що ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору. Предметом спору в цій справі є тільки одна вимога майнового характеру та справа не є складною за правозастосовчуючим характером, містить лише кілька епізодів спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Відтак, заявлені витрати на правничу допомогу є документально не підтвердженими, зазначена сума витрат є не обґрунтованою, не співставною зі складністю справи, а отже відсутні підстави для відшкодування саме таких витрат.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір №01-01/2026-фоп/г про надання правової допомоги від 07.01.2026; додаткова угода від 04.06.2026 до вказаного договору; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.06.2026 до вказаного договору; рахунок-фактура №РФ-1 від 04.06.2026 до вказаного договору; детальний розрахунок наданої правової допомоги від 04.06.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5144 від 30.08.2018; ордер серії АХ №1317245 від 07.01.2026.

Відповідно до п. 1.1 договору №01-01/2026-фоп/г про надання правової допомоги від 07.01.2026 (далі - договір), Клієнт (ФОП Петросян А.В.) доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу з погоджених правових питань та у погоджених обсягах згідно п. 5.1. даного Договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується прийняти надану правову допомогу та оплатити за надання правової допомоги винагороду (гонорар) та фактичні витрати необхідні для виконання договору за її надання на умовах та в порядку, який визначений цим Договором.

Згідно п. 2.1.1 договору, 2.1.1 Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах:

- Супровід господарської справи за позовною заявою фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відносно стягнення грошових коштів (формування правової позиції, збирання доказів, складання позовної заяви, складання відповіді на відзив, заяв, клопотань та інших процесуальних документів та їх надання (направлення), тощо).

- Представництво інтересів фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича в судових засіданнях, у разі розгляду справи за вищезгаданою позовною заявою у порядку загального позовного провадження чи спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до п. 5.1 договору, за надання правової допомоги, визначену в п. 1.1. даного Договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) та фактичні витрати в розмірі та в порядку, що узгоджується Сторонами, про що укладається додаткова угода до даного Договору.

Договір діє з дня підписання даного Договору та до 31.12.2026 (п. 6.1 договору).

Згідно додаткової угоди до договору від 04.06.2026, відповідно до п. 5.1 договору про надання правової допомоги № 01-01/2026-фоп/г від 07.01.2026 Клієнт сплачує винагороду Виконавцю в розмір 55000 (П`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. Винагорода сплачується протягом 3 днів з моменту отримання коштів за рішенням суду та на підставі наданого Клієнту Виконавцем рахунку фактури.

04.06.2026 між сторонами був складений акт про те, що Адвокатом надані такі послуги Клієнту: супровід господарської справи за позовною заявою фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відносно стягнення грошових коштів (формування правової позиції, збирання доказів, складання позовної заяви, складання відповіді на відзив, заяв, клопотань та інших процесуальних документів та їх надання (направлення), тощо). Представництво інтересів фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича в судових засіданнях, у разі розгляду справи за вищезгаданою позовною заявою у порядку загального позовного провадження чи спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 55000 (П`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. Сторони претензій з приводу надання правової допомоги одна до одної не мають.

За наданим детальним розрахунком наданої правової допомоги, Адвокат надав наступні послуги:

- супровід господарської справи за позовною заявою фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відносно стягнення грошових коштів (формування правової позиції, збирання доказів, складання позовної заяви, складання відповіді на відзив, заяв, клопотань та інших процесуальних документів та їх надання (направлення), тощо) загальною вартістю 35 000,00 грн;

- представництво інтересів фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича в судових засіданнях, у разі розгляду справи за вищезгаданою позовною заявою у порядку загального позовного провадження чи спрощеного позовного провадження з викликом сторін загальною вартістю 25 000,00 грн.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Вирішуючи питання про стягнення вказаних витрат, суд враховує те, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 викладено правовий висновок про те, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат). У справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Аналогічний висновок міститься в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2025 у справі №923/69/22.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

Отже, для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Подані до суду ФОП Петросян А.В. документи досліджені судом та визнаються належними доказами понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Проаналізувавши подані позивачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 55 000,00 грн, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об`єм наданих адвокатом пояснень, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, господарський суд дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, усі його витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, суд, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем частково в сумі 20 000 грн. У відшкодуванні решти суми витрат суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця Петросян Армана Вачагановича задовольнити частково.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) на користь фізичної особи-підприємця Петросян Армана Вачагановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 000,00 грн судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець Петросян Арман Вачаганович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04053243).

Рішення підписано 18 червня 2026 року.

Суддя О.В. Погорелова