Ухвала суду № 137490182, 17.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/22179/25

Провадження № 2-п/643/45/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участі секретаря судового засідання Глушка С. В.,

представника заявника (відповідача) Кравець В. М.,

представника позивача Альховської І. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 10.03.2026, ухваленим у цивільній справі №638/22179/25, позовну заяву АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №632157283 від 22.12.2021 у загальному розмірі 105 667,91 грн, з яких: 105 667,91 грн прострочене тіло кредиту; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «СЕНС БАНК» судовий збір у сумі 1316,62 грн.

Відповідач в особі свого представника звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 10.03.2026 по цивільній справі №643/22179/25 за позовом АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача посилалася на те, що про призначення справи до розгляду на 10.03.2026 їй було відомо, але прибути в судове засідання не мала можливості, оскільки була зайнята в іншій справі, що слухалась Верховним Судом. Через електронний кабінет була направлена заява до Салтівського районного суду міста Харкова з проханням відкласти розгляд справи №643/22179/25 через зайнятість представника в іншому судовому процесі. Відповідач по справі був позбавлений свого законного права на захист своїх цивільних прав та інтересів в суді під час вирішення даної цивільної справи. Крім того, в оскаржуваному рішенні вказано, що ОСОБА_2 користувалась наданими банком коштами в період з 05.02.2018 по 15.10.2025, тіло кредиту складає 126 822,89 грн, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки починаючи з 24.02.2022 і до цього часу відповідач не користувалась кредитними коштами. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом та виписки по рахунку відповідач користувалась кредитними коштами у період з 05.02.2019 по 23.02.2022. За цей період відповідач використала кредитні кошти на суму 93 070,36 грн, внесла кошти на рахунок на суму 108 002,18 грн. Баланс по рахунку станом на 23.02.2022 склав 4741,01 грн на користь відповідача, тобто тіло кредиту мало позитивне значення, власні кошти відповідача складали 4741,01 грн і прострочки за тілом кредиту не існувало. Починаючи з 05.10.2022 і до 15.10.2025 позивач нарахував прострочене тіло кредиту у сумі 126 822,89 грн, хоча будь-якими коштами ОСОБА_2 не користувалась. Оскільки сторонами було погоджено лише процентну ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії в розмірі 26% річних, нарахування та стягнення комісії за РКО, неустойки (штрафу), овердрафту є неправомірними та безпідставними. З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом та виписки по рахунку станом на 04.03.2026 заборгованість за відсотками склала 678,69 грн. Позивач продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом, при цьому в розрахунку заборгованості вказано, що прострочене тіло кредиту складає 0,00 грн. В подальшому позивач нараховував відсотки за користування коштами, яких відповідач не отримувала. Таким чином, нарахування та стягнення відсотків за користування коштами, які не отримувались відповідачем, є безпідставним та неправомірним.

Ухвалою судді від 01.04.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено у судове засідання.

Представник заявника (відповідача) у судовому засіданні заяву про скасування заочного рішення по справі підтримала, просила задовольнити, зазначила, що відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд справи, позивачем зроблено невірний розрахунок, заборгованість у відповідача відсутня.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про скасування заочного рішення по справі, зазначила, що представник відповідача мала можливість приймати участь у судовому засіданні, проте не скористалася цим правом.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, доводи представника відповідача, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною першою статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання ОСОБА_2 , за якою надсилалися судові повістки. На а.с.84, а.с.98 містяться рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до яких повістки на 03.02.2026, 10.03.2026 (дата ухвалення рішення суду) повернулися з відміткою «адресат відсутній». Представник відповідача також була завчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи 10.03.2026 шляхом направлення повістки до її електронного кабінету, що підтверджується довідкою на а.с.97.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи. Тобто суд повідомляв відповідача про судовий розгляд за зареєстрованою адресою його проживання, повістка не була отримана з підстав відсутності за цією адресою. Суд повідомляв представника відповідача, який отримав повістку у електронному кабінеті.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 10.03.2026 о 09:00, направлене до суду через систему «Електронний суд», було зареєстровано вхідною канцелярією Салтівського районного суду міста Харкова 10.03.2026 о 15:32, та передано судді Тимош О. М. 11.03.2026. Виходячи з вищезазначеного, представником відповідача не було повідомлено вчасно суд про причини неявки в судове засідання, призначене на 10.03.2026 о 09:00.

З картки руху заяви, наданої представником відповідача, вбачається, що заява була надіслана адвокатом 10.03.2026 о 00:14, тобто в день призначення судового засідання. При цьому представник позивача посилалася на відсутність електропостачання, що завадило їй завчасно направили заяву до суду.

Разом з тим, суд зауважує, що станом на кінець лютого-початок березня 2026 року ситуація з електропостачанням у місті Харкові була не критичною та електроенергію у цей період майже не відключали, представник відповідача була обізнана про дату час та місце розгляду справи на 10.03.2026 ще 24.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного кабінету судової повістки (а.с. 97), не надала суду підтвердження наявності перешкод для подання заяви про відкладення справи завчасно.

За таких обставин, направлення заяви про відкладення розгляду справи з повідомленням про причини неявки було вчинено представником відповідача у день розгляду справи, за декілька годин до судового засідання, що призвело до реєстрації заяви судом після судового засідання, призначеного на 09:00 (реєстрація заяви відбулася о 15:32), за відсутності об`єктивних та непереборних причин вчасного направлення такої заяви, суд сприймає як не повідомлення відповідачем (представником відповідача) про причини неявки.

Доводи представника відповідача, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, фактично зводяться до її власної оцінки доказів, яких, на її думку, недостатньо для підтвердження законності позовних вимог.

Жодних істотних доказів до заяви про перегляд заочного рішення не додано, посилання на такі докази заява не містить. Представник відповідача не погоджуючись з розрахунком позивача, не надала суду контррозрахунку, який би спростовував правильність розрахунку заборгованості позивача.

Таким чином, оскільки підставами для скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Керуючись ст.259,260,268,287,288 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Роз`яснити заявнику, що він має право оскаржити заочне рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 10 березня 2026 року в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О. М. Тимош