Рішення № 137492851, 17.06.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/611/26

Провадження № 2/539/973/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 червня 2026 рокумісто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У лютому 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 09 лютого 2024 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток Monobank, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон. Monobank - це мобільний банк, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Особливістю проекту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Підписавши анкету-заяву, відповідач ознайомилася та погодилася з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank, з підписанням якого 09 лютого 2024 року в мобільному додатку договір набуває чинності.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 13 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплачувала щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Станом на 27 серпня 2025 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27 серпня 2025 року направив відповідачу повідомлення про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим 26 вересня 2025 року кредит став у формі «на вимогу».

На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену тарифами, а також відсотки за порушення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних від простроченої суми за весь час прострочення. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 04 січня 2026 року становить 55 832,84 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 36 146,20 грн, заборгованість за пенею - 8 256,70 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 11 429,94 грн.

На підставі викладеного АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 09 лютого 2024 року у розмірі 55 832,84 грн та судовий збір - 3 328 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2026 року справу № 539/1477/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суддя на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради, яка надійшла на адресу суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 26 травня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

Судове засідання 26 травня 2026 року відкладено на 17 червня 2026 року.

Позивач просив розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Суд вважає, що відповідач не з`явилася в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 17 червня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 09 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку. Вказана анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 09 лютого 2024 року підписана ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису у мобільному додатку Monobank.

В анкеті-заяві відповідач просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я (пункт 1), встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку (пункт 2).

У пункті 2 анкети-заяви сторони також погодили, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

ОСОБА_1 погодилася з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинності (пункт 5 анкети-заяви).

ОСОБА_1 електронним підписом 09 лютого 2024 року підписала запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank (далі - запевнення клієнта), а також паспорт споживчого кредиту чорної картки Monobank.

Відповідно до пункту 1 запевнення клієнта, підписуючи власним удосконаленим електронним підписом у мобільному застосунку це запевнення клієнта, що є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору, відповідач підтвердила отримання примірника договору в мобільному застосунку Monobank; підтвердила своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердила укладання нею договору; зобов`язалася виконувати умови договору; підтвердила, що інформація, передбачена частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», їй надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.

Відкриття рахунку відбулося після підписання ОСОБА_1 анкети-заяви та активації платіжної картки шляхом сканування через мобільний додаток. Відповідач погодилася вважати електронний підпис (удосконалений електронний підпис - УЕП) обов`язковим при здійсненні правочинів та платіжних операцій. Також визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари із особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка використовувалася для накладення електронного підпису з метою засвідчення даних, згідно із договором.

ОСОБА_1 своїм підписом прийняла пропозицію АТ «Універсал Банк» та погодилася з тим, що анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконало у повному обсязі, відкривши поточний рахунок та встановивши кредитний ліміт у розмірі 13 000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , який у подальшому збільшено, що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 04 січня 2026 року та довідкою про розмір встановленого ліміту від 04 січня 2026 року.

Після підписання анкети-заяви та запевнення клієнта відповідач взяла на себе зобов`язання оплачувати послуги АТ «Універсал Банк», що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами.

Відповідач користувалася кредитними коштами та періодично вносила кошти у рахунок погашення заборгованості, що підтверджується випискою з рахунку за період з 11 лютого 2024 року до 04 січня 2026 року.

ОСОБА_1 не виконала належним чином умови укладеного між сторонами договору, а саме не здійснила повернення кредиту у повному розмірі у терміни та на умовах, визначених сторонами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку у зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 09 лютого 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» становить 55 832,84 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 36 146,20 грн, заборгованість за пенею - 8 256,70 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 11 429,94 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею, матеріали справи не містять. Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про надання банківських послуг укладений з дотриманням вимог закону.

Окрім того, представником АТ «Універсал Банк» надано виписку про рух коштів по особовому рахунку ОСОБА_1 , яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці за період з 11 лютого 2024 року до 04 січня 2026 року.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (пункт 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором виконав у повному обсязі, випустив платіжну картку та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана їх повернути на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому в матеріалах справи немає документів, які б підтверджували належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань у повному обсязі.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На існування між сторонами кредитних правовідносин вказує також і часткове виконання позичальником свого обов`язку. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують укладення договору та розмір заборгованості за тілом кредиту.

Отже, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за укладеним між сторонами договором становить 55 832,84 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 36 146,20 грн, заборгованість за пенею - 8 256,70 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 11 429,94 грн.

Водночас не можна погодитись з визначеним позивачем розміром заборгованості за спірним зобов`язанням з огляду на таке.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 8 256,70 грн, необхідно зазначити таке.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Договір про надання банківських послуг укладено 09 лютого 2024 року під час дії воєнного стану, отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають з укладеного між сторонами договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 8 256,70 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 11 429,94 грн, суд зазначає таке.

Із розрахунку заборгованості та пояснень позивача вбачається, що заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 11 429,94 грн нарахована ним на залишок простроченої заборгованості за період прострочення у вигляді відсотків річних від простроченої суми. При цьому, як зазначено у позовній заяві та поясненні до виписки про рух коштів на рахунку, на підставі підпункту 8.20 пункту 8 розділу I Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» позивач за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, керуючись статтею 625 ЦК України, нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 % процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 11 429,94 грн за своєю правовою природою є відповідальністю, визначеною статтею 625 ЦК України, оскільки становить проценти річних, нараховані на прострочену суму грошового зобов`язання за час прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, як зазначено вище, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Отже, законодавець прямо передбачив, що на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитним договором звільняється не лише від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), а й від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, тобто від обов`язку сплати інфляційних втрат та процентів річних, нарахованих на прострочену суму грошового зобов`язання.

Договір про надання банківських послуг укладено 09 лютого 2024 року, а заборгованість за порушення грошового зобов`язання нарахована позивачем за період прострочення, що мав місце під час дії воєнного стану в Україні. Відтак до цих правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 11 429,94 грн, нарахованої на підставі статті 625 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання банківських послуг від 09 лютого 2024 року, яка підлягає стягненню, становить 36 146,20 грн (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом).

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання банківських послуг порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2 154,55 грн (3 328 грн х 64,74 %).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 09 лютого 2024 року у розмірі 36 146 (тридцять шість тисяч сто сорок шість) гривень 20 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 154 (дві тисячі сто п`ятдесят чотири) гривні 55 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Оленівська, 23; ЄДРПОУ - 21133352).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя М. М. Пилипчук