Ухвала суду № 137487777, 16.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/16463/15-ц

Провадження № 6/947/452/26

УХВАЛА

16.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», за участі заінтересованих осіб: первісного стягувача - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», боржника - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі №520/16463/15-ц,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 року до Київського районного суду міста Одеси, через засоби поштового зв`язку, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник просить суд замінити сторону (стягувача) з виконання виконавчих документів у справі №520/16463/15-ц з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», з посиланням на те, що заявник набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/03-4/06-191_014/03-4/ від 27.03.2006 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 14.05.2026 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

Одночасно ухвалою суду витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича інформацію щодо наявності на виконанні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/16463/15-ц, виданого Київським районним судом міста Одеси, стягувачем за яким є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», боржником ОСОБА_1 , якщо так, то надати до суду інформацію про стан відповідного виконавчого провадження.

18.05.2026 року до суду на виконання вказаної ухвали суду надійшла відповідь від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича.

У судове засідання призначене на 16.06.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином. Представник заявника у заяві зазначив, що заявлені вимоги підтримує, розгляд справи просить суд провести за його відсутності. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч.3 статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Приймаючи викладене та строки для розгляду відповідної заяви, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 16.06.2026 року за відсутності сторін по справі на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/16463/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за №014/03-4/06-191 від 27.03.2006 року.

За наслідком розгляду вказаної справи, 23.05.2019 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/03-4/06-191 від 27.03.2006 року в сумі 278314,00 грн., а також стягнуто у відшкодування сдуового збору 5365,95 грн.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приймаючи вищевикладене, 02.07.2019 року Київським районним судом міста Одеси були видані відповідні виконавчі листи №520/16463/15 відносно боржника - ОСОБА_1 .

У відповідності до відповіді приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича повідомлено, що 29.12.2021 року приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68024130 з примусового виконання виконавчого листа №520/16463/15, виданого 02.07.2019 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на виконання договору №014/03-4/06-191 від 27.03.2006 року 278314,00 грн. Виконавцем повідомлено, що відповідне виконавче провадження триває.

Судом, на підставі частини 7 статті 81 ЦПК України, у відповідності до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень перевірено та встановлено, що дійсно виконавче провадження №68024130 відносно боржника - з ОСОБА_1 , стягувачем за яким є - АТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 23876031, триває.

Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів на підтвердження перебування на примусовому виконанні інших виконавчих листів відносно боржника ОСОБА_1 по справі №520/16463/15-ц.

Судом також встановлено, що 25 вересня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк» (яке є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Райффайзен Банк Аваль» ) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-80, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів/договорів боргового зобов`язання/, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Згідно з реєстром боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-80 від 25.09.2025 року, АТ «Райффайзен Банк» передало до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у тому числі права вимоги за кредитним договором №014/03-4/06-191_014/ від 27.03.2006 року укладеним з ОСОБА_1 .

Заявником у даній заяві порушено питання про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступником, що врегульовано положеннями статті 442 ЦПК України Розділу VI процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 зазначеної статті 442 ЦПК України врегульовано, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У пункті 2.12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 року, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Відповідно до п. 2.13 вказаної інструкції, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного Кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного Процесуального Кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір рецесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування в цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Під час розгляду даної заяви судом одночасно на виконання приписів ч.4 ст. 263 ЦПК України враховуються висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. При цьому, процесуальне правонаступництво в розумінні вищезазначеного допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення. Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними висновки судів, що продаж права вимоги за кредитним договором тягне за собою заміну кредитора в зобов`язанні, що призведе до повторного стягнення з товариства заборгованості за одним кредитним договором різними кредиторами та порушення прав позивача, оскільки наслідками такого продажу є виключно заміна стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII та статті 442 ЦПК України, вибуття кредитора у спірних правовідносинах повинно відбутися саме на стадії виконавчого провадження, що відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 641/6120/14-ц.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Також у даній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року по справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Приймаючи вищевикладене, судом встановлено, що на підставі договору відступлення права вимоги №114/2-80 від 25.09.2025 року, право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями що виникли за кредитним договором №014/03-4/06-191 від 27.03.2006 рокуперейшло від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Райффайзен Банк») до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Судом враховується, що відповідно до приписів статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019р. по справі № 916/2286/16.

Приймаючи вищевикладене, оскільки матеріали справи не містять доказів, що вищевказаний договір відступлення права вимоги №114/2-80 від 25.09.2025 року оскаржувався, визнавався недійсним, у тому числі частково, за наслідком чого судом останній приймається в якості належного та допустимого доказу.

Приймаючи викладене, оскільки судом встановлено, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» стало правонаступником відповідних прав та обов`язків АТ «Райффайзен Банк» (правонаступник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Райффайзен Банк Аваль») за вимогами до ОСОБА_1 за зобов`язаннями що виникли за кредитним договором №014/03-4/06-191 від 27.03.2006 року, заборгованість за яким в свою чергу стягнута на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 23.05.2019 року у справі №520/16463/15-ц, на примусове виконання якого судом 02.07.2019 року видано виконавчий лист №520/16463/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на виконання договору №014/03-4/06-191 від 27.03.2006 року 278314,00 грн., який перебуває на примусовому виконанні в межах виконавчого провадження №68024130, суд доходить до висновку про наявність правових та процесуальних підстав для заміни стягувача ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у виконавчому провадженні №68024130, з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.

Будь-яких доказів на підтвердження видачі судом інших виконавчих листів на примусове виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 23.05.2019 року у справі №520/16463/15-ц, як і перебування їх на примусовому виконанні та не закінчення строку для пред`явлення їх до виконання, матеріали справи не містять.

Приймаючи вищевикладене в цілому, суд доходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», за участі заінтересованих осіб: первісного стягувача - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», боржника - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі №520/16463/15-ц, є частково обгрунтованою і підлягає частковому задоволенню у вищевикладений спосіб.

Ухвалюючи судове рішення за наслідком розгляду даної заяви судом враховується, що згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», за участі заінтересованих осіб: первісного стягувача - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», боржника - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі №520/16463/15-ц задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Раййфайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, у виконавчому провадженні №68024130, з примусового виконання виконавчого листа №520/16463/15, виданого 02.07.2019 року Київським районним судом міста Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на виконання договору №014/03-4/06-191 від 27.03.2006 року 278314,00 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в іншій частині вимог залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Л. В. Калініченко