Рішення № 137494208, 17.06.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 212/3969/26

Номер провадження 2/213/1315/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Хмельової С.М.,

за участі секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

за відсутності сторін

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 77 487,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 вересня 2020 року між АТ «УКРСИББАНК» і ОСОБА_1 укладено Договір №96754183000 на підставі якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 50 000,00 грн строком до 05 жовтня 2022 року включно, з процентною ставкою 55,00% річних.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обсязі визначеному умовами договору. Проте, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит.

На підставі Договору №224 від 29 листопада 2021 року АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором №96754183000, яке в свою чергу за укладеним договором №29/11/2021 від 29 листопада 2021 року відступило його на користь ТОВ «Вердикт Капітал». 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором становить 77 487,02 грн, який складається із заборгованості за тілом кредиту 44 325,51 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 33 161,51 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

В позові зазначено про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак повторно не з`явився в судове засідання, про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань не направив. Відзив на позов до суду не надходив.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

07 квітня 2026 року позовна заява, передана за підсудністю, надійшла до суду.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувані докази за клопотанням позивача.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

11 вересня 2020 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заявку на надання споживчого кредиту, відповідно до якої просив АТ «УКРСИББАНК» надати йому споживчий кредит на умовах встановлення кредитного ліміту в сумі 50 000 грн на строк 24 місяці.

Цього ж дня між ОСОБА_1 і банком укладено Договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку та умови кредитування (з Правилами) №96754183000.

Відповідно до п.1.2. договору-анкети банк встановлює ліміт овердрафту на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами.

Ліміт кредитування встановлюється у розмірі 50 000,00 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладення договору по 05 жовтня 2022 року (п.2.1.1. договору).

Як передбачено п.2.1.4 договору сторонами були погоджені умови обслуговування ліміту кредитування: щомісячна комісія за розрахункове-касове обслуговування - у відповідності до тарифного плану; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки/безготівковими операціями 55% річних, протягом пільгового періоду 0,00% річних; пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів.

Відповідач ознайомився з умовами договору та погодився з ними.

Із виписки по картковому рахунку клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором №96754183000 видно операції по встановленню, збільшенню та зменшенню кредитного ліміту, використання кредитного ліміту, часткове погашення кредиту та процентів, виникнення кредитної заборгованості, тощо.

Відповідач в порушення вимог кредитного договору свої зобов`язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором не виконав, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

Як видно із розрахунку заборгованості, складеного первинним кредитором та наданого на ухвалу суду про витребування доказів, станом на 25 листопада 2021 року за відповідачем значилась заборгованість по кредитному договору №96754183000 в розмірі 58 184,18 грн, з яких: 44 325,51 грн основний борг, 13 858,67 грн борг по відсоткам.

29 листопада 2021 року між АТ «УКРСИББАНК» і ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» укладено договір факторингу №224, на підставі якого та відповідно до Реєстру боржників до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №96754183000 від 11 вересня 2020 року (запис в реєстрі боржників №54).

29 листопада 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29/11/2021, на підставі якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №96754183000 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило нарахування відсотків по кредитному договору №96754183000 за період з 29 листопада 2021 року по 13 вересня 2022 року в сумі 19 302,84 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023 відповідно до якого та на підставі Додаткової угоди №10/6 від 04.02.2025 і Реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором становить 77 487,02 грн, з яких: 44 325,51 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 161,51 грн заборгованість за процентами.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із неналежного виконання зобов`язань за договором кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Встановлено, що сторонами кредитного договору визначені його істотні умови, в тому числі сума кредитного ліміту, строк дії ліміту кредитування та дата повернення, відсоткова ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо. Підписавши договір, відповідач засвідчив, що погодився на отримання кредиту та встановлення кредитного ліміту саме на умовах, що визначені договором.

Отже після підписання договору у ОСОБА_1 і АТ «УКРСИББАНК» виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача зобов`язання повернути отримані кредитні кошти та сплатити відсотки, встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Встановлено, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором АТ «УКСИББАНК» виконало своєчасно і повністю, надававши відповідачу кредитні ресурси та можливість користуватися встановленим кредитним лімітом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Приписами ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, що видно із руху коштів по рахунку картки з лімітом, однак порушував умови договору, своєчасно і в повному обсязі кошти на повернення кредиту не сплачувалися, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. Нарахування заборгованості за процентами здійснено в межах визначеного кредитним договором строку. А тому суд погоджується з таким нарахуванням. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростовано, свого розрахунку не надано.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

До позову додано копії договорів факторингу, договору відступлення прав вимоги, копії актів приймання-передачі прав вимоги, витяги з реєстрів боржників стосовно відповідача, платіжні доручення про оплату фінансування за договорами факторингу та акт зарахування зустрічних вимог. Вказані документи містять ідентифікуючі ознаки кредитного договору, укладеного відповідачем, суму та складові заборгованості, що відступається.

Судом встановлено, що позивачем підтверджено перехід до нього права вимоги до відповідача.

Таким чином, судом встановлено факт укладення відповідачем кредитного договору, надання первісним кредитором кредитних коштів на умовах, визначених в договорі, набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному ним розмірі - не надав, не довів відсутність заборгованості. Обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, враховуючи порушення відповідачкою умов договору щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором процентів і комісій, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення понесених судових витрат, суд керується таким.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до позову судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 25 000,00 грн, на підтвердження яких позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року №01-07/2024, прайс лист з тарифами на послуги правової допомоги, заявку №29 на надання юридичної допомоги, витяг з акту №19 від 27 лютого 2026 року щодо надання юридичної допомоги стосовно відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з акту позивачу були надані адвокатським об`єднанням послуги: усна консультація з вивченням документів (2 години по 2 000 грн за 1 год); складання позовної заяви для подачі до суду (6 годин по 3 000 грн за 1 год); вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовка аналітичної довідки щодо судової практики (1 год по 3000 грн за 1 год).

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.

Разом з тим, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, виходячи з положень частини 3 статті 141 ЦПК, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн є завищеними.

Суд звертає увагу на те, що справа є незначної складності, з огляду на ціну позову, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, подана через електронний суд. На переконання суду, дії щодо надання усної консультації, вивчення документації клієнта та складання позовної заяви не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, з урахуванням також того, що адвокатом готувалися інші аналогічні позови для звернення до суду. Також позов не містить посилання на судову практику з розгляду аналогічних спорів, а тому надання такої послуги як підготовка аналітичної довідки щодо судової практики не підтверджена позивачем.

Ураховуючи характер виконаної роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.512, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст.12, 13, 76-81, 89, 137, 141 ч.1, 247 ч.2, 263-265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №96754183000 від 11 вересня 2020 року в загальному розмірі 77 487 (сімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3 офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного судового рішення 17 червня 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова