Рішення № 137486947, 18.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 185/318/26 2/335/2606/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 09.07.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №146032 на суму 12 000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Умовами договору сторони погодили усі істотні умови в тому числі щодо розміру кредиту, строк та умови користування коштами, сплати відсотків, розмір і тип процентної ставки.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредит у загальній сумі 12 000,00 грн. шляхом перерахування вказаної суми кредиту на рахунок відповідача.

10.10.2024 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №10102024 відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників №4 від 07.01.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 14 015,60 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, наданий йому кредит не повернув та не сплатив відсотки за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №146032 від 09.07.2024 становить 14 015,60 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9 211,75,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 4 403,85 грн., заборгованості по комісії у розмірі 400,00 грн.

Відповідач жодного платежу на рахунок позивача на погашення заборгованості не здійснив.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 14 015,60 грн. та судові витрати, пов`язані із розглядом справи.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів судом.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

20 квітня 2026 року справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями передана в провадження судді Алєксєєнка А.Б.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Також ухвалою суду від 22 квітня 2026 року було частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

06 травня 2026 року на виконання ухвали суду від 22 квітня 2026 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано витребувану судом інформацію.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності, зазначив, що проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку проте у судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.07.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №146032 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором надати позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити комісії та проценти за користування кредитом.

Згідно із п.2.2.1 Договору сума кредиту становить 12 000,00 грн. надається не пізніше наступного після укладення договору: в наступному порядку: у розмірі 9 000,00 грн на №позичальника № НОМЕР_1 , у розмірі 3 000,00 грн. шляхом поглинення заборгованості позичальника за комісією.

Відповідно до п.2.3 Договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 460,00 % річних.

Згідно п.2.4 Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що загальний строк кредитування за цим договором складає 84 днів, з 09.07.2024 по 01.10.2024.

Також відповідачем одноразовим ідентифікатором «61de1f59» підписано Паспорт споживчого кредиту та одноразовим ідентифікатором «258dc665» підписано Додаток до Договору про споживчий кредит №146032 від 09.07.2024 Графік платежів за кредитним договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10. 2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, Кредитний договір у відповідності до норм ч. 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений між сторонами у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

На виконання умов Договору ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» 09.07.2024 перераховано грошові кошти в сумі 9 000,00 грн. на банківську картку Відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» від 30.10.2025 №3878/30-10.

Також факт зарахування коштів на належний відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 підтверджується інформацією наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 22 квітня 2026 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у визначений строк кредитні кошти не повернула та не сплатила проценти за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту №146032 від 09.07.2024 станом на 01.10.2024 становила 14 015,60 грн., з яких заборгованість по основному боргу 9 211,75 грн., заборгованість по відсоткам 4 403,85 грн., заборгованість по комісії 400,00 грн.

10.10.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №10102024 відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступає за плату права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги переходять ТОВ «ЕЙС».

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №10102024 від 10 жовтня 2024 року Реєстру прав вимоги ТОВ «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №146032 від 09.07.2024 на загальну суму 14 015,60 грн., з яких: 9 211,75 грн. заборгованість по кредиту; 4 403,85 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 400,00 грн. заборгованість по комісії.

Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

В силу вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за кредитним договором №146032 від 09.07.2024, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договорами.

За викладених обставин, враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги до відповідача за кредитним договором та враховуючи те, що відповідачем доказів погашення заборгованості за кредитним договором не надано, розрахунок заборгованості належними доказами не спростовано, суд доходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №146032 від 09.07.2024 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Факт надання правової допомоги підтверджено: Договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додатковою угодою №25770855125 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Актом прийому-передачі наданих послуг №20/08/25-01 від 20.08.2025 у якому міститься детальний опис наданих адвокатом послуг та їх вартість, протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 відповідно до яких сторони погодили надання наступних правових послуг загальною вартістю 7 000,00 грн.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.

Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, що ним понесені витрати на правову допомогу, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу, у сумі 7 000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №30024 від 04.12.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №146032 від 09.07.2024 у розмірі 14 015 (чотирнадцять тисяч п`ятнадцять) гривень 60 копійок, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 211 (дев`ять тисяч двісті одинадцять) гривень 75 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 4 403 (чотири тисячі чотириста три) гривні 85 копійок, заборгованість за комісією 400 (чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Код ЄДРПОУ 42986956, адреса: м.Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6, каб.13).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко