Ухвала суду № 137497634, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

17.06.2026Справа № 910/2861/25Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент»

про зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи:

від заявника (стягувача): Тренова О.В.;

від боржника: Колодій О.М.

ВСТАНОВИВ:

10.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» про зобов`язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідачем було допущено прострочення зі сплати орендних платежів за Договором №21.17 оренди майна (оперативна оренда) від 19.03.2021, у зв`язку з чим позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 3.8 Договору №21.17 оренди майна (оперативна оренда) від 19.03.2021, та звернувся до відповідача із вимогою про повернення з орендного користування обладнання. Однак, оскільки відповідач не повернув з орендного користування обладнання, позивач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» майно, передане в орендне користування згідно з Договором оренди майна №21.17 від 19 березня 2021 року в кількості 413 одиниць, а саме: Doka піддон для штабелювання 1,55x0,85м в кількості 14 одиниць, Doka стійка для перекриттів Eurex 20 есо 450 в кількості 399 одиниць.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/2861/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» задоволено повністю; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» майно, передане в орендне користування згідно з Договором оренди майна №21.17 від 19 березня 2021 року в кількості 413 одиниць, а саме: Doka піддон для штабелювання 1,55x0,85м в кількості 14 одиниць, Doka стійка для перекриттів Eurex 20 есо 450 в кількості 399 одиниць.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/2861/25 залишено без змін.

29.09.2025 Господарським судом міста Києва видано наказ.

30.04.2026 до Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» просить суд:

1) змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 року у справі №910/2861/25;

2) замінити зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» повернути майно, передане в орендне користування згідно з Договором оренди майна № 21.17 (оперативна оренда) від 19 березня 2021 року, а саме 413 одиниць майна, серед яких: Doka піддон для штабелювання 1,55х0,85 м - 14 одиниць; Doka стійка для перекриттів Eurex 20 eco 450 - 399 одиниць, на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» вартості майна у розмірі 2166249,12 грн. з будь-якого рахунку боржника, виявленого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельниченком К.П.

3) видати наказ Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» грошових коштів у сумі 2166249,12 грн. (два мільйони сто шістдесят шість тисяч двісті сорок дев`ять гривень 12 копійок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 розгляд вказаної заяви призначено на 13.05.2026.

13.05.2026 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшли письмові заперечення на заяву про зміну способу виконання судового рішення.

У судовому засіданні 13.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 27.05.2026.

20.05.2026 заявник (стягувач) подав заяву про уточнення заяви про зміну способу виконання рішення суд, в якій просив суд змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/2861/25 із - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» майно, передане в орендне користування згідно з Договором оренди майна №21.17 від 19 березня 2021 року в кількості 413 одиниць, а саме: Doka піддон для штабелювання 1,55x0,85м в кількості 14 одиниць, Doka стійка для перекриттів Eurex 20 есо 450 в кількості 399 одиниць, на - примусово вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» майно за його місцезнаходженням, що перебуває в орендному користуванні згідно з Договором оренди майна № 21.17 (оперативна оренда) від 19 березня 2021 року, а саме: 413 одиниць майна, серед яких: Doka піддон для штабелювання 1,55х0,85м в кількості 14 одиниць; Doka стійка для перекриттів Eurex 20 eco 450 в кількості 399 одиниць, та передати його власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.».

У судовому засіданні 27.05.2026 суд прийняв до розгляду подану заявником заяву про уточнення заяви про зміну способу виконання рішення суду, відклав судове засідання на 10.06.2026.

У судовому засіданні 10.06.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 17.06.2026.

15.06.2026 до Господарського суду міста Києва від божника надійшло клопотання про витребування доказів.

17.06.2026 до Господарського суду міста Києва від приватного виконавця надійшло клопотання про визнання поважними причин пропуску ним судового засідання, призначеного на 17.06.2026.

У судове засідання 17.06.2026 з`явились представники сторін; представник заявника (боржника) підтримав подану ним заяву, просив суд її задовольнити; представник боржника просив суд відмовити у задоволенні заяви.

Суд у судовому засіданні 17.06.2026 розглянув клопотання боржника про витребування доказів та відмовив в його задоволенні, у зв`язку з необгрунтованістю (зокрема, боржник є стороною виконавчого провадження та має законом передбачене право ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та встановити всі обставини, які вказують на виконання приватним виконавцем своїх обов`язків).

Розглянувши у судовому засіданні 17.06.2026 подану Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» заяву про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/2861/25, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення, зважаючи на такі обставини.

Судом встановлено, що 09.12.2025 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченком К.П. відкрито виконавче провадження ВП№НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі №910/2861/25 про зобов`язання вчинити дії.

Вказаною постановою було встановлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Разом з цим, положеннями частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як вбачається з довідки про стан примусового виконання у виконавчому провадженні ВП№НОМЕР_1, виданої приватним виконавцем, в ній вказана інформація про те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка Костянтина Павловича знаходиться виконавчий документ - наказ №910/2861/25, виданий 29.09.2025 Господарським судом міста Києва, згідно якого суд вирішив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» майно, передане в орендне користування згідно з Договором оренди майна №21.17 від 19 березня 2021 року в кількості 413 одиниць, а саме: Doka піддон для штабелювання 1,55x0,85м в кількості 14 одиниць, Doka стійка для перекриттів Eurex 20 есо 450 в кількості 399 одиниць; 09.12.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельниченком Костянтином Павловичем відкрито виконавче провадження №НОМЕР_1, постановою про відкриття виконавчого провадження боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Перевіркою виконання виконавчого документа приватним виконавцем встановлено, що боржник рішення не виконав, жодні документи, що підтверджують поважність причин невиконання рішення суду - до приватного виконавця не надходили. У зв`язку із вищевикладеним, приватним виконавцем повторно направлено вимогу щодо виконання виконавчого документа, проте боржник повторно рішення не виконав та жодних документів, що підтверджують поважність причин невиконання рішення суду до приватного виконавця не подавав.

Під час вчинення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що місцезнаходження майна, повернення якого передбачено виконавчим документом, не встановлено, у зв`язку з чим виконання рішення суду шляхом повернення майна є фактично неможливим.

Всі заходи примусового виконання, вчинені приватним виконавцем згідно Закону України «Про виконавче провадження» - виявились безрезультатними, рішення суду не виконано, можливості його виконання вичерпані.

13.01.2026 приватний виконавець звернувся до боржника із Вимогою №1987, в якій вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» повернення Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» майна, переданого в орендне користування згідно з Договором оренди майна No21.17 від 19 березня 2021 року в кількості 413 одиниць, а саме: Doka піддон для штабелювання 1,55х0,85м в кількості 14 одиниць, Doka стійка для перекриттів Eurex 20 eco 450 в кількості 399 одиниць у строк 10 робочих днів з дати видачі даної вимоги.

Приватний виконавець повідомив, що відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. За умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили винні особи несуть кримінальної відповідальності згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України.

Статтею 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Подібні за змістом положення містяться в статті 18 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Принцип обов`язковості судового рішення закріплений також у статтях 2, 326 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими цей принцип визначений одним із основних засад (принципів) господарського судочинства. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З системного аналізу вказаних вище статей можна зробити висновок, що обов`язковим є виконання саме рішення суду, а не виконавчого документу.

В абзаці п`ятому підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.11.2018 №10-р/2018).

Невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Отже, саме набрання судовим рішенням законної сили є моментом виникнення у боржника обов`язку його виконання. Виконання рішення господарського суду є завершальною стадією господарського процесу, що забезпечує реалізацію права на справедливий суд. Реальний захист відновлення порушених суб`єктивних прав позивача може бути забезпечений лише тоді, коли боржник добровільно виконує рішення суду або буде примушений до цього компетентними органами.

Відповідно до положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів, між іншим, можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Своєю чергою частинами першою та другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У національному законодавстві зазначені тези відображені у тому числі в статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, судові накази.

Отже, саме Закон України «Про виконавче провадження» регламентує правовідносини, що виникають в межах примусового виконання рішення, коли боржник відмовився від добровільного виконання рішення суду, порушуючи тим самим приписи Конституції України та процесуального законодавства. Саме для примусового виконання рішення має бути отримано судовий наказ, який звертається до примусового виконання у визначений спосіб.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини третьої вказаної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункти 1, 7, 10, 16 та 22 частини третьої цієї статті).

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Стягувач пояснив суду, що він є імпортером будівельної опалубки та її елементів торгової марки DOKA, виробником якої є Doka GmbH (Австрія), в тому числі і майна, яке перебуває в оренді у боржника та яке не повернуто станом на дату звернення із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Стягувач намагається підтримувати будівельну галузь України в умовах воєнного стану, забезпечуючи нагальну потребу інших будівельних компаній в будівельній опалубці (її елементах та складових), обумовлену необхідністю швидкої та масштабної відбудови України з огляду на обсяги руйнувань житлового фонду та інфраструктури внаслідок військових дій. Будівельна опалубка являє собою спеціальну будівельну конструкцію, яка застосовується для зведення об`єктів з бетону та залізобетону, що є особливо необхідним в умовах воєнного стану, відновленням інфраструктури, будівництвом укриттів/захисних споруд, захистом та будівництві енергетичних об`єктів.

Стягувач пояснив, що враховуючи, що виробником (Doka GmbH, Австрія) зменшено обсяги виробництва будівельної опалубки та, відповідно, її експортування на територію України, для забезпечення діяльності будівельної галузі України стягувачу повернення майна, що перебуває в оренді у боржника, в натурі і в кількості, зазначеній в судовому рішенні, а не його вартості, є вкрай необхідним.

Враховуючи викладені обставини, у зв`язку з необхідністю ефективного виконання судового рішення від 29.05.2025 у справі №910/2861/25 та у зв`язку з фактичною неможливістю добровільного виконання рішення суду, суд дійшов висновку задовольнити подану стягувачем заяву про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/2861/25.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Керуючись статтями 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.».

2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/2861/25 із - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» майно, передане в орендне користування згідно з Договором оренди майна №21.17 від 19 березня 2021 року в кількості 413 одиниць, а саме: Doka піддон для штабелювання 1,55x0,85м в кількості 14 одиниць, Doka стійка для перекриттів Eurex 20 есо 450 в кількості 399 одиниць, на - примусово вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сістемс Девелопмент» майно за його місцезнаходженням, що перебуває в орендному користуванні згідно з Договором оренди майна № 21.17 (оперативна оренда) від 19 березня 2021 року, а саме: 413 одиниць майна, серед яких: Doka піддон для штабелювання 1,55х0,85м в кількості 14 одиниць; Doka стійка для перекриттів Eurex 20 eco 450 в кількості 399 одиниць, та передати його власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.».

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 18.06.2026.

Суддя О.М. Спичак