Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 507/1064/26
Провадження № 2/507/646/2026
Номер рядка звіту 40
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" червня 2026 р. селище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді - Вужиловського О.В.
при секретарі судового засідання - Войковській І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільского району Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ :
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 19 травня 2026 року звернулося до Любашівського районного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.. В обґрунтування вимог позивач вказував, що 01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.gov.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1595-6516, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 1800 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 1.00 % в день; стандартна % ставка: 1.00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів, 0.74% за кожен день користування кредитом з 181 календарного дня до закінчення строку дії договору, комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту.
Додатковими угодами № 1 від 03.09.2025 року та № 2 від 07.09.2025 року відповідачу надано в кредит додаткового 1400 грн. та 600 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до укладеного кредитного договору, а відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 02 березня 2026 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 13122 грн. 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 3800 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6852 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками згідно ч.2 ст. 625 ЦК України 1900 грн., заборгованість за комісією - 570 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13122 грн. 00 коп., а також судові витрати по справі.
Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач - ОСОБА_2 , про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений відповідно до ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судового повідомлення про судове засідання за місцем його реєстрації, яке отримане відповідачем та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, заяву до суду про розгляд справи без її участі не надав. Надав клопотання про зупинення провадження у справі, у задоволенні якого судом відмовлено.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 26 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні.
Цивільна справа сформовано в змішаній формі (матеріали цивільної справи знаходяться в електронному вигляді в Електронному суді та АСДС)
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.gov.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1595-6516, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 1800 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 1.00 % в день; стандартна % ставка: 1.00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів, 0.74% за кожен день користування кредитом з 181 календарного дня до закінчення строку дії договору, комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту.
Додатковими угодами № 1 від 03.09.2025 року та № 2 від 07.09.2025 року відповідачу надано в кредит додаткового 1400 грн. та 600 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до укладеного кредитного договору, а відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 02 березня 2026 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 13122 грн. 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 3800 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6852 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками згідно ч.2 ст. 625 ЦК України 1900 грн., заборгованість за комісією 570 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13122 грн. 00 коп., а також судові витрати по справі.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 81 КПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою
інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із Договору про відкриття кредитної лінії видно, що сторони уклали договір в електронній формі, що свідчить про ознайомлення його з умовами договору (розміром, строком кредитування, розміром процентів). Договір підписаний відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора (А1399).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач належним чином умови договору не виконував.
Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 38000 грн. підтверджується матеріалами справи. Згідно розрахунку наданого позивачем, заборгованість по тілу кредиту становить 3800 грн.
Отримавши грошові кошти в сумі 3800 грн., відповідач свої зобов`язання не виконав, не повернув їх, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача отриманих коштів в сумі 3800 грн.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за договором про надання кредиту та комісії суд враховує наступне:
Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Як вбачається з наданих відповідачем документів, а саме: форми 5 від 16.06.2026 року відповідач дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 18 квітня 2025 року по теперішній час. З копії військового квитка відповідача видно, що від проходить військову службу з 18.04.2025 року по теперішній час.
Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.
За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором № 1595-6516 від 01 вересня 2025 року в сумі 6852 грн., процентів річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період.
Згідно кредитного договору визначено, що комісія, пов`язана із наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 570 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Натомість, положеннями ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.
Відповідно, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).
Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022року у справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За наведених обставин справи в своїй сукупності, заявлені вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 570,00 грн. також задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, а саме можливо стягнути суму отриманого кредиту - 3800 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2662 грн. 40 коп., судового збору (а.с. 1).
Вимоги позивача задоволені частково, тому з відповідача належить стягнути судовий збір на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог. Позовні вимоги задоволено на 29%, тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 772 грн. 10 коп. (2662 грн. 40 коп. х 29%)
Підстави для негайного виконання рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 554, 625, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 595-6516 від 01 вересня 2025 року в сумі 3800 грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 772 грн. 10 коп., всього 4572 грн. 10 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Вужиловський О.В.
Судове рішення № 137487931, Любашівський районний суд Одеської області було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 507/1064/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: