Рішення № 137496953, 05.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
05.06.2026
Номер справи
904/7280/25
Номер документу
137496953
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026м. ДніпроСправа № 904/7280/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37; ідентифікаційний код 43343598)

про стягнення пені за порушення строків виконанні робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025 у загальному розмірі 1 720 264,66 грн

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином, у погодженні строки та порядок, роботи за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025, укладеним між позивачем - Військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Релеванте", як виконавцем.

Позивач зазначає, що календарним графіком виконання робіт (додаток №4 до договору) встановлені строки початку виконання будівельних робіт та строки їх завершення. За актом прийому-передачі будівельного майданчика від 14.04.2025 позивачем передано відповідачу об`єкт виконання робіт.

Позивач звертає увагу, що в порушення умов договору відповідачем у визначених договором обсягах та у строки роботи - не виконано. При цьому позивачем на підставі наданих відповідачем актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 в обумовлені договором строки та в обсязі виконаних робіт проведено їх оплату в сумі 6 725 117,47 грн.

Позивач зазначає, що, враховуючи викладене, позивачем було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку та 26.06.2025 на адресу відповідача було направлено повідомлення про розірвання договору. Таким чином, відповідно до підпункту 4.1.1 договору останній вважається розірваним позивачем в односторонньому порядку з 01.07.2025.

За порушення відповідачем умов договору, а саме: строків виконання робіт за договором та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), позивачем нараховано пеню за загальний період з 11.04.2025 по 30.06.2025 включно у розмірі 1 720 264,66 грн, вказане і стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до суду.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що строки виконання робіт за договором визначені календарним графіком виконання робіт та встановлюються до 30.06.2025. Роботи були виконані належним чином, у строк та в обсягах, встановлених договором та проєктно-кошторисною документацією, отже, факт прострочення відповідача відсутній. Відповідач здійснив всі належні від нього дії для своєчасного виконання робіт за договором.

Також відповідач зазначає, що календарний графік не містить ані конкретних, ані опосередкованих вказівок на дати, декади тощо, на яких наголошує позивач. При цьому, кінцевою датою дії договору стало 30.06.2025, а розірвання договору наступило з 01.07.2025, тобто на наступний день після завершення строку, обумовленого сторонами для виконання робіт за договором.

Відповідач наголошує, що він не тільки не прострочив виконання робіт за договором, а й не мав можливості їх прострочити з огляду на те, що його зобов`язання були достроково та в односторонньому порядку припинені позивачем в перший же день після завершення строку для виконання робіт за договором.

Крім того відповідач звертає увагу, що застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості та вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду та просить, у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, зменшити розмір неустойки на 90% та визнати правомірним стягнення з відповідача пені в розмірі не більшому ніж 172 026,47 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

23.12.2025 до господарського суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" (далі - відповідач) про стягнення пені за порушення строків виконанні робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025 у загальному розмірі 1 720 264,66 грн, відповідно до якого позивач просить суд:

- розгляд справи проводити у закритому судовому засіданні;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню у розмірі 1 720 264,66 грн та судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 справу №904/7280/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

26.12.2025 ухвалою господарського суду позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 - залишено без руху.

29.12.2025 до господарського суду від представника позивача надійшла заява (вх. суду №56895/25 від 29.12.2025) про усунення недоліків позовної заяви.

12.01.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено закрите підготовче засідання у справі на 11.02.2026 о 12:00 год.

26.01.2026 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду №3321/26 від 26.01.2026) з додатками, заява про встановлення додаткового строку для подання доказів та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

27.01.2026 ухвалою господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" в частині встановлення додаткового строку для подання доказів задоволено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Релеванте" строк для подання доказів, що запитані в межах адвокатських запитів, шляхом подання відповідної заяви по суті, - до 27.01.2026 включно. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" викладене в відзиві на позовну заяву про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) - призначено до розгляду в закритому підготовчому судовому засіданні, призначеному на 11.02.2026 о 12:00.

28.01.2026 до господарського суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. суду №3893/26 від 28.01.2026) з додатками.

30.01.2026 до господарського суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. суду №4392/26 від 30.01.2026) з додатками.

03.02.2026 ухвалою господарського суду виправлено описки, допущені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі №904/7280/25.

10.02.2026 до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. суду №6320/26 від 10.02.2026) про долучення доказів.

10.02.2026 до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. суду №6330/26 від 10.02.2026) про відкладення (перенесення) розгляду справи.

11.02.2026 о 12:00 год. судове засідання не відбулось з незалежних від суду причин - у зв`язку із відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області.

11.02.2026 ухвалою господарського суду призначено у справі №904/7280/25 закрите підготовче судове засідання на 10.03.2026 о 15:00 год.

09.03.2026 до господарського суду від представника позивача надійшли заперечення (вх. суду №10715/26 від 09.03.2026) на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

10.03.2026 до господарського суду від представника відповідача надійшла заява (вх. суду №11113/26 від 10.03.2026) про визнання неналежним, недостовірним та недопустимим довідки щодо стану виконання робіт.

10.03.2026 до господарського суду від представника позивача надійшли заперечення (вх. суду №11124/26 від 10.03.2026).

10.03.2026 до господарського суду від представника відповідача надійшла заява (вх. суду №11126/26 від 10.03.2026) про визнання неналежним, недостовірним та недопустимим акту огляду будівельного майданчика.

10.03.2026 до господарського суду від представника позивача надійшли заперечення (вх. суду №11150/26 від 10.03.2026) на заяву представника відповідача про визнання неналежним, недостовірним та недопустимим довідки щодо стану виконання робіт.

10.03.2026 до господарського суду від представника позивача надійшли заперечення (вх. суду №11168/26 від 10.03.2026) на заяву представника відповідача про визнання неналежним, недостовірним та недопустимим акту огляду будівельного майданчика.

10.03.2026 у підготовче засідання з`явилися повноважні представники позивача та відповідача.

У вказаному підготовчому засіданні обговорені питання, що стосуються виконання завдань підготовчого засідання, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.

Суд заслухав позиції сторін щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" (вх. суду №11113/26 від 10.03.2026) про визнання неналежним, недостовірним та недопустимим довідки щодо стану виконання робіт та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" (вх. суду №11126/26 від 10.03.2026) про визнання неналежним, недостовірним та недопустимим акту огляду будівельного майданчика, протокольно відмовив в задоволенні даних заяв та зазначив, що мотиви суду будуть викладені в письмовій ухвалі.

10.03.2026 ухвалою господарського суду відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" (вх. суду №11113/26 від 10.03.2026) про визнання неналежним, недостовірним та недопустимим довідки щодо стану виконання робіт та відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" (вх. суду №11126/26 від 10.03.2026) про визнання неналежним, недостовірним та недопустимим акту огляду будівельного майданчика.

10.03.2026 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі №904/7280/25. Справу призначено до судового розгляду по суті в закритому судовому засіданні на 07.04.2026 о 12:30 год.

06.04.2026 до господарського суду від представника відповідача надійшли пояснення (вх. суду №16173/26 від 06.04.2026), а саме: вступне слово відповідача в межах розгляду справи.

07.04.2026 до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. суду №16488/26 від 07.04.2026) про оголошення перерви в судовому засіданні, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

07.04.2026 у судове засідання повноважні представники сторін не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

07.04.2026 ухвалою господарського суду відкладено судове засідання в межах розумного строку до 22.04.2026 о 14:00 год.

22.04.2026 у судове засідання з`явився повноважні представники позивача та відповідача.

У вказаному судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, обговорені питання що стосуються розгляду справи по суті, заслухано вступне слово представника позивача.

У зв`язку із щільним графіком призначених судових засідань, суд прийшов до висновку у необхідності оголошення перерви в судовому засіданні в межах розумного строку.

Представники сторін не заперечували проти оголошення перерви в судовому засіданні в межах розумного строку.

22.04.2026 ухвалою господарського суду оголошено перерву у судовому засіданні у справі №904/7280/25 в межах розумного строку. Повідомлено сторін, що продовження судового розгляду відбудеться 05.05.2026 о 11:30 год.

05.05.2026 у судове засідання з`явився повноважні представники позивача та відповідача.

У вказаному судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, обговорені питання, що стосуються розгляду справи по суті.

05.05.2026 о 12:32 год. у місті Дніпро та Дніпропетровській області оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста.

Представник відповідача просив суд оголосити перерву в судовому засіданні, з огляду на загрозу життя і здоров`я учасників справи.

Врахувавши наявність об`єктивної та реальної загрози для життя і здоров`я представників учасників судового процесу та працівників суду, судом було поставлено на обговорення питання щодо оголошення перерви у судовому засіданні з метою перейти в укриття. Представники сторін не заперечували щодо оголошення перерви у судовому засіданні в межах розумного строку.

Суд узгодив із представниками позивача та відповідача дату та час наступного судового засідання в межах розумного строку, а саме: 18.05.2026 об 11:00 год.

15.05.2026 до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. суду №23751/26 від 15.05.2026) про відкладення (перенесення) розгляду справи.

18.05.2026 у судове засідання повноважні представники сторін не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

18.05.2026 ухвалою господарського суду відкладено у межах розумного строку судове засідання у справі на 26.05.2026 о 15:00 год.

26.05.2026 у судове засідання з`явились повноважні представники сторін.

У вказаному судовому засіданні заслухано вступне слово представника відповідача, досліджено докази, наявні в матеріалах справи та заслухано судові дебати представників сторін.

В судовому засіданні 26.05.2026 після судових дебатів господарський суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначив, що рішення буде ухвалено та проголошено 05.06.2026 о 12:00 годині.

Згідно зі статтею 219 Господарського процесуального кодексу України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Згідно зі змістом частин 2, 3, 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2026 повідомлено учасників справи, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №904/7280/25 призначено на 05.06.2026 о 12:00 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання №3-409 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1.

У судове засідання 05.06.2026 представники сторін не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського

суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 12 січня 2026 року

№40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Справа №904/7280/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши статті 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 3 Конституції України та статті 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем не виконано належним чином, у погоджені строки та порядок роботи за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025, укладеним між позивачем - Військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Релеванте", як виконавцем.

За порушення відповідачем умов договору, а саме: строків виконання робіт за договором та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), позивачем нараховано пеню за загальний період з 11.04.2025 по 30.06.2025 включно у розмірі 1 720 264,66 грн, відповідач проти вказаного заперечує, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення між сторонами договору та його умови, у тому числі щодо строку його дії, порядку розірвання та припинення.

(2) Факт порушення відповідачем строків виконання робіт за договором.

(3) Факт розірвання договору позивачем в односторонньому порядку з 01.07.2025.

(4) Правомірність нарахування позивачем пені за договором.

1. Укладення між сторонами договору та його умови, у тому числі щодо строку його дії, порядку розірвання та припинення.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем - Військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Релеванте", як підрядником укладено державний контракт (договір) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025 (надалі - договір, а.с. 13-129).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації, з дотриманням будівельних норм/правил та умов договору, виконати роботи в повному обсязі на об`єкті: "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №24 у Харківській області" код ДК 021:2015 - 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (за бюджетною програмою КПКВ 2105010, КЕКВ 3122.010, код платежу 4D) (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість.

Склад, обсяги та вартість робіт визначаються проєктною документацією та договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), яка є невід`ємною частиною договору (пункт 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість робіт по договору визначена за договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), і складає 16 900 320,00 грн (шістнадцять мільйонів дев`ятсот тисяч триста двадцять грн 00 коп.), у тому числі податки, встановлені чинним законодавством 2 816 720,00 грн (два мільйони вісімсот шістнадцять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.) та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

Відповідно до пункту 3.1 договору строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток 2) та встановлюються до 30 червня 2025 року включно.

Пунктом 3.2 договору визначено, що підрядник розпочинає виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт, після обстеження території саперами та складання акту виконаних робіт з розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів (виявлення, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), але не пізніше 3 календарних днів після отримання об`єкта на виконання робіт.

Згідно з пунктом 3.5 договору датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, що складається після підписання останнього акта приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в. Виконання робіт може бути закінчено достроково, про що підрядник письмово повідомляє замовника.

Відповідно до підпункту 4.1.1 договору у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором замовником в односторонньому порядку застосовуються заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме:

достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:

а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 3 (трьох) календарних днів після отримання об`єкту на виконання робіт. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника;

б) підрядник більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів порушив строк виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника;

в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом встановленого замовником строку. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника акта виявлених порушень.

Договір вважається розірваним через 5 (п`ять) календарних днів з дати направлення замовником на адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.2 договору замовник зобов`язаний надати підряднику об`єкт (фронт робіт), проєктну документацію; забезпечити своєчасне фінансування виконаних робіт на умовах, визначених цим договором, за наявності бюджетного фінансування.

Підпунктом 4.3.1 договору визначено, що підрядник має право одержувати оплату за виконані роботи в розмірі та у строки, передбачені цим договором.

Згідно з підпунктом 4.4.1 договору підрядник зобов`язаний виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 3.1 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що підрядник забезпечує виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 1% (одного відсотка) суми договору платіжним дорученням від 03.04.2025 №945 у сумі 169 003,20 грн (сто шістдесят дев`ять тисяч три грн 20 коп.) у формі перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника.

У пункті 5.3 договору сторони погодили, що забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо підрядник не виконав хоча б одну з умов договору стосовно якості робіт чи строків їх виконання (порушено хоча б на один день календарний графік виконання робіт) відповідно до положень договору або з вини підрядника завдано збитків, а також у випадку дострокового розірвання договору в односторонньому порядку чи застосування визначених договором заходів (санкцій).

Пунктом 9.1 договору визначено, що замовник за актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт за договором та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик / фронт робіт) з усіма необхідними для використання ним дозволами, документами та погодженнями.

Згідно з пунктом 11.1 договору приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику, не пізніше 5 (п`яти) днів після їх виконання з дотриманням строків, визначених календарним графіком виконання робіт (пункт 11.2 договору).

Пунктом 12.1 договору визначено, що розрахунки за виконані роботи з будівництва об`єкту проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме товарно-матеріальних накладних, проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду. Вартість матеріальних ресурсів, включена до "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою №КБ-2в повинна бути підтверджена копіями фінансових документів на їх придбання та не може перевищувати договірну ціну.

У пункті 14.5 договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) договірної ціни, за кожен день такого прострочення.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2025 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань та непроведених розрахунків - до їх повного виконання, проведення (пункт 17.1 договору).

Пунктом 19.6 договору визначено, що договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв`язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Сторонами відповідно до умов договору укладено додатки до договору: договірну ціну (додаток №1) (а.с. 28-29, том 1), зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва №1 (додаток №2) (а.с. 44-45, том 1), локальні кошториси на будівельні роботи №№02-01-01, 02-02-01, 02-03-01, 02-04-01, 02-05-01, 02-06-01, 02-07-01, 02-08-01, 02-09-01, (а.с. 46-106, том 1), календарний графік виконання робіт (Додаток №4 до договору) (а.с. 107, том 1), план фінансування будівництва (Додаток №5 до договору) (а.с. 108, том 1).

Додатки підписані сторонами без зауважень та заперечень до них.

Додатком №4 до договору визначено календарний графік виконання робіт, а саме:

- виконання земляних робіт траншей до кінця першої декади квітня 2025 року (до 10.04.2025);

- улаштування залізобетонних конструкцій споруд до третьої декади кінця квітня 2025 року (до 30.04.2025);

- улаштування траншей з одягом крутості до кінця другої декади травня 2025 року (до 20.05.2025);

- улаштування протидронового укриття об`єкту до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- улаштування протитанкового рову до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- улаштування пірамід ПЗ-1 до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- встановлення тросу ягози до кінця третьої декади червня 2025 року (до 30.06.2025);

Остаточне завершення робіт до 30.06.2025.

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 30.05.2025 до договору (а.с. 109-110, т.1), в якій сторони виклали додатки до договору, а також пункт 2.1 договору, у новій редакції:

"2.1 Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (Додаток 1), і складає 12 496 840,85 грн (дванадцять мільйонів чотириста дев`яносто шість тисяч вісімсот сорок грн 85 коп.), у тому числі податки, встановлені чинним законодавством - 2 082 806,81грн (два мільйони вісімдесят дві тисячі вісімсот шість грн 81 коп.) та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта."

У пункту 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили викласти у новій редакції, зокрема, додаток 4 - Календарний графік виконання робіт.

Так, додатком №4 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.05.2025) (а.с. 128, т.1) визначено новий календарний графік виконання робіт по об`єкту будівництва, а саме:

- улаштування протитанкового рову до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- улаштування пірамід ПЗ-1 до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- встановлення тросу ягози до кінця третьої декади червня 2025 року (до 30.06.2025);

Остаточне завершення робіт до 30.06.2025.

Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

2. Щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за договором.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов підпункту 4.2.1 договору, 14.04.2025 року позивач передав відповідачу будівельний майданчик, про що сторонами складено акт прийому-передачі будівельного майданчика (а.с. 132, т.1).

Відповідно до вказаного акту будівельний майданчик відповідає всім необхідним для виконання будівельних робіт вимогам, відсутні перешкоди для виконання робіт передбачених договором; роботи по обладнанню будівельного майданчика не перешкоджають початку робіт виконавцю; з дати підписання даного акту виконавець приймає на себе повну відповідальність за збереження, подальше використання будівельного майданчика та звезених будівельних матеріалів до завершення будівництва в термін, передбачений договором; виконавець отримав від замовника робочий проєкт у двох примірниках.

Також, як зазначалося вище, сторонами було підписано Календарний графік виконання робіт (додаток №4 до договору, а.с. 107, 128, т.1).

Зі змісту вказаного календарного графіку виконання робіт убачається, що сторони встановили строки виконання робіт у декадах (І декада з 1 по 10 число місяця, ІІ декада з 11 по 20 число місяця, ІІІ декада з 21 до кінця місяця), з поділом кожної декади на три рівні частини (третини), які відповідають:

- перша третина першої декади 1-3 число місяця, друга третина - 4-6 число місяця, третя третина 7-10 число місяця;

- перша третина другої декади - 11-13 число місяця, друга третина - 14-16 число місяця, третя третина 17-20 число місяця;

- перша третина третьої декади - 21-23 число місяця, друга третина - 24-26 число місяця, третя третина - 27- останнє число місяця.

З урахуванням наведеного тлумачення графіку виконання робіт, враховуючи зафарбовані (позначені) клітини графіку, відповідач мав завершити виконання робіт за договором у наступні строки:

Відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток №4 до договору) у редакції договору:

- виконання земляних робіт траншей до кінця першої декади квітня 2025 року (до 10.04.2025);

- улаштування залізобетонних конструкцій споруд до третьої декади кінця квітня 2025 року (до 30.04.2025);

- улаштування траншей з одягом крутості до кінця другої декади травня 2025 року (до 20.05.2025);

- улаштування протидронового укриття об`єкту до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- улаштування протитанкового рову до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- улаштування пірамід ПЗ-1 до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- встановлення тросу ягози до кінця третьої декади червня 2025 року (до 30.06.2025);

Остаточне завершення робіт до 30.06.2025.

Відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток №4 до договору) у редакції додаткової угоди №1 від 30.05.2025:

- улаштування протитанкового рову до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- улаштування пірамід ПЗ-1 до кінця другої декади червня 2025 року (до 20.06.2025);

- встановлення тросу ягози до кінця третьої декади червня 2025 року (до 30.06.2025);

Остаточне завершення робіт до 30.06.2025.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем виконано роботи на загальну суму 6 725 117,47 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (а.с. 134-136, 141-144, т.1) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 (а.с. 133, 140, т.1), копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 25.06.2025 на суму 2 640 218,53 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №1 від 25.06.2025 на суму 2640,21853 тис. грн;

- акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.06.2025 на суму 4 084 898,94 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №2 від 30.06.2025 на суму 4084,89894 тис. грн.

Позивач здійснив оплату виконаних за договором робіт на загальну суму 6 725 117,47 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містять в матеріалах справи, а саме:

- від 30.06.2025 №537 на суму 2 640 218,53 грн (а.с. 149, т.1);

- від 16.07.2025 №798 на суму 4 084 898,94 грн (а.с. 148, т.1).

26.06.2025 на виконання підпункту 4.1.1 договору уповноваженими представниками замовника було складено акт огляду будівельного майданчика об`єкту "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №24 у Харківській області" (а.с. 150, том 1), яким встановлено, що станом на 26.06.2025 виконаний підрядником за державним контрактом обсяг робіт не в повній мірі відповідає обсягу робіт, який повинен бути виконаний відповідно до календарного графіку та державного контракту. У відповідності до вказаного акту станом на 26.06.2025 підрядником згідно з договором виконано наступний обсяг робіт:

- улаштування протитанкового рову - виконано не в повному обсязі;

- улаштування пірамід ПЗ-1- виконано не в повному обсязі;

- встановлення тросу ягози - виконано не в повному обсязі.

Відповідно до довідки №216 від 21.11.2025 щодо стану виконання робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025 (а.с. 157-158, т.1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Релеванте" відповідно до умов договору №142-ДСК від 05.04.2025 з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.05.2025 до договору зобов`язувалося виконати наступні роботи на загальну суму 12 496 840,85 грн, а саме:

1. Улаштування протитанкового рву (пункт 8-10, 20-25 локального кошторису №02-09-01) у кількості 56 100м3 на суму 2 645 136,05грн.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 25.06.2025 (пункт 4-6) виконано 7 700 м3 на суму 353 881,79 грн;

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.06.2025 (пункт 5-10) виконано 17 700 м3 на суму 813 468,57 грн.

Всього не виконано улаштування протитанкового рву на загальну суму 1 477 785,69 грн;

2. Встановлення тросу та єгози (пункт 3-7, 13-19 локального кошторису №02-09-01) у кількості 16 830 м на суму 4 054 811,68 грн - не виконано.

3. Улаштування пірамід ПЗ-1 (пункт 1-2,11-12 локального кошторису №02-09-01) у кількості 2 244 шт. на суму 5 796 893,12 грн.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 25.06.2025 (пункт 1-3) виконано 856 шт. на суму 2 286 336,74 грн;

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.06.2025 (пункт 1-4) виконано 1 388 шт на суму 3 271 430,37 грн.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Релеванте" відповідно до умов договору №142-ДСК від 05.04.2025 до укладання додаткової угоди №1 від 30.05.2025 зобов`язувалося виконати наступні роботи згідно з календарним графіком виконання робіт, а саме:

1. Виконання земляних робіт траншей (пункт 1-4 локального кошторису №02-02-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-05-01, пункт 1-8 локального кошторису №02-06-01, пункт 1-5 локального кошторису №02-07-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-08-01) у кількості 927,608м3 на суму 197 137,81 грн - не виконано.

2. Улаштування залізобетонних конструкцій споруд (локальний кошторис №02-01-01, локальний кошторис №02-03-01, локальний кошторис №02-04-01) у кількості 3 споруди на суму 1 649 245,95 грн - не виконано.

3. Улаштування траншей з одягом крутості (пункт 5-20, 28-32 локального кошторису №02-02-01, пункт 5-20, 28-95 локального кошторису №02-05-01, пункт 9-27, 35 локального кошторису №02-06-01, пункт 6-21, 29-34 локального кошторису №02-07-01, пункт 5-20, 28-42 локального кошторису №02-08-01) у кількості 100 м на суму 2 521 110,10 грн - не виконано.

3. Щодо розірвання договору позивачем в односторонньому порядку з 01.07.2025.

Як зазначалося вище, відповідно до підпункту 4.1.1 договору у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором замовником в односторонньому порядку застосовуються заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:

а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 3 (трьох) календарних днів після отримання об`єкту на виконання робіт. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника;

б) підрядник більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів порушив строк виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника;

в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом встановленого замовником строку. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника акта виявлених порушень.

Договір вважається розірваним через 5 (п`ять) календарних днів з дати направлення замовником на адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що виконаний відповідачем обсяг робіт за договором не відповідає обсягу робіт, який повинен бути виконаний за договором, позивачем було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Так, 26.06.2025 на адресу відповідача листом з описом вкладення було направлено повідомлення за №652 від 26.06.2025 про розірвання державного контракту (договору) №142-ДСК від 05.04.2025 на будівництво фортифікаційних споруд (а.с. 151-155, т.1).

Поштове відправлення на адресу відповідача №020000108752 вручене одержувачу 03.07.2025, що підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення №020000108752 (а.с. 155, том 1).

Отже, позивач зазначає, що договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з 01.07.2025.

4. Правомірність нарахування позивачем пені за договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу положень статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 14.5 договору за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) договірної ціни, за кожен день такого прострочення.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період з 11.04.2025 по 30.06.2025 включно у розмірі 1 720 264,66 грн.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 883 Цивільного кодексу України визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд зазначає наступне.

Як вище встановлено судом, на виконання умов договору позивачем, як замовником, було передано, а відповідачем, як підрядником, прийнято будівельний майданчик, що підтверджується складеним сторонами актом прийому-передачі будівельного майданчика від 14.04.2025 (а.с. 132, т.1).

Суд зауважує, що пунктом 3.2 договору визначено, що підрядник розпочинає виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт, після обстеження території саперами та складання акту виконаних робіт з розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів (виявлення, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), але не пізніше 3 календарних днів після отримання об`єкта на виконання робіт.

Позивач зазначає, що:

З урахуванням календарного графіку (додаток №4 до договору), строк закінчення виконання будівельних робіт є таким, що настав, а саме:

- виконання земляних робіт траншей - 10.04.2025, прострочення з 11.04.2025;

- улаштування залізобетонних конструкцій споруд - 30.04.2025, прострочення з 01.05.2025;

- улаштування траншей з одягом крутості - 20.05.2025, прострочення з 21.05.2025;

З урахуванням календарного графіку (додаток №4 до договору) (в редакції додаткової угоди №1 від 30.05.2025):

- улаштування протитанкового рову - 20.06.2025, прострочення з 21.06.2025;

- улаштування пірамід ПЗ-1 - 20.06.2025, прострочення з 21.06.2025;

- встановлення тросу ягози - 30.06.2025, прострочення з 01.07.2025.

Суд зауважує, що при визначенні першого дня прострочення виконання земляних робіт траншей позивачем не враховано умови пункту 3.2 договору та фактичну дату передачі будівельного майданчика виконавцю.

Так, враховуючи, що будівельний майданчик було передано виконавцю лише 14.04.2025, а відповідно до умов пункту 3.2 договору виконавець мав розпочати роботи не пізніше 3 календарних днів після отримання об`єкта на виконання робіт, строк виконання земляних робіт траншей є таким, що настав - 17.04.2025 (14.04.2025 + 3 календарні дні), першим днем прострочення є 18.04.2025.

Будь-яких доказів своєчасного та в повному обсязі виконання робіт, як до моменту укладання додаткової угоди №1, так і після її укладання, а також об`єктивної неможливості своєчасного виконання таких робіт відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Умовами підпункту 4.1.1 пункту 4.1 договору сторони визначили правові наслідки порушення підрядником господарських зобов`язань за договором. Так, замовником в односторонньому порядку застосовуються заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі, зокрема, порушення підрядником більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів строку виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника

Наведені умови договору відповідають приписам частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Отже, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, зокрема, порушенням більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів строку виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника, позивач скористався своїм правом на відмову від договору, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору.

Отже, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, зокрема, порушенням строку початку будівельних робіт, позивач скористався своїм правом на відмову від договору, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору.

Як зазначає позивач, на адресу відповідача було скеровано повідомлення про розірвання державного контракту (договору) №652 від 26.06.2025 (а.с. 151-155, т.1)

Позивачем на підтвердження факту направлення повідомлення щодо розірвання договору підряду на адресу відповідача надано копії опису вкладення до цінного листа №0210000108752, поштової накладної та роздруківки трекінгу поштового відправлення №0210000108752 (а.с. 154-155, т.1).

З наданої позивачем роздруківки трекінгу поштового відправлення убачається, що поштове відправлення №0210000108752 вручено відповідачу 03.07.2025 (а.с. 155, т.1).

За умовами підпункту 4.1.1 договору договір вважається розірваним через 5 (п`ять) календарних днів з дати направлення замовником на адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Таким чином, договір підряду є розірваними в односторонньому порядку з 01.07.2025 (останнім днем дії договору є 01.07.2025 (26.06.2025 + 5 днів).

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем виконано роботи на загальну суму 6 725 117,47 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (а.с. 134-136, 141-144, т.1) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 (а.с. 133, 140, т.1), копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 25.06.2025 на суму 2 640 218,53 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №1 від 25.06.2025 на суму 2640,21853 тис. грн;

- акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.06.2025 на суму 4 084 898,94 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №2 від 30.06.2025 на суму 4084,89894 тис. грн.

Позивач здійснив оплату виконаних за договором робіт на загальну суму 6 725 117,47 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містять в матеріалах справи, а саме:

- від 30.06.2025 №537 на суму 2 640 218,53 грн (а.с. 149, т.1);

- від 16.07.2025 №798 на суму 4 084 898,94 грн (а.с. 148, т.1).

26.06.2025 на виконання підпункту 4.1.1 договору уповноваженими представниками замовника було складено акт огляду будівельного майданчика об`єкту "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №24 у Харківській області" (а.с. 150, том 1) яким встановлено, що станом на 26.06.2025 виконаний підрядником за державним контрактом обсяг робіт не в повній мірі відповідає обсягу робіт, який повинен бути виконаний відповідно до календарного графіку та державного контракту. У відповідності до вказаного акту станом на 26.06.2025 підрядником згідно з договором виконано наступний обсяг робіт:

- улаштування протитанкового рову - виконано не в повному обсязі;

- улаштування пірамід ПЗ-1- виконано не в повному обсязі;

- встановлення тросу ягози - виконано не в повному обсязі.

Відповідно до довідки №216 від 21.11.2025 щодо стану виконання робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025 (а.с. 157-158, т.1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Релеванте" відповідно до умов договору №142-ДСК від 05.04.2025 з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.05.2025 до договору зобов`язувалося виконати наступні роботи на загальну суму 12 496 840,85 грн, а саме:

1. Улаштування протитанкового рву (пункт 8-10, 20-25 локального кошторису №02-09-01) у кількості 56 100м3 на суму 2 645 136,05грн.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 25.06.2025 (пункт 4-6) виконано 7 700 м3 на суму 353 881,79 грн;

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.06.2025 (пункт 5-10) виконано 17 700 м3 на суму 813 468,57 грн.

Всього не виконано улаштування протитанкового рву на загальну суму 1 477 785,69 грн;

2. Встановлення тросу та єгози (пункт 3-7, 13-19 локального кошторису №02-09-01) у кількості 16 830 м на суму 4 054 811,68 грн - не виконано.

3. Улаштування пірамід ПЗ-1 (пункт 1-2,11-12 локального кошторису №02-09-01) у кількості 2 244 шт. на суму 5 796 893,12 грн.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 25.06.2025 (пункт 1-3) виконано 856 шт. на суму 2 286 336,74 грн;

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.06.2025 (пункт 1-4) виконано 1 388 шт на суму 3 271 430,37 грн.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Релеванте" відповідно до умов договору №142-ДСК від 05.04.2025 до укладання додаткової угоди №1 від 30.05.2025 зобов`язувалося виконати наступні роботи згідно з календарним графіком виконання робіт, а саме:

1. Виконання земляних робіт траншей (пункт 1-4 локального кошторису №02-02-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-05-01, пункт 1-8 локального кошторису №02-06-01, пункт 1-5 локального кошторису №02-07-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-08-01) у кількості 927,608м3 на суму 197 137,81 грн - не виконано.

2. Улаштування залізобетонних конструкцій споруд (локальний кошторис №02-01-01, локальний кошторис №02-03-01, локальний кошторис №02-04-01) у кількості 3 споруди на суму 1 649 245,95 грн - не виконано.

3. Улаштування траншей з одягом крутості (пункт 5-20, 28-32 локального кошторису №02-02-01, пункт 5-20, 28-95 локального кошторису №02-05-01, пункт 9-27, 35 локального кошторису №02-06-01, пункт 6-21, 29-34 локального кошторису №02-07-01, пункт 5-20, 28-42 локального кошторису №02-08-01) у кількості 100 м на суму 2 521 110,10 грн - не виконано.

Враховуючи викладене, позивачем на підставі пункту 14.5 договору за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію) нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період з 11.04.2025 по 30.06.2025 включно у розмірі 1 720 264,66 грн.

Суд зауважує, що при визначенні першого дня прострочення виконання земляних робіт траншей позивачем не враховано умови пункту 3.2 договору та фактичну дату передачі будівельного майданчика виконавцю.

Так, враховуючи, що будівельний майданчик було передано виконавцю лише 14.04.2025, а відповідно до умов пункту 3.2 договору виконавець мав розпочати роботи не пізніше 3 календарних днів після отримання об`єкта на виконання робіт, строк виконання земляних робіт траншей є таким, що настав - 17.04.2025 (14.04.2025 + 3 календарні дні), першим днем прострочення є 18.04.2025.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій "Ліга. Закон" (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) та встановлено, що розмір пені за період з 18.04.2025 по 29.05.2025 складає 709 813,44 грн, розрахунки позивача в частині інших періодів прострочення є арифметично правильними та суд погоджується з ними.

Після перерахунку суду, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період з 18.04.2025 по 30.06.2025 включно у розмірі 1 601 962,42 грн.

Разом з тим, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90 відсотків, яке мотивовано, зокрема, тим, що:

- підприємство відповідача виконує суспільно важливу роль та безпосередньо задіяне в будівництві та ремонті захисних споруд для об`єктів критичної енергетичної інфраструктури;

- позивач жодним чином не зазначає про наявність у нього збитків, що спричинені, нібито, порушенням відповідачем строків виконання робіт за договором і в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності в позивача збитків;

- стягнення повного розміру штрафних санкцій, призведе до порушення балансу майнових інтересів сторін за договором та фактичного збагачення позивача за рахунок відповідача.

Вказані обставини підтверджуються, зокрема, фінансовою звітністю підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2025 року (а.с.1-4, т.2). Фінансова звітність малого підприємства (Баланс на 30 червня 2025 та Звіт про фінансові результати за І Півріччя 2025) від 01.07.2025 та Фінансова звітність малого підприємства (Баланс на 30 вересня 2025 та Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2025) від 01.10.2025 свідчать про суттєве падіння чистого прибутку в ІІІ кварталі 2025 року порівняно з ІІ кварталом 2025 року та наявність збитків в загальному розмірі (2 836,4) тис. грн.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 20% та часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Частиною першою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2023 у справі №199/3152/20 зауважила, що після прийняття постанови у справі №761/26293/16-ц вона вже конкретизувала критерій, на підставі якого суд застосовує частину третю статті 551 Цивільного кодексу України, в постановах від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц.

Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, провадження № 2-79гс19 (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, провадження № 14-623цс18 (пункт 85)).

Верховний Суд також неодноразово вказував, що застосування статті 551 Цивільного кодексу України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Переоцінка обставин, що є предметом доказування, та стали підставою для висновку щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій за рішенням суду, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене, у свою чергу, вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 сформувала висновки щодо застосування означених норм права та у розділі "Висновки щодо застосування норм матеріального права", зокрема, в пунктах 213, 214, зазначила:

213. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

214. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права».

Суд відзначає, що при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення штрафних санкцій суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також суд враховує ту обставину, що відповідач 03.04.2025 забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 1% (одного відсотка) суми договору, перерахувавши 169 003,20 грн на розрахунковий рахунок позивача (а.с. 130-131, т.1).

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що враховуючи ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, співмірність між ними, та те, що таке порушення не завдало збитків позивачу та/або іншим учасникам господарських відносин, утримання позивачем грошового забезпечення виконання спірних договорів, перебування на виконанні відповідача аналогічних державних контрактів із будівництва споруд оборонного призначення, які мають стратегічне значення для здійснення оборонних завдань, наявні обставини, які в силу приписів частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України є достатніми підставами для зменшення розміру пені, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача на 20%.

Таким чином, клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню, шляхом зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 20%.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за загальний період з 18.04.2025 по 30.06.2025 у розмірі 1 281 569,94 грн. (1 601 962,42 грн (розмір пені після перерахунку суду за період з 18.04.2025 по 30.06.2025) х 20%)).

Щодо заперечень відповідача в частині визнання неналежними, недостовірними та недопустимими доказами акт огляду будівельного майданчика об`єкту "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №24 у Харківській області" від 26.06.2025, довідку щодо стану виконання робіт за Державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025 від 21.11.2025, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного відповідач посилається на те, що складений позивачем фактично в односторонньому порядку за відсутності та без виклику відповідача акт огляду будівельного майданчика Об`єкту "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №24 у Харківській області" від 26.06.2025 не містить в собі інформації, за допомогою якої можна встановити таку обставину, як порушення строку виконання робіт за договором або обсяг робіт, що залишається невиконаним. Відповідач зазначає, що довідка щодо стану виконання робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд від 05.04.2025 №142-ДСК від 21.11.2025 не передбачена законодавством та договором і також не містить в собі інформації, за допомогою якої можна встановити таку обставину, як порушення строку виконання робіт за договором. За твердженням відповідача наведені документи не можуть вважатися достовірними та є неналежними доказами.

Суд звертає увагу, що за змістом пункту 4.1.1 договору замовник має право, зокрема, у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором в односторонньому порядку застосувати заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), зокрема, у разі якщо підрядник більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів порушив строк виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що акт огляду будівельного майданчика об`єкту "Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №24 у Харківській області" від 26.06.2025 та довідка від 21.11.2025 щодо стану виконання робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №142-ДСК від 05.04.2025 є неналежними доказами порушення відповідачем зобов`язань.

Також суд критично оцінює заперечення відповідача щодо того, що календарний графік не містить ані конкретних, ані опосередкованих вказівок на дати, декади тощо, на яких наголошує позивач, оскільки наявні в матеріалах справи календарні графіки (додаток №4 до договору) мають відповідне забарвлення клітин, що відповідає позиції позивача.

Інші заперечення відповідача судом відхиляються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Отже, судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

V. Висновки Суду

На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахуванням зменшення суми позовних вимог у даній справі підлягають частковому задоволенню.

Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 20%, часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення строку виконання робіт за договором за загальний період з 18.04.2025 по 30.06.2025 у розмірі 1 281 569,94 грн.

VІ. Судові витрати

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що спір у даній справі виник в зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки, а не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, в даному випадку є підстави для покладення судових витрат на відповідача в цій частині в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі № 902/339/16, від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 року у справі № 917/1006/16.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24 029,44 грн - витрат на сплату судового збору.

Вказаних висновків суд дійшов з огляду на те, що обґрунтованими визнано наступні вимоги позивача: стягнення пені за загальний період з 18.04.2025 по 30.06.2025 включно у розмірі 1 601 962,42 грн.

Отже, судом розраховано судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача наступним чином: 1 601 962,42 грн х 1,5% = 24 029,44 грн

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37; ідентифікаційний код 43343598) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 1 281 569,94 грн (один мільйон двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят дев`ять гривень дев`яносто чотири копійки) - пені та 24029,44 грн (двадцять чотири тисячі двадцять дев`ять гривень сорок чотири копійки) - судових витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.06.2026 (з урахуванням перебування судді у відрядженні).

Суддя Т.В. Іванова

Часті запитання

Який тип судового документу № 137496953 ?

Документ № 137496953 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 137496953 ?

Дата ухвалення - 05.06.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 137496953 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 137496953 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 137496953, Господарський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 137496953, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 05.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 137496953 відноситься до справи № 904/7280/25

Це рішення відноситься до справи № 904/7280/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 137496952
Наступний документ : 137496954