Рішення № 137490715, 18.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1607/26

Єдиний унікальний № 742/1571/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

у складі: головуючого-судді: Павлова В. Г.,

за участю секретаря судового засідання: Рубан Ж. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - ТОВ «ФК «Позика») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 79691797 від 21.12.2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (далі - ТОВ «ФК «Ірбіс») та відповідачем, у розмірі 15 300,00 грн, а також просила стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 79691797, за умовами якого відповідачу нібито було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 4 500,00 грн.

Надалі, 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача. Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача становить 15 300,00 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, та 10 800,00 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову в повному обсязі. ОСОБА_1 зазначив, що жодних кредитних договорів не укладав, коштів не отримував. Наданий позивачем номер телефону та адреса електронної пошти йому ніколи не належали. Відповідач пояснив, що наприкінці 2021 року шукав роботу в мережі Інтернет та надсилав свої персональні дані (резюме). Виявивши факт шахрайських дій, 01.01.2022 року він звернувся із заявою до Прилуцького районного відділу поліції, за результатом чого було розпочато кримінальне провадження (долучено витяг з ЄРДР). Відповідач просив витребувати інформацію з банку щодо належності карткового рахунку та оригінал електронного договору, а також стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

14.04.2026 року представник позивача подав клопотання про витребування у АТ «Райффайзен Банк» інформації щодо емітування на ім`я відповідача платіжної картки № НОМЕР_1 та підтвердження зарахування на неї коштів у період з 21.12.2021 по 31.12.2021 року.

16.04.2026 року представник позивача надав відповідь на відзив, де зазначив, що договір було укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» з належною ідентифікацією позичальника через одноразовий ідентифікатор. Наявність кримінального провадження, на думку позивача, не спростовує факт укладення договору. Водночас витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн вважає неспівмірними.

21.04.2026 року представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких наголосив на недоведеності позову та відсутності фактів перерахування коштів безпосередньо відповідачу.

27.04.2026 року позивач надіслав суду заяву про виконання ухвали про витребування доказів, долучивши наявні документи на підтвердження своєї позиції.

ІІ. Процедура та позиція сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили в задоволенні позову відмовити повністю з мотивів його безпідставності.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 21.12.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 79691797 в електронній формі. Згідно з довідкою про ідентифікацію від 01.09.2025 року, договір підписано шляхом використання одноразового ідентифікатора 854953, надісланого на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 14, 17-20).

За умовами договору, позичальнику мав бути наданий кредит у розмірі 4 500,00 грн на картку № НОМЕР_1 . Кінцевий термін повернення кредиту визначено до 21.03.2022 року.

На підтвердження перерахування кредитних коштів позивач надав копію довідки ТОВ «ПЕЙМЕНТ ТЕХНОЛОДЖІС» (сервіс «iPAY.ua») про транзакцію № 126627404 від 21.12.2021 року о 23:45:38 на суму 4 500,00 грн на картку № НОМЕР_1 (а.с. 25).

Проте, відповідно до офіційної відповіді АТ «Райффайзен Банк» від 30.04.2026 року, платіжна картка № НОМЕР_1 (вказана в судовому запиті та матеріалах справи) банком на ім`я ОСОБА_1 ніколи не емітувалася. Зазначена картка належить іншій банківській установі.

Крім того, згідно з виписками за рахунками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , відкритими на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк», у період з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року жодних зарахувань коштів у розмірі 4 500,00 грн від ТОВ «ФК «ІРБІС» чи інших осіб не надходило (а.с. 52-53).

Згідно відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК», банківська картка № НОМЕР_1 не емітована на ім`я ОСОБА_1 .

07.01.2022 року за заявою ОСОБА_1 Прилуцьким РВП ГУНП в Чернігівській області зареєстровано кримінальне провадження № 12022275420000019 за фактом вчинення щодо нього шахрайських дій шляхом незаконного оформлення кредиту (а.с. 49).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу № 01092025/01, за яким право вимоги до відповідача за договором № 79691797 від 21.12.2021 року перейшло до позивача в розмірі 15 300,00 грн (а.с. 9, 12, 21-23, 27).

V. Оцінка суду та мотиви прийняття рішення

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах і підписаний його сторонами.

Відповідно до ст. 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», договір, укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, прирівнюється до письмового.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є реальним та вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що обов`язковою умовою виникнення зобов`язань за кредитним договором є фактичне отримання позичальником грошових коштів. Сам по собі факт підписання тексту договору, у тому числі електронним підписом або одноразовим ідентифікатором, без належного підтвердження фактичного передання коштів конкретному позичальнику, не є безумовною підставою для виникнення у нього обов`язку з повернення кредиту.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, стверджуючи про наявність заборгованості, не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів того, що кошти в сумі 4 500 грн за кредитним договором були перераховані безпосередньо на рахунок, відкритий на ім`я відповідача.

Натомість матеріалами справи спростовано факт належності відповідачу платіжної картки, на яку здійснювався переказ. Крім того, сама по собі наявність одноразового ідентифікатора, номера телефону та електронної адреси без належного підтвердження належності цих засобів зв`язку відповідачу не може безумовно свідчити про його волевиявлення на укладення договору.

Суд враховує, що сам факт внесення відомостей до ЄРДР не підтверджує вчинення кримінального правопорушення, однак свідчить про послідовність поведінки відповідача та своєчасність його заперечень щодо оформлення кредиту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту виникнення у відповідача грошового зобов`язання за кредитним договором № 79691797 від 21.12.2021 року, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості є безпідставними та задоволенню не підлягають.

VІ. Розподіл судових витрат

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. За правилами ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача, тому сплачений судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами. Відповідачем надано копію договору про надання правової допомоги № 9 від 06.04.2026 року, свідоцтво адвоката, детальний опис робіт від 14.04.2026 року та платіжний документ від 06.04.2026 року на суму 6 000,00 грн (а.с. 54-58).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності, обґрунтованості, розумності та пропорційності адвокатських витрат з огляду на складність справи та фінансовий стан сторін.

Беручи до уваги предмет та незначну складність спору, розгляд справи в порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи (складення відзиву та заперечень), суд вважає заявлений розмір витрат у сумі 6 000,00 грн дещо завищеним та таким, що не повною мірою відповідає принципу співмірності.

З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу та визначає їх у розмірі 3 000,00 грн, які підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст.2,4,12,13,76-81,141,247,258,259,263-265,273,274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.Г.Павлов