Рішення № 137495080, 10.06.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/319/26

Провадження № 2/352/622/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Кукули О.С.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Деал фінанс груп» (далі- Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором та розгляд справи призначено на 13 березня 2026 року.

13 березня 2026 року судове засідання відкладено на 23 квітня 2026 року, у зв`язку із неявкою Відповідача, щодо якого відсутні відомості щодо повідомлення належним чином про дату, час та місце розгляду справи

06 та 08 квітня 2026 року до Суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачеві із позначкою «вручено особисто».

23 квітня 2026 року судове засідання відкладено на 05 червня 2026 року, у зв`язку із першою неявкою Відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

05 червня 2026 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з`явилась.

Представник Позивача подав клопотання про проведення судового засідання без їх участі, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованого повідомлення за адресою її реєстрації та розміщенням 21 травня 2026 року оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог пункту 11 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подала відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 05 червня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

05 червня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 10 червня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 17 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладено кредитний договір №6542544 на суму 3000 гривень, строком на 360 днів (з 17 серпня 2025 року по 11 серпня 2026 року) із (фіксованою) процентною ставкою в розмірі 0,95% в день, комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми Кредиту, що складає 517,50 гривень. У разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150 гривень за кожний день понадстрокового користування. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису 363463.

На виконання умов Кредитного договору, 17 серпня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Європейська платіжна система» на платіжну картку №5167-83XX-XXXX-7766.

16 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Позивач уклали договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23 грудня 2025 року за договором факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 12111 гривень.

Станом на час пред`явлення позову Відповідачем допущена заборгованість перед Позивачем в сумі 12111 гривень, яка складається з 3000 гривень - заборгованості по кредиту, 2593,50 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 517,50 гривень заборгованість за комісією та 6000 гривень заборгованість за пенею/неустойкою.

Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України,

Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

- заборгованість за Кредитним договором у розмірі 12111 гривень, з яких: 3000 гривень - заборгованості по кредиту, 2593,50 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 517,50 гривень заборгованість за комісією та 6000 гривень заборгованість за пенею/неустойкою;

- судові витрати, які складають зі сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 гривень.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Договір №6542544 від 17 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем, згідно якого Відповідачеві надано кредит на суму 3 000 гривень строком на 360 днів (з 17 серпня 2025 року по 11 серпня 2026 року) із (фіксованою) процентною ставкою в розмірі 0,95% в день, комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми Кредиту, що складає 517,50 гривень. У разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150 гривень за кожний день понадстрокового користування. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису 363463.

2. Довідка про ідентифікацію відповідно до якої Відповідачу надано одноразовий ідентифікатор 363463.

3. Довідка ТОВ «Європейська платіжна система» від 02 січня 2026 року, відповідно до якої 17 серпня 2025 року Відповідачу перераховано кошти в сумі 3000 гривень, номер платежу f643c14d-a274-4359-a755-1b9cc3f41b00 на банківську карту НОМЕР_1 .

4.Платіжна інструкція № f643c14d-a274-4359-a755-1b9cc3f41b00, відповідно до якої 17 серпня 2025 року Відповідачу перераховано кошти в сумі 3000 гривень, на банківську карту НОМЕР_1 .

5. 16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Позивачем укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №6542544 від 17 серпня 2025 року.

6. Реєстр прав вимоги № 23/12/25-01 від 23 грудня 2025 року, за яким від Первісного кредитора до Позивача відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги на загальну суму 12111 гривень.

7. Акт приймання-передачі реєстру боржників між Позивачем та «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до якого Позивач отримав право вимоги заборгованості до боржників ТОВ ««1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

8. Платіжна інструкція №579937984.1 від 24 грудня 2025 року, відповідно до якої Позивач перерахував ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кошти в сумі 5194511.18 гривень. Призначення платежу оплата згідно Договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025, Реєстр прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року без ПДВ.

9. Розрахунок суми заборгованості за Договором позики № 6542544 від 17 серпня 2025 року, відповідно до якого заборгованість Відповідача складає 12111 гривень в тому числі: по тілу кредиту складає 3000 гривень, заборгованість по відсотках 2593,50 гривень, заборгованість за комісією 517,50 гривень та 6000 гривень заборгованість за пенею/неустойкою.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

В ході судового розгляду встановлено, що 17 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладено кредитний договір на суму суму 3 000 гривень строком на360 днів (з 17 серпня 2025 року по 11 серпня 2026 року) із (фіксованою) процентною ставкою в розмірі 0,95% в день, комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми Кредиту, що складає 517,50 гривень. У разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150 гривень за кожний день понадстрокового користування. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису 363463 ( пункти ІІІ.1-ІІІ.2 цього Рішення).

На виконання умов Договору в цей же день Позивач надав Відповідачеві в кредит грошові кошти в сумі 3000 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією та довідкою про перерахування коштів дорученням ( пункти ІІІ.3, ІІІ.4 цього Рішення).

Позивач набув право вимоги на підставі укладеного договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року, що підтверджується договором та реєстром прав вимоги (пункт ІІІ.5-ІІІ.6 Рішення).

Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, станом на 21 січня 2026 року заборгованість Відповідача за договором 6542544 від 17 серпня 2025 року складає 12111 гривні, в тому числі: 3000 гривень, заборгованість по відсотках 2593,50 гривень, заборгованість за комісією 517,50 гривень та 6000 гривень заборгованість за пенею/неустойкою (пункт ІІІ.9 Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладено кредитного Договору та не повернуто отримані кредитні кошти в сумі 3000 гривень, а також не сплачено проценти за користування кредитом.

Факт отримання кредиту в сумі 3 000 гривень підтверджується кредитним договором, платіжною інструкцією, довідкою ТОВ «Європейська платіжна система».

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір укладено 17 серпня 2025 року із розміром процентної ставки за користування кредитом 0,95 % від суми кредиту за кожен день строком на 360 днів.

Відповідач 17 серпня 2025 року отримав кошти у розмірі 3 000 гривень.

Первинний кредитор відступив Позивачеві право вимоги 23 грудня 2025 року, до якого долучено розрахунок заборгованості за відсотками станом на 15 листопада 2025 року.

Станом на 15 листопада 2025 року розмір нарахованих відсотків становить 2593,50 гривень (91 день * (3 000 гривень * 0,95 %).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення відсотків у розмірі 2593,50 гривень підлягають задоволенню.

щодо стягнення неустойки

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

17.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» N? 2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань. Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення неустойки у період воєнного стану, в зв`язку із чим не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

щодо стягнення комісії

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Суд враховує вказані висновки Верховного Суду, в зв`язку із чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за договором №6542544 від 17 серпня 2025 року в сумі 517,50 гривень.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов, а також будь-які докази до суда не надав.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у стягненні комісії за надання кредиту в розмірі 517,50 гривень.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Позов задоволено в сумі 5593,50 гривень, що становить 46 % від суми заявлених вимог.

46 % від суми сплаченого судового збору становить 1224,70 гривень.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1224 гривень 70 копійки.

щодо витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:

-договір №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року про надання правничої допомоги між Позивачем та Адвокатським бюро, відповідно до якого Позивач доручає Адвокатському бюро надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах , передбачених цим договором;

- Витяг з а Акту №7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, згідно якого Позивачеві надані послуги щодо: вивчення наявних документів 500 гривень, судовий супровід 4000 гривень.

Загальна вартість наданих послуг складає 4500 (чотири титсячі п`ятсот) гривень.

В той же час поведінка сторін під час розгляду справи, а саме відсутність відзиву, заперечень та доказів зі сторони Відповідача, відсутність доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, типовість спору відповідної категорії, а також невідповідність зазначених в заявці та акті розмірів оплати мінімально передбаченим тарифам, на думку Суду свідчать про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та є непропорційним до предмета спору, в зв`язку із чим підлягає зменшенню.

За умов відсутності заперечень Відповідача проти позовних вимог, відсутності доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати місячному розміру мінімальної заробітної плати, який на час розгляду справи становить 8647 гривень.

В цій конкретній справі Суд звертає увагу також на ті факти, що Представник Позивача не був присутнім в жодному судовому засіданні, типовість спору щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором, в зв`язку із чим, серед іншого Суд вважає завищеним витрачення 6 годин 30 хвилин для підготовки позовної заяви. В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що за таких обставин в цій конкретній справі розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати 1/2 місячного розміру мінімальної заробітної плати, тобто 4324 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено в сумі 5593,50 гривень, що становить 46 % від суми заявлених вимог.

Судом визнано обгрунтованими витрати у розмірі 4324 гривні витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в розмірі 1989,04 гривні, що становить 46 % від суми обгрунтованих витрат, в зв`язку із чим в іншій частині у стягненні розміру судових витрат слід частково відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за пенею в розмірі 6000 гривень та комісії в розмірі 517,50 гривень.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за Кредитним договором № 6542544 від 17 серпня 2025 року в сумі 5593 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, з яких:

-3000 (три тисячі) гривень заборгованість за тілом кредиту;

-2593 (три тисячі п`ятсот дев`яносто три) гривні 50 (п`ятдесят) копійок заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1224( одна тисяча двісті двадцять чотири) гривня 70 ( сімдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 04 (чотири) копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: Акціонерне товариство «Деал фінанс груп», місцезнаходження: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33, офіс 40/3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44280974.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО