Рішення № 137491777, 10.06.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/149/26

Провадження №2/291/287/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Федорчук І.В.

за участю секретаря судового засідання - Герасимчук Н.П.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №291/149/26 за позовною заявою ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Ружинського районного суду Житомирської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Договором №14.05.2024-100001581 від 14.05.2024 у розмірі 8878,50 грн., понесені витрати на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається, зокрема, на те, що 14.05.2024 між Товаристовом з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та відповідачем було укладено договір №14.05.2024-100001581. За умовами договору сума кредиту становить 3000,00 грн, яка нараховується за ставкою 1,35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконє, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову. Отоварилась заборгованість у розмірі 8878,50 грн, що складається з: тіла кредиту - 3000,00 грн; процентів - 3928,50 грн; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 450 грн; неустойки - 1500 грн.

Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 26.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.03.2026 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального провадження (а.с.46-47).

17.03.2026 до Ружинського районного суду Житомирської області від ОСОБА_1 надійшов відзив, який мотивований тим, що 14.05.2024 його номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який є фінансовим номером, було зламано несанкціонованого доступу третіх осіб. ОСОБА_1 стверджує, що жодних коштів від ТОВ «Споживчий центр» на його банківські рахунки не надходило і він їх не отримував, позивач не надав доказів, що кошти були перераховані на належний йому банківський рахунок. Також додав клопотання про витребування доказів (а.с.50-53).

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 18.03.2026 постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

25.03.2026 до Ружинського районного суду Житомирської області від представника ТОВ «Споживчий центр» надійшла відповідь на відзив. Обґрунтована тим, що відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, однак не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень або на спростування доводів позивача. Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора. Який було надіслано на у смс- повідомленні на номер, вказаний відповідачем, як фінансовий. Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку. Сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. Просить позовні вимоги задовольнити та здійснювати розгляд справи без участі представника позивача (а.с.84-97).

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 06.05.2026 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у АТ «ПУМБ» інформацію. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково та витребувано у ПрАТ «Київстар» докази.

28.05.2026 від ПрАТ «Київстар» надійшла запитувана інформація, з якої вбачається, що

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

14.05.2024 між Товаристовом з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та відповідачем було укладено договір №14.05.2024-100001581(а.с.22-27).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судова практика у кредитних правовідносинах, стягненні заборгованості за договорами займу наразі дотримується позиції необхідність наявності доказів щодо передачі кредитором грошових коштів боржнику. Обов`язковою умовою для прийняття позитивного для кредитора рішення є надання останнім документу, який підтверджує вказаний факт.

Позиція ВС/КЦС у справі N 278/2177/15-ц від 17 грудня 2021 року викладена таким чином: "Заборгованість за кредитом та її розмір має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками, за кредитним договором".

У цій справі позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду докази на укладення договору, тощо. Разом з цим, позивач при подачі позову не зазначив, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, які підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 29 січня 2020 року по справі № 755/18920/18: «Наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано».

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів та позики у відповідних розмірах.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію договору та складений позивачем розрахунок заборгованості за цим договором.

Однак, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника у розмірі зазначеному в договорі про надання кредиту.

Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунків заборгованості проведених позивачем, а тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також сума відсотків, зазначена в розрахунку, є правильними.

Відповідно до отриманої інформації від АТ «ПУМБ» вбачається, що станом на 06ю05ю2026 банківська картка № НОМЕР_2 не випускалась на ім`я ОСОБА_1 .. В банку на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 .

Таким чином, у суду відсутні докази перерахування коштів саме ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доведеність наявної суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту та договорами позики, є обов`язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір, відтак суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір та витрати на правову допомогу до стягнення з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 6-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", місцезнаходження за адресою: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 18 червня 2026 року.

Суддя І.В. Федорчук