Рішення № 137498185, 16.06.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/587/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., за участю секретаря судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна"

про стягнення заборгованості в розмірі 563 279 грн. 20 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Мельник О.П. (поза межами залу суду);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина:

04 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 563 279 грн. 20 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/587/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 563 279 грн. 20 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 26 травня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 травня 2026 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/587/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 563 279 грн. 20 коп. та призначено розгляд справи № 918/587/26 до судового розгляду по суті на 16 червня 2026 року.

В судовому засідання 16 червня 2026 року представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Окрім того, в судовому засіданні судом з`ясовано, що відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про, місце та час судового засідання повідомлений належним чином. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі. Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" повідомлене про розгляд справи № 918/587/26 про, що свідчить наявність у справі повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 05 травня 2026 року з відміткою "Вручено особисто".

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" вважається повідомленою про розгляд справи № 918/587/26 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

12 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник), яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14 червня 2018 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 14271-ВЦ.

Згідно пункту 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційні пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем (пункт 4.1 договору).

Споживач, згідно п. 5.1 договору, розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Пунктами 5.3, 5.4 Договору передбачено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.5 Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з пунктом 5.6 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, зазначений у комерційній пропозиції. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

Відповідно до пункту 5.9 Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної Споживачем (пункт 5.11 Договору).

Підпунктом 1 пункту 6.2 Договору передбачено обов`язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

У той же час підпунктом 2 пункту 7.2 Договору передбачено обов`язок Постачальника нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором.

Згідно з пунктом 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, його додатками та чинним законодавством.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що під час вирішення спорів вони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим ПРРЕЕ та Положенням про Інформаційно-консультаційний центр.

Згідно з п. 13.1. Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання (додаток №1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток №3 до договору) та діє протягом 3-х років а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до пункту 1 комерційної пропозиції «Гарант по факту+», яка є додатком №2 до договору, ціна за спожиту електричну енергію (грн. за 1 кВт*год. без ПДВ) залежить від фактичних обсягів споживання електричної енергії в розрахунковому періоді та визначається відповідно до формули:

Ц (спож)m=к*Ц(пр)Wm m Цп+Тпередача+Трозподіл+(АЦ*Wm-1)/Wm, (грн./кВт.год),

де:

m- розрахунковий період;

m-1 - попередній розрахунковий період

Ц (пр)m - ціна РДН, що склалась за розрахунковий період з урахуванням залишкового графіку Рівненської області.

Wm- фактичний обсяг поставленої Споживачу електричної енергії за розрахунковий період, кВт*год;

Цп- ціна на послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, яка залежить від фактичних обсягів споживання електричної енергії в розрахунковому періоді; в межах від 0 до 2000 кВт*год-0,30 грн./кВт*год; в межах від 2001 до 5000 кВт*год-0,27 грн/кВт*год: в межах від 5001 до 10000 кВт*год-0,25 грн. кВт*год; в межах від 10001 до 20000 кВт*год-0,22 грн. кВт*год; в межах від 20001 до 30000 кВт*год-0,19 грн. кВт*год; в межах від 30001 до 50000 кВт*год-0,15 грн. кВт*год; в межах від 50001 до 70000 кВтггод- 0,12 грн. кВт*год; в межах від 70 001 до 150 000 кВт*год-0,09 грн. кВт*год; в межах вір 150 001 до 250000 кВт*год-0,07 грн. кВт*год; в межах від 250001 до 500000 кВт*год-0,06 грн. кВт*год; в межах від 500001 до 1000 000 кВт*год-0,05 грн. кВт*год;більще 10ф0000 кВт*год -0,04 грн. кВт*год.

Т передача - тариф на послуги з передачі (затверджується регулятором), грн.кВт*год без ПДВ., що розміщується на сайті постачальника;

Т розподіл - тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу електричної енергії, до мереж якого заживлений споживач (затверджується Регулятором та розміщується на сайті відповідного ОСР або постачальника), грн. кВт*год без ПДВ.

k- коефіцієнт, що залежить від графіку оплати споживача (для даного споживача дорівнює 1,034).

Споживач здійснює оплату за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків/ Актів приймання-передачі за спожиту електричну енергію (п. 3 комерційної пропозиції) але не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим (п. 3 комерційної пропозиції) .

Розрахунковим періодом, згідно п. 4 комерційної пропозиції є календарний місяць.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію згідно умов Договору Постачальник сформував, на підставі даних комерційного обліку (отриманих від ОСР є ПрАТ "Рівнеобленерго") за об`єктом Відповідача по ЕІС-коду точки розподілу електричної енергії - згідно Додатку № 1 до заяви приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу, та виставив Споживачу, платіжні документи у паперовій формі, зокрема за грудень 2024 р.- лютий 2025 р., що підтверджується Рахунками -за спожиту електричну енергію з Актами прийняття -передавання товарної продукції за період з грудня 2024 р. по лютий 2025 р.: (рахунок № 470076817/12/1 за грудень 2024 р. з Актом 470076817/12/1 прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2024 р.; рахунок № 470076817/1/1 за січень 2025 р. з Актом 470076817/1/1 прийняття-передавання товарної продукції за січень 2025 р.; рахунок № 470076817/2/1 за лютий 2025 р. з Актом 470076817/2/1 прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2025 р.

Із урахуванням наведених вище умов договору, а також доказів наданих позивачем вбачається, що відповідач свої зобов`язання, щодо оплати за спожиту електричну енергію в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за період з грудня 2024 р. По лютий 2025 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" виникла заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію в сумі 497 106,37 грн.

Також, розглядаючи спірні правовідносини, судом враховані наступні норми законодавства.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, третьою та п`ятою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною третьою статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктами 2.3.11, 2.3.14 розділу ІІ ПРРЕЕ передбачено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведених норм права, обставин справи, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 497 106 грн. 37 коп. оскільки такі вимоги підтверджені матеріалами справи, зокрема описаними вище доказами.

Крім того, через неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу здійснено 3 % річних за період 16.01.2025 р, по 27.04.2026 р., що складає -17 834,95 грн., та індекс інфляції у сумі - 48 337,88 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 901 - 903 ЦК України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 525, 526 ЦК України, унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено із фактичних обставин справи, відповідач порушив строк оплати за надані послуги.

Як зазначалося, за неналежне виконання зобов`язань позивач нарахував та заявив до стягнення 3 % пені у сумі 17 834,95 грн., та індекс інфляції у сумі - 48 337,88 грн.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15- ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання (вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019).

Суд, здійснивши перерахунок 17 834,95 грн 3% річних та 48 337,88 грн інфляційних, які є арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75 - 79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже, про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 8 449 грн. 19 коп.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" (34550, смт. Клесів, вул. Київська, 13, ЄДРПОУ 45338710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, ЄДРПОУ 42101003) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 497 106 (чотириста дев`яносто сім тисяч сто шість) грн. 37 коп., 3% річних у розмірі 17 834 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 48 337 (сорок вісім тисяч триста тридцять сім) грн. 88 коп. та 8 449 (вісім тисяч чотириста сорок дев`ять) грн. 19 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, ЄДРПОУ 42101003).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліго Україна" (34550, смт. Клесів, вул. Київська, 13, ЄДРПОУ 45338710).

Повний текст рішення складено та підписано 18 червня 2026 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Вадим Торчинюк