Ухвала суду № 137496945, 17.06.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

17 червня 2026 року Справа № 903/500/26 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л.Ю., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура»

до відповідача: фізичної особи-підприємця Кичалюка Володимира Миколайовича

про стягнення 156492,97 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Дубищев Ю.В., довіреність №40/25-ДВ від 01.01.2026 (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: н/з;

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

установив:

25.05.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» надійшла позовна заява до фізичної особи-підприємця Кичалюка Володимира Миколайовича у якому просить суд стягнути 156492,97 грн, з них 115419,54 грн основного боргу, 12030,51 грн пені, 1196,41 грн 3% річних, 4933,12 грн інфляційних втрат та 22 913,39 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань згідно договору поставки №1419/24-сб від 31.10.2024 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.06.2026. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. Запропоновано позивачу подати суду: відповідь на відзив та наявні докази в строк 5 днів з дня його отримання, з врахуванням вимог ст. ст. 166, 184 ГПК України, копію відповіді на відзив з додатками надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду; відповідачу заперечення на відповідь позивача, протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив з доказами надіслання позивачу.

03.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать фізичній особі підприємцю Кичалюку В.М. у межах суми позовних вимог 156492,97 грн, що знаходяться на рахунках у банках або інших фінансових установах.

Ухвалою суду від 04.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 156492,97 грн, що належать фізичній особі-підприємцю Кичалюку Володимиру Миколайовичу та знаходяться на рахунках у банках або інших фінансових установах.

08.06.2026 через систему Електронний суд надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.

Ухвалою суду від 08.06.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ задоволено.

16.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання у якому повідомляє, що відповідач 05.06.2026 здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 20000 грн згідно платіжної інструкції № 3748. З урахуванням часткової оплати загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 136492,97 грн з них 95419,54 грн основного боргу, 12030,51 грн пені, 1196,41 грн 3 % річних, 4933,12 грн інфляційних втрат та 22913,39 штрафу 20 % за прострочку більше 30 календарних днів. Дана заява долучена до матеріалів справи.

Відповідач 17.06.2026 у судове засідання не прибув, хоча належно був повідомлений про час та місце розгляду справи.

17.06.2026 представник позивача у судовому засіданні підтвердив доводи, що викладені у клопотанні від 16.06.2026.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оплатив позивачу 20000 грн основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №3748 від 05.06.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Отже, враховуючи те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом та після відкриття судом провадження у даній справі оплатив заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у частині позовних вимог щодо стягнення 20000 грн основного боргу на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Водночас, ухвалою суду від 04.06.2026 накладено арешт на грошові кошти в сумі 156492,97 грн, що належать відповідачу та знаходяться на рахунках у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до частин 1-10, 13 статті 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Верховним Судом у постановах від 21.11.2022 у справі №916/621/22 та від 15.08.2019 у справі №15/155-б зазначено про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2024 у справі №904/2636/19).

Чинним ГПК України передбачена незмінність заходів забезпечення позову до часу виконання рішення або зміни способу його виконання. Винятком із цих правил є випадки, коли: 1) потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або 2) змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або 3) забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Нормами чинного законодавства не визначено підстав та меж розгляду клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, як правило, вживаються за вмотивованим клопотанням позивача для забезпечення ефективного захисту порушених прав.

Водночас забезпечити баланс між правами та інтересами сторін покликаний інститут скасування заходів забезпечення позову. Саме розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається реалізація принципу змагальності учасників процесу.

При цьому, під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Як вже зазначив суд вище, відповідач після відкриття провадження у справі та накладення арешту на грошові кошти оплатив позивачу 20000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3748 від 05.06.2026, у зв`язку з чим суд закрив провадження у справі в цій частині.

Суд зауважує, що відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, цивільне законодавство і правосуддя у приватних спорах опирається на базові принципи, які можуть бути застосовані як норми прямої дії до кожного спору, підвідомчого судам. Зокрема, до цих принципів відноситься і принцип розумності.

Для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

При цьому, принцип розумності являє собою зважене вирішення питання регулювання правових відносин з урахуванням усіх учасників правовідносин.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31.07.03 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як наслідок, держава несе обов`язок забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.04 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема, і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах (п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003).

Суд також звертає увагу на імперативну норму ч. 9 ст. 145 ГПК України, якою передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд, з метою недопущення обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача на даному етапі судового розгляду, вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 20000 грн (тобто у тій частині, яку оплатив відповідач, а суд закрив провадження у справі).

Згідно ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Враховуючи першу неявку відповідача у судове засідання та незакінчення строку на подання відзиву на позов, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд ухвалив на місці відкласти підготовче засідання в межах строку передбаченого ГПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 145, 183, 202, 231, 234 ГПК України, господарський суд,-

постановив:

1. Закрити провадження у справі №903/500/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» до фізичної особи-підприємця Кичалюка Володимира Миколайовича в частині стягнення 20000 грн основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Скасувати вжиті ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.06.2026 по справі №903/500/26 заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 20000 грн, що належать фізичній особі-підприємцю Кичалюку Володимиру Миколайовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходяться на рахунках у банках або інших фінансових установах.

3. Повідомити сторони про те, що підготовче засідання відбудеться 15 липня 2026 року об 11:15 год. в приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр-т Волі,54а, м. Луцьк, в залі судових засідань № 208 та в режимі відеоконференції з представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» - Дубищевим Ю.В.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення 17.06.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвала суду підписана 18.06.2026

Суддя А. С. Вороняк