Ухвала суду № 137497688, 18.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.06.2026Справа № 921/361/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши заяву Почаївської Свято-Успенської лаври про відвід судді Маринченка Я.В. у справі №921/361/25 за первісним позовом керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі: Міністерства культури України, Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації до Почаївської міської ради, Регіональної організації «Почаївська Свято-Успенська лавра» треті особи: Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом: визнання незаконним та скасувати рішення; визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою; скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки ; скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку; скасування державної реєстрації права постійного користування на земельну ділянку; повернення на користь держави земельні ділянки, за зустрічним позовом Почаївської Свято-Успенської Лаври до Міністерства культури України, Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації про усунення порушення прав, шляхом визнання права постійного користування земельною ділянкою, без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

19.06.2025 Керівник Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі: Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Тернопільської обласної (державної) військової адміністрації з позовом до Почаївської міської ради та Релігійної організації «Почаївська Свято-Успенська лавра» про усунення перешкоди державі у користуванні та розпорядженні землями історику - культурного призначення.

Ухвалою від 24.06.2025 Господарським судом Тернопільської області відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

24.06.2025 Господарським судом Тернопільської області залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кременецько - Почаївський державний історико - архітектурний заповідник та Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

14.07.2025 Почаївська Свято-Успенська Лавра звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до відповідачів Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації про усунення порушення прав Почаївської Свято-Успенської Лаври, шляхом визнання за нею існуючого права постійного користування земельною ділянкою площею 12,3912 га за кадастровим номером 6123410500:02:001:1252 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 378258361234).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2025 прийнято зустрічний позов Почаївської Свято-Успенської Лаври про усунення порушення прав Почаївської Свято-Успенської Лаври до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №921/361/25.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2026 постановлено передати справу №921/361/25 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 вказану справу прийнято до свого провадження та призначено судові засідання.

В судовому засідання 18.06.2026 представником Почаївської Свято-Успенської лаври заявлено та подано до суду заяву про відвід судді Маринченка Ярослава Вікторовича від розгляду справи №921/361/25.

В обґрунтування вказаної заяви, заявник зазначає, що суддя Маринченко Ярослав Вікторович у соціальній мережі «Facebook» відмічав позначками «Подобається» сторінки Петра Порошенка і Церкви на честь святого Миколая м. Ірпінь ПЦУ, а також відстежує оновлення цих авторів та «стежить» за сторінкою Сергія Чудиновича, який є настоятелем Церкви на честь святого Миколая м. Ірпінь ПЦУ. Заявник вказує, що сторінка судді Маринченка Ярослава Вікторовича у соціальній мережі «Facebook» свідчить про те, що він є прихильником політики Петра Порошенка, а також є прихожанином або прихильником Православної Церкви України. Так, за доводами заявника суддя Маринченко Ярослав Вікторович є відвертим прихильником ПЦУ і політики Петра Порошенка, викликає обґрунтовані сумніви у своїй неупередженості до Почаївської Лаври, як структурного підрозділу Української Православної Церкви.

Представники позивачів 1, 2 та третьої особи 1 в судовому засіданні 18.06.2026 заперечували проти заявленої заяви про відвід судді, вказуючи на її безпідставність та необґрунтованість.

Також судом було зобов`язано Почаївську Свято-Успенську лавру подати вказану заяву в письмовому вигляді через загальний відділ діловодства суду або за допомогою системи «Електронний суд».

Розглянувши вказану заяву Почаївської Свято-Успенської лаври про відвід судді, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з частинами 2-4 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до призначеного на 18.06.2026 судового засідання та була заявлена безпосередньо під час судового засідання з розгляду справи 18.06.2026, то питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини 13 статті 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

З цього приводу Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Доводи заявника з посиланнями на роздруківки сторінки судді Маринченка Ярослава Вікторовича у соціальній мережі «Facebook» фактично ґрунтуються на припущеннях про негативне ставлення до УПЦ, що в свою чергу не може свідчити про наявність підстав вважати суддю упередженим, враховуючи, що суди здійснюють правосуддя самостійно, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється.

Відмічання позначками «Подобається» та «Відстеження» сторінок певних осіб у соціальних мережах, в даному випадку сторінок «Петро Порошенко», «Церква на честь святого Миколая м. Ірпінь ПЦУ», «Сергій Чудинович», не свідчить само по собі про якісь особливі стосунки в розумінні процесуального законодавства України, які б давали підстави для сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді в конкретній справі.

Також, з сторінки судді Маринченка Ярослава Вікторовича у соціальній мережі «Facebook» вбачається наявність «Відстежень» багатьох політичних діячів, в тому числі сторінки «Петро Порошенко», що є одним і способів ознайомлення з політичними новинами і не свідчить про схвалення чи несхвалення дій чи заяв вказаних осіб.

Також суддя Маринченко Ярослав Вікторович не є прихожанином Церкви на честь святого Миколая м. Ірпінь ПЦУ, не відвідує богослужінь та не є членом релігійної громади вказаної церкви.

При цьому, зазначена церква знаходиться по сусідству з місцем проживання судді Маринченка Я.В. та з настоятелем вказаної церкви суддя знайомий як з сусідом та підтримує з ним добросусідські відносини.

Крім того, зазначені в заяві про відвід судді особи не є сторонами (учасниками) даної справи та не мають відношення до предмету спору у цій справі.

Інших доказів які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді Маринченка Я.В. заявником не надано.

За таких обставин, заявником не доведено жодними належними доказами встановлених ГПК України підстав для відводу.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Почаївської Свято-Успенської лаври про відвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи №921/361/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата підписання: 18.06.2026.

Суддя Я.В. Маринченко