Рішення № 137493403, 10.06.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/33/26

номер провадження 2/695/1282/26

10 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» Пеха Максима Валерійовича до ОСОБА_1 , третя особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

представник ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» Пех М.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.03.2020 ОСОБА_1 уклав з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» договір №014-RO-82-46606783. Відповідно до п. 1.2 договору з дати надання кредиту банк зобов?язаний надати клієнту кредит у сумі 27950,31 грн., а клієнт зобов?язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Банк належним чином виконав свій обов?язок щодо надання позичальнику кредиту. Однак позичальник своїх зобов?язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 85416,03 грн., із яких: тіло кредиту -26785,16 грн.; відсотки - 58630,87 грн.. Договором відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» первісним кредитором було передано (відступлено) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новим кредитором прийнято належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 . У подальшому договором відступлення права вимоги № 13-06/24 від 13.06.2024, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ», яким первісним кредитором було передано (відступлено) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, у тому числі і до ОСОБА_1 .. Договором відступлення права вимоги №010425 від 01.04.2025, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» та ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ», первісним кредитором було передано (відступлено) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новим кредитором прийнято належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників, для подальшого врегулювання простроченої заборгованості, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за договором №014-RO-82-46606783.

Враховуючи викладене вище, представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором №014-RO-82-46606783 від 09.03.2020 у розмірі 85416,03 грн.грн., сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 8500,00 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2026 клопотання задоволено та постановлено витребувати докази в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

Представник ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просили проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у судове засідання не з`явився. У матеріалах справи є заява про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 09.03.2020 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014-RO-82-46606783, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 25200,00 грн., на строк 48 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 52,90% річних.

Згідно доданої до листа АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» №81-15-9/7220-БТ від 28.04.2026 виписки про рух коштів убачається, що відповідачу був наданий кредит 09.03.2020 у розмірі 25200,00 грн..

09 квітня 2020 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-31-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

13 червня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» було укладено договір відступлення права вимоги №13-06/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

01 квітня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» та ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» укладено договір про відступлення права вимоги №010425, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників для подальшого врегулювання простроченої заборгованості.

Як зазначено в реєстрі боржників № 2 до договору про відступлення права вимоги № 010425 від 01.04.2025 ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №014-RO-82-46606783 у сумі 85416,03 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом - 26785,16 грн., суми заборгованості за відсотками - 58630,87 грн.

У силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України , за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно із частиною другою статті 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» про стягнення заборгованості за договором підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 21.06.2021 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».

Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.

Представником позивача подано докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн., а саме: копію договору №1606/25-МАЗК про надання правничої допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю серії ЛВ №002384 від 26.04.2022; копію довіреності №16-06 від 16.06.2025.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є незначної складності, досвід адвоката у подібних справах, розгляду справи в спрощеному провадженні, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, суд вважає можливим зменшити їх розмір до 4500,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» (місцезнаходження: вул. Ярославська 6, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 45161767) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), третя особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (місцезнаходження: Алмазова Генерала 4 А, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14305909) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» заборгованість за договором №014-RO-82-46606783 від 09.03.2020 у розмірі 85416,03 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом - 26785,16 грн., суми заборгованості за відсотками - 58630,87 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» 3028,00 грн. судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення буде складено 15.06.2026.

Суддя: К.М. Ушакова