Рішення № 137495533, 18.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6558/26

н/п 2-о/953/111/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Київський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Шаренко С.Л.,

присяжних - Дем`яненко В.А., Д`яченко О.І.,

при секретарі - Мартиненко Т.П.,

за участі заявника- ОСОБА_1 ,

представника заявника- адвоката Чернікова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлою,-

установив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить оголосити померлим з 03.02.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , під час безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в районі міста Бахмут Донецької області.

В обґрунтування заяви посилається на те, що він є рідним сином ОСОБА_2 , що підтверджується його свідоцтвом про народження.

ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді навідника-оператора 3го відділення 1го взводу оперативного призначення 2ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_3 го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

ОСОБА_2 зник безвісти 03.02.2023 під час захисту Батьківщини, згідно Висновку службового розслідування по факту зникнення безвісті сержанта ОСОБА_3 та старшого солдата ОСОБА_2 встановлено, що факт зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 : навідника оператора 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення старший солдат ОСОБА_2 стався на вогневій позиції «БАЛУ» 4БОП Зброп, що розташована на північно-східній околиці Бахмут Донецької області 03.02.2023 та станом на теперішній момент місцезнаходження військовослужбовця не відоме. Отже, батько заявника, ОСОБА_2 , зник безвісти під час захисту Батьківщини, а саме внаслідок влучання у нього осколків снаряду і через подальшу пожежу у будинку на вогневій позиції «БАЛУ» 4БОП Зброп, що розташована на північно-східній околиці Бахмут Донецької області 03.02.2023 та станом на теперішній момент місцезнаходження військовослужбовця невідоме.

Вказує, що минуло більше трьох років з моменту зникнення безвісти ОСОБА_2 , батька заявника. З того моменту ні сам заявник, ні родичі, чи друзі не отримували інформацію про його можливе місцеперебування тощо. Визнання ОСОБА_2 померлим необхідне заявнику для проведення державної реєстрації його смерті, реалізації цивільних, сімейних прав, спадкування майна, оформлення відповідного статусу тощо.

Враховуючи вищевикладене, заявник звернулася до суду з заявою про оголошення особи померлою.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Черніков Д.Ю. в судовому засіданні вимоги заяви підтримали та, посилаючись на обставини викладені в заяві, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 НГУ до судового засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник заінтересованої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до судового засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 5 ЦПК України закріплено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, не визнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. The United Kingdom ), п. п. 28 - 36. Series A №18). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення «спору судом».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 03.03.2004 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 (а.с. 12, зворотній бік).

17.01.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого 17.01.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 17.03.2026 Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 15).

З витягу із наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 № 15 від 12.01.2023 року вбачається, що рядового запасу ОСОБА_2 , гранатометника 1-го відділення 1-го стрілецького взводу (резервної) (ВОС- 103 63 0П), зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на всі види забезпечення, присвоївши йому військове звання «солдат» та особистий номер НОМЕР_8 (а.с. 9);

Згідно висновку службового розслідування по факту зникнення безвісти сержанта ОСОБА_3 та старшого солдата ОСОБА_2 , складеного офіцером штабу 3-го БОП вбачається, що під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 на вогневій позиції «БАЛУ» 4БОП Зброй, що розташована на північно-східній околиці м. Бахмут Донецької області навідника-оператора 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 , який під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил РФ безвісті зник зі штатною зброєю. Опитаний старший механік-водій 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення пояснив, що 02.02.2023 зайшли на позицію «БАЛУ». На наступний день, під вечір, почався штурм противником. По позиції почали бити із гранатометів та кулеметів, автоматів. Один із пострілів РПГ розірвався поблизу ганку, інші били по будинку та потрапили у кімнату, де був зокрема ОСОБА_2 . Що саме трапилось із старшим солдатом ОСОБА_2 не бачив. Опитаний навідник - оператор 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (па бронеавтомобілях) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення пояснив, що знаходився на позиції «БАЛУ» з 02.02.2023 де під вечір почався штурм позицій противником. Під вечір 03.02.2023 почув, як у сусідню кімнату були прильоти, можливо із РПГ, де знаходився ОСОБА_2 . До нього підбіг інший солдат та сказав, що ОСОБА_2 загинув. Крім того, опитаний старший механік-водій 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронеавтомобілях) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення повідомив, що 02.02.2023 знаходився на позиції «БАЛУ» разом ОСОБА_2 02.02.2023 почався бій, який тривав до 03.02.2022. 03.02.2023 у бійницю влучив ймовірно постріл із РПГ, підійшовши до ОСОБА_2 , почав його смикати за ногу. Другий постріл потрапив у ту саму кімнату та розірвався в ній, після чого ОСОБА_2 побило осколками, він впав на підлогу та почав хрипіти. Приблизно через хвилину він замовк, можливо перестав дихати. Евакуюватись було неможливо так як все палало та йшов бій із переважаючим противником.

Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що даний факт зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 : навідника - оператора 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення старший солдат ОСОБА_2 стався на вогневій позиції «БАЛУ» 4БОП Зброп, що розташована на північно-східній околиці Бахмут Донецької області 03.02.2023 та станом на теперішній час місцезнаходження військовослужбовців невідоме (а.с.7,8).

24.04.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 ОСОБА_5 сповіщено про те, що старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сапер 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу НОМЕР_9 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_10 , 03.02.2023 року безвісти зник на північно східній околиці м. Бахмут Донецької області, під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил РФ (а.с. 11, зворотній бік).

Також з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023221100001093 від 24.04.2023 року вбачається, що 24.04.2024 року до чергової частини Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виходить на зв`язок з 03.02.2023 року та місцезнаходження останнього невідоме (а.с. 6).

Крім того, як вбачається з листа секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 10.06.2026, стосовно ОСОБА_2 відсутнє підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони РФ про перебування останнього в полоні, стан його здоров`я та місце утримання.

Також, згідно листа Директора ДП "Український національний центр розбудови миру", за наявною у розпорядженні Національного інформаційного бюро інформацією відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про його перебування в полоні відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Ч. 1 ст. 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Ст. 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Щодо строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України.

За правилами ч. 2 ст. 46 ЦК України - фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісти 03.02.2023 року під час бойового зіткнення з підрозділами ЗС РФ на північно-східній околиці м. Бахмут Донецької області. Станом на теперішній час місцезнаходження ОСОБА_2 невідоме, жодних достовірних відомостей про місце перебування останнього у місці його постійного проживання не з`являлось, розшук результатів не дав.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 затверджено затвердження Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Так, у вказаному Переліку зазначено, що у м. Бахмут Донецької області, бойові дії розпочалися 24.02.2022, датою завершення бойових дій вказаним Переліком визначено 12.12.2023.

Отже, на території, на якій зник безвісти ОСОБА_2 , активні бойові дії закінчилися 2 роки 5 місяців потому.

Тобто, шестимісячний строк, передбачений ч.2 ст. 46 ЦК України, який починає відлік від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_2 , як на момент подання заяви, так і на момент розгляду заяви, сплив.

У справі № 755/11021/22, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

У вказаній справі, з урахуванням зібраних та досліджених доказів, є підстави припускати з високим ступенем вірогідності, що військовослужбовець ОСОБА_2 , ймовірно, загинув за особливих обставин під час безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ. У зв`язку з чим ОСОБА_2 оголошується померлим.

Суд наголошує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас ч. 2 ст.20 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4,12,19,259,264,265, 293,294,305-309 ЦПК України, ст. 46 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлою задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , під час безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України в районі міста Бахмут Донецької області.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , м. Бахмут Донецької області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_11 .

Заінтересована особа - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 23320813, м. Харків, вул. Сумська, буд. 61.

Суддя С.Л. Шаренко

Присяжні В.А. Дем`яненко

О.І. Д`яченко