Рішення № 137486339, 10.02.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/13511/24

пр. № 2/759/218/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Київ

Святошинський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

за участю секретаря Лавриненко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання частково недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2024 ОСОБА_2 , який представляє інтереси АТ «Банк Кредит Дніпро», через систему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №22034000130590 від 10.06.2019 у розмірі 169 416 грн. 38 коп., яка складається із суми залишку простроченого кредиту 119 305 грн. 85 коп., суми прострочених відсотків у розмірі 02 грн. 01 коп., суми прострочених комісій у розмірі 50 108 грн. 52 коп., а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Дану позову заяву представник позивача обґрунтовує тим, що 10.06.2019 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22034000130590, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

Банк надав відповідачу грошові кошти на таких умовах: сума виданого кредиту: 203 300,00 грн., дата надання кредиту: 10.06.2019 року, кінцева дата погашення кредиту: 10.06.2024 року, валюта кредиту: UAH, строк користування кредитом, міс.: 60, цільове призначення - на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту: 1,99% від суми кредиту, процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість - 0,001 % річних, процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість - 56,0 % річних.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у банку. Також, 10.06.2019 між відповідачем та банком укладено договір банківського рахунку та надання додаткових послуг №РКО-1087334/10062019/0209. Факт видачі кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками банку, які додаються до позовної заяви та розрахунком заборгованості.

У подальшому, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, Правилами роботи банків, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 25.02.2022 №23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп» (із подальшими змінами), Національний банк України дозволив банкам не враховувати несплату за кредитами протягом 24.02.2022-30.06.2022 як прострочення (кредитні канікули), про щоАТ «Банк Кредит Дніпро» повідомляло клієнтів у низці публікацій на сторінках офіційного сайту банку.

У пункті 2.1 кредитного договору передбачено, що відповідач мав здійснювати платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів, які є обов`язковим платежем. Дати погашення та розмір обов`язкового платежу визначені в розділі 4 договору (п. 2.2. кредитного договору). На час дії кредитних канікул було відтерміновано сплату боргу ОСОБА_1 , в результаті чого кошти, що підлягали сплаті у період кредитних канікул, могли ним не сплачуватися і не враховувалися як прострочена заборгованість. Разом з тим, кредитні канікули не зменшили суму боргу відповідача, а лише відтермінували її сплату, що відображено у розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви. Однак ОСОБА_1 , як позичальник свої обов`язки за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, загальний розмір якої станом на 09 травня 2024 року становить 169 416, 38 грн. та складається із: залишку простроченого кредиту: 119 305.85, залишку прострочених відсотків: 2.01, залишку прострочених комісій: НОМЕР_2 , загального залишку заборгованості 169 416.38 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 для розгляду даного позову визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 05.07.2024 року позовну заяву залишено без руху.

02.08.2024 позивачем усунено допущені недоліки.

Ухвалою від 06.08.2024 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.10.2024 через канцелярію суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що на кредитні правовідносини, які є предметом даного судового розгляду, поширюється законодавство про захист прав споживачів. У спірному кредитному договорі відсутня річна відсоткова ставка за весь час користування кредитом. Крім того, вказує, що даний кредитний договір та додаток до нього не містять інформації про супутні послуги, які надавалися банком споживачу, та за які фактично упродовж строку кредитування нараховувалася комісія, що свідчить про недійсність п. 1.2 кредитного договору.

14.10.2024 від відповідача ОСОБА_1 разом із відзивом надійшла зустрічна позовна заява про визнання частково недійсним умов укладеного кредитного договору, а саме - в частині п. 1.2 про нарахування щомісячної комісії у розмірі 1,99% річних. Крім того, позивач за зустрічним позовом просить покласти на відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою від 20.10.2024 судом здійснено перехід з розгляду справи зі спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

22.10.2024 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив АТ «Банк Кредит Дніпро», в якій позивач за первісним позовом зазначає, що на дані кредитні правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки на момент укладення кредитного договору вже вступив у силу Закон України «Про споживче кредитування». Крім того, відповідач посилається на нерелевантну судову практику, яка станом на день розгляду справи судом не є актуальною.

При цьому, позивач за первісним позовом наголошує, що відповідач ОСОБА_1 тривалий час належним чином виконував взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, зокрема, й щодо оплати щомісячної комісії, однак із вересня 2022 року припинив здійснення оплати і лише після пред`явлення до нього позовних вимог висловив свою незгоду із істотною умовою кредитного договору в частині нарахування комісії. Також ОСОБА_1 не надав жодних розрахунків, які, на його переконання, відповідають дійсності та свідчать про помилковість наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Зважаючи на положення законодавства та сталу практику Верховного Суду, встановлення банком у договорі вимоги про сплати комісії за надання банком послуг є правомірним. Сторони приступили до виконання договору: банк надав позичальнику грошові кошти у користування на певний час, а позичальник прийняв такі грошові кошти, у визначений договором строк перераховував суму заборгованості, сплачував тіло кредиту, відсотки та комісійні платежі.

Ухвалою від 04.03.2025 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання частково недійсними умов кредитного договору, залишено без руху.

Ухвалою від 24.03.2025 прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання частково недійсним кредитного договору. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання частково недійсним кредитного договору об`єднано в одне провадження з первісним позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

02.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив АТ «Банк Кредит Дніпро» на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач за зустрічним позовом не погоджується із пред`явленими позовними вимогами, вважаючи, що укладений кредитний договір відповідає вимогам закону, сторонами під час укладення договору досягнуто згоди щодо істотних умов. Обов`язок сплати позивачем за зустрічним позовом щомісячних комісійних платежів за розрахунково-касове обслуговування було обумовлено кредитним договором, ОСОБА_1 добровільно прийняв умови договору та погодився на взяття на себе обов`язків за кредитним договором та їх виконання. Відтак, твердження позивача про відсутність у договорі перерахованих послуг не відповідає дійсним обставинам.

Ухвалою від 08.04.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

214.04.2025 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,, в якій останній вказує, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» у кредитному договорі банк може встановлювати комісію за обслуговування кредиту. Водночас, укладений кредитним договір між ним та АТ «Банк Кредит Дніпро» не містить переліку послуг, за які ОСОБА_1 встановлено щомісячну комісію, з огляду на п. 1.2 кредитного договору підлягає визнанню недійсним. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що встановлення такого розміру комісії створює дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що не допускається вимогами законодавства.

28.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшли письмові заперечення відповідача за зустрічним позовом АТ «Банк Кредит Дніпро», в яких банк вказує, що твердження ОСОБА_1 про відсутність у кредитному договорі умови про комісію не відповідає дійсності, оскільки у договорі №22034000130590 та Універсальному договорі банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» версії 13.0 чітко вказується, що комісії є платою за розрахунково-касове обслуговування кредитного договору.

У відзиві на зустрічний позов зазначалось, що розрахунково-касове обслуговування кредитного договору є комплексною фінансовою послугою з обслуговування кредитної заборгованості, що надається банком позичальнику за кредитом на підставі банківського та кредитного законодавства, а також нормативних документів АТ «Банк Кредит Дніпро». Відповідно до пункту 6.9.3 УДБО версії 13.0, розрахунково-касове обслуговування включає в себе перелік банківських послуг серед яких можуть бути, але не виключно: нагадування про дати сплати заборгованості за кредитом та суму заборгованості, шляхом направлення SMS-повідомлень; вносить зміни до графіку погашення у випадку здійснення клієнтом часткового дострокового погашення кредиту, за письмовою вимогою клієнта надає оновлений графік погашення або інформацію про залишок заборгованості; інші фінансові послуги, за які стягується плата у вигляді щомісячної комісії у відповідності до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Обов`язок здійснення позивачем за зустрічним позовом платежів за розрахунково-касове обслуговування було чітко обумовлено кредитним договором як послугу, за яку банк стягує комісії. ОСОБА_1 , підписавши кредитну угоду, погодився, що платежі з погашення комісійної заборгованості мають ним здійснюватися саме за надання банком послуги з розрахунково-касового обслуговування кредиту як складової обслуговування кредиту. Тому твердження позову про відсутність в кредитному договорі чіткого переліку послуг, за які стягуються комісії, не відповідає дійсним обставинам, дані платежі були узгоджені сторонами і не викликали сумнівів у ОСОБА_1 при підписанні договору.

З моменту укладення кредитного договору минуло більше чотирьох років, за вказаний період ОСОБА_1 не заперечував проти узгоджених умови кредитування, графіку платежів, та складових щомісячного обов`язкового платежу. Підтвердженням цього є часткове здійснення зобов`язань зі сплати заборгованості за строковими та простроченими комісіями. Тобто, ОСОБА_1 вважав положення договору укладеними та обов`язковими для себе. Його заперечення щодо стягнення прострочених комісій суперечать фактичним діям. Виконання ним протягом певного проміжку часу умов договору в частині сплати комісій підтверджує, що він погоджувався і не заперечував проти умов договору як в цілому, так і в частині сплати комісій.

09.02.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 скерував заяву про про долучення доказів - розрахунку заборгованості, з якого вбачається, що ним у повному обсязі виконано обов`язок щодо повернення суми взятого кредиту. Більше того, фактично сума, яка була сплачена ним банку, перевищує розмір кредиту, який було взято, а відтак, грошова сума у розмірі 34 324 грн. 32 коп. повинна бути повернута йому як надлишково сплачена за кредитним договором.

У судове засіданні сторони провадження, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час, не прибули. Разом з тим, до початку розгляду справи через канцелярію суду скерували заяви, в яких просять проводити судове засідання без їх участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У ході розгляду справи встановлено, що 10.06.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22034000130590, з якого вбачається, що банк надає ОСОБА_1 грошові кошти у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а останній зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також здійснювати інші платежі за кредитом у встановленому договорі розмірі (т. 1 а.с. 12).

Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що банк надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 203 300 грн. 00 коп., строк кредитування - 60 місяців, кінцева дата повернення кредиту - 10.06.2024, цільове призначення - на споживчі потреби, щомісячна комісія - 1,99% від суми кредиту, процента ставка за користування кредитом - 0,001% річних, за прострочену заборгованість - 56% річних.

У свою чергу, розділом 2 договору визначено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюють у вигляді щомісячних платежів. Дата погашення та розмір такого обов`язкового платежу визначено розділом 4 договору.

Так, розділом 4 договору встановлено, що ОСОБА_1 повинен починаючи з 10.07.2019 сплачувати банку суму платежу за розрахунковий період у розмірі 7 434 грн. 09 коп., яка складається із суми погашення кредиту, процентів за користування кредитом та платежів за додаткові та супутні послуги у вигляді розрахунково-касового обслуговування у розмірі 4 045 грн. 67 коп., що є сталою сумою упродовж усього строку кредитування.

Наведена інформація деталізовано та структуровано викладена у паспорті споживчого кредиту, який підписано власноручним підписом ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 167).

Також 10.06.2019 сторонами кредитного договору укладено договір банківського рахунку та надання додаткових послуг №РКО-1087334/10062019/0209, відповідно до умов якого банк здійснює обслуговування поточного рахунку ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 13).

Крім того, розділом 2 вказаного договору визначено, що банк надає на підстав даного договору послугу GSM-banking з метою забезпечення можливості отримання інформації про операції, що здійснені за рахунком, та суми доступного залишку за рахунком. З метою забезпечення дистанційного розпоряджання рахунками, відкрити на ім`я ОСОБА_1 , банк надає останньому доступ до системи FreeBank.

Також із заяви про відкриття поточного рахунку та випуск електронного платіжного засобу вбачається, що ОСОБА_1 просить банк підключити йому додаткову послугу - надання інформації про здійснені операції та доступний залишок на рахунку, а також інформацію у вигляді смс-повідомлення.

Крім того, ОСОБА_1 також підписано заяву-згоду на укладення Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб від 10.06.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердив, що до моменту підписання заяви-згоди він ознайомився та погоджується з умовами, викладеними в УДБО, тарифами, а також підтвердив фактичну можливість та зобов`язання самостійно відслідковувати всі зміни та доповнення, які будуть вноситися до УДБО. При цьому, останній погоджується отримувати банківські послуги на умовах, зазначених в УДБО, та підтверджує, що йому зрозумілі всі умови та відсутня необхідність у їх додатковому тлумаченні (т. 1 а.с. 168).

На підтвердження доводів про наявність у ОСОБА_1 заборгованості із оплати кредиту позивач надає суду розрахунок заборгованості, яка станом на 09.05.2024 становить 169 416 грн. 38 коп. (т. 1 а.с. 19-20).

Як вбачається із даного документу, ОСОБА_1 частково виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №22034000130590 від 10.06.2019, а саме у період з 10.07.2019 по 16.02.2022 сплачував суму заборгованості по кредиту, проценти за користування кредитом та комісійні платежі (т. 1 а.с. 21-166).

Крім того, позивачем долучено виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 10.06.2019 по 09.05.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 :

- 10.07.2019 здійснив погашення кредиту у розмірі 00 грн. 19 коп. (залишок 203 299 грн. 81 коп.);

- 19.07.2019 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 388 грн. 06 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 17 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 199 911 грн. 75 коп.);

- 12.08.2019 здійснив погашення кредиту у розмірі 75 грн. 35 коп. (залишок 199 836 грн. 40 коп.);

- 14.08.2019 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 271 грн. 32 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 41 грн. 75 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 196 565 грн. 08 коп.);

- 10.09.2019 здійснив погашення кредиту у розмірі 148 грн. 28 коп. (залишок 196 416 грн. 80 коп.);

- 23.09.2019 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 234 грн. 95 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 05 грн. 19 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 193 181 грн. 85 коп.);

- 10.10.2019 здійснив погашення кредиту у розмірі 235 грн. 78 коп. (залишок 192 946 грн. 07 коп.);

- 01.11.2019 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 092 грн. 92 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 59 грн. 72 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 189 853 грн. 15 коп.);

- 11.11.2019 здійснив погашення кредиту у розмірі 101 грн. 69 коп. (залишок 189 751 грн. 46 коп.);

- 29.11.2019 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 186 грн. 92 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 99 грн. 81 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 186 564 грн. 54 коп.);

- 10.12.2019 здійснив погашення кредиту у розмірі 167 грн. 60 коп. (залишок 186 396 грн. 94 коп.);

- 12.12.2019 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 137 грн. 54 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 83 грн. 28 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 183 259 грн. 40 коп.);

- 27.01.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 383 грн. 45 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 04 грн. 97 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 179 875 грн. 95 коп.);

- 10.02.2020 здійснив погашення кредиту у розмірі 05 грн. 41 коп. (залишок 179 870 грн. 54 коп.);

- 17.02.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 300 грн. 03 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 82 грн. 98 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 176 570 грн. 51 коп.);

- 21.05.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 10 134 грн. 54 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 30 грн. 72 коп., комісії у розмірі 12 137 грн. 01 коп. (залишок 166 435 грн. 97 коп.);

- 10.06.2020 здійснив погашення кредиту у розмірі 197 грн. 73 коп. (залишок 166 238 грн. 24 коп.);

- 22.06.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 190 грн. 55 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 14 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 163 047 грн. 69 коп.);

- 10.07.2020 здійснив погашення кредиту у розмірі 10 грн. 64 коп. (залишок 163 037 грн. 05 коп.);

- 22.07.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 377 грн. 65 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 13 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 159 659 грн. 40 коп.);

- 10.08.2020 здійснив погашення кредиту у розмірі 101 грн. 75 коп. (залишок 159 557 грн. 65 коп.);

- 07.09.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 286 грн. 53 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 14 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 156 271 грн. 12 коп.);

- 10.09.2020 здійснив погашення кредиту у розмірі 93 грн. 66 коп. (залишок 156 177 грн. 46 коп.);

- 22.09.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 294 грн. 63 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 13 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 152 882 грн. 83 коп.);

- 12.10.2020 здійснив погашення кредиту у розмірі 159 грн. 57 коп. (залишок 152 723 грн. 26 коп.);

- 06.11.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 228 грн. 72 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 13 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 149 494 грн. 54 коп.);

- 10.11.2020 здійснив погашення кредиту у розмірі 225 грн. 48 коп. (залишок 149 269 грн. 06 коп.);

- 23.11.2020 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 162 грн. 81 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 13 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 146 106 грн. 25 коп.);

- 10.12.2020 здійснив погашення кредиту у розмірі 291 грн. 39 коп. (залишок 145 814 грн. 86 коп.);

- 26.01.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 6 485 грн. 20 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 25 коп., комісії у розмірі 8 091 грн. 34 коп. (залишок 139 329 грн. 66 коп.);

- 10.02.2021 здійснив погашення кредиту у розмірі 273 грн. 21 коп. (залишок 139 056 грн. 45 коп.);

- 23.02.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 115 грн. 10 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 11 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 135 941 грн. 35 коп.);

- 10.03.2021 здійснив погашення кредиту у розмірі 39 грн. 12 коп. (залишок 135 902 грн. 23 коп.);

- 22.03.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 349 грн. 20 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 10 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 132 553 грн. 03 коп.);

- 12.04.2021 здійснив погашення кредиту у розмірі 05 грн. 03 коп. (залишок 132 548 грн. 00 коп.);

- 26.04.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 383 грн. 28 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 11 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 129 164 грн. 72 коп.);

- 11.05.2021 здійснив погашення кредиту у розмірі 70 грн. 94 коп. (залишок 129 093 грн. 78 коп.);

- 20.05.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 317 грн. 38 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 10 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 125 776 грн. 40 коп.);

- 10.06.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 591 грн. 02 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 11 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 122 185 грн. 38 коп.);

- 23.07.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 393 грн. 99 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 10 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 118 791 грн. 39 коп.);

- 10.08.2021 здійснив погашення кредиту у розмірі 60 грн. 24 коп. (залишок 118 731 грн. 15 коп.);

- 19.08.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 333 грн. 75 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 10 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 115 397 грн. 40 коп.);

- 10.09.2021 здійснив погашення кредиту у розмірі 120 грн. 48 коп. (залишок 115 276 грн. 92 коп.);

- 27.09.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 273 грн. 51 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 10 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 112 003 грн. 41 коп.);

- 11.10.2021 здійснив погашення кредиту у розмірі 80 грн. 72 коп. (залишок 111 922 грн. 69 коп.);

- 18.10.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 313 грн. 28 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 09 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 108 609 грн. 41 коп.);

- 10.11.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 393 грн. 99 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 10 коп., комісії у розмірі 3 046 грн. 91 коп. (залишок 105 215 грн. 42 коп.);

- 18.11.2021 здійснив погашення комісії у розмірі 998 грн. 76 коп.;

- 10.12.2021 здійснив погашення кредиту у розмірі 01 грн. 24 коп. (залишок 105 214 грн. 18 коп.);

- 20.12.2021 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 392 грн. 76 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 09 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 101 821 грн. 42 коп.);

- 10.01.2022 здійснив погашення кредиту у розмірі 61 грн. 48 коп. (залишок 101 759 грн. 94 коп.);

- 19.01.2022 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 332 грн. 52 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 09 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 98 427 грн. 42 коп.);

- 10.02.2022 здійснив погашення кредиту у розмірі 121 грн. 72 коп. (залишок 98 305 грн. 70 коп.);

- 16.02.2022 здійснив погашення простроченої заборгованості з оплати кредиту у розмірі 3 272 грн. 29 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 08 коп., комісії у розмірі 4 045 грн. 67 коп. (залишок 95 033 грн. 41 коп.);

- 21.03.2022 здійснив сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 00 грн. 07 коп., комісії у розмірі 01 грн. 89 коп.;

- 02.09.2022 взяв у борг 24 272 грн. 13 коп.;

- 02.09.2022 здійснив сплату комісії у розмірі 24 272 грн. 13 коп.

Із наведеного вбачається, що фактично станом на день звернення до суду фактична заборгованість ОСОБА_1 становить 119 305 грн. 85 коп., що є сумою простроченого кредиту, 02 грн. 01 коп. - сума прострочених відсотків та 50 108 грн. 52 грн. - комісія за користування кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 фактично не заперечує щодо наявної розміру заборгованості, погоджується із її обрахуванням, водночас заперечує щодо нарахування комісії за послуги, які не відображені у підписаних сторонами документах (кредитному договорі та супутніх документах), а відтак, вважає нарахування комісії неправомірною і просить у зустрічному позові визнати недійсним пункт кредитного договору, який встановлює його обов`язок сплачувати комісію за користування кредитом.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У свою чергу, ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позичку частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У Рішенні від 01 листопада 2023 року №9-р(ІІ)/2023 Конституційний Суд України дійшов висновку, що дієвий та ефективний захист прав споживачів є одним зі способів виконання державою її головного конституційного обов`язку - утверджувати й забезпечувати права і свободи людини (абзац перший підпункту 3.8 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до ч. 5 ст. 11, ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з абзацом другим ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Частиною 3 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Отже, виходячи з принципів справедливості, добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Частинами 1, 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

За правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

У даній справі судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , укладаючи кредитний договір №22034000130590 від 10.06.2019, погодився із умовами надання кредиту, обов`язками, які закріплені договором, а також порядком та строками їх виконання. Так само останній добровільно, без будь-якого примусу, уклав із банком - позивачем за первісним позовом договір банківського рахунку та надання додаткових послуг №РКО-1087334/10062019/0209, який обумовлює надання банком позичальнику додаткових послуг, що являють собою комісію, яка є обов`язковою частиною щомісячного платежу із погашення заборгованості перед банком.

Наведені обставини спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що у підписаних ним із банком документах відсутній перелік послуг, за який банком встановлено комісію.

Так само суд погоджується із доводами позивача за первісним позовом про те, що фактично незгода ОСОБА_1 із порядком та розміром погашення заборгованості висловлена лише після ініціювання судового провадження, у період до 02.09.2022 ОСОБА_1 виконував взяті на себе зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості, щомісячно сплачував кредитну заборгованість, відсотки та комісію, про що свідчать долучені до позову докази.

Також із обставин справи не вбачається, що ОСОБА_1 упродовж строку кредитування вживав заходів з метою інформування кредитора про незгоду із нарахуванням заборгованості, зокрема комісії, яка, як встановлено у ході розгляду справи, була обумовлена сторонами у договорах (кредитному та банківського рахунку).

Наданий для дослідження судом відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 розрахунок заборгованості додатково підтверджує лише дійсність внесення сум для погашення кредитної заборгованості у розмірах, яка також закріплена й у виписці по особовому рахунку, що долучена позивачем за первісним позовом до позовної заяви. Такий доказ не спростовує обставини, викладені у позиві банком.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №405/4719/16-ц зазначено, що, встановивши, що на час укладення договору про надання споживчого кредиту позичальник був ознайомлений зі змістом договору, про що свідчить його підпис; у подальшому погашав кредитну заборгованість протягом тривалого часу; не звертався до банку щодо роз`яснень положень договору чи надання іншої інформації з приводу виконання зобов`язань і не заявляв про те, що йому незрозумілі умови кредитного договору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним, відсутності підстав щодо нечесної підприємницької практики чи введення позичальника в оману.

Враховуючи принцип свободи договору, відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 мав можливість не вступати у кредитні відносини з позивачем. Підписавши договір кредиту, позичальник засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, тривалий час виконував умови договору, здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, зокрема, й комісійні платежі.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду обставини, наявність вини відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 у несвоєчасному виконанні взятих на себе відповідно до кредитного договору зобов`язань, суд доходить висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність його задоволення. У той же час, суд не вбачає підстав для визнання недійсним п. 1.2 кредитного договору, що свідчить про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача судових витрат суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

В силу приписів ч. 1 ст. 2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

На виконання вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», звертаючись до суду із позовом, АТ Банк Кредит Дніпро» сплатило судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №21-155145 від 25.06.2024 (т. 1 а.с. 204).

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ході системного аналізу заявлених позивачем вимог, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, суд вважає, що позивачу підлягають відшкодування витрат у вигляді суми сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

При цьому, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, з огляду на приписи ст. 141 ЦПК України, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 , про відшкодування йому відповідачем за зустрічним позовом процесуальних витрат у вигляді суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76-83, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 202-205, 207, 509, 525, 526, 530, 614, 626-628, 631, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», код ЄДРПОУ 143524060, адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, заборгованість за кредитним договором №22034000130590 від 10.06.2019 у розмірі 169 416 грн. 38 коп., з яких:

-119 305 грн. 85 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу,

-02 грн. 01 коп. - сума заборгованості за відсотками по кредиту,

-50 108 грн. 52 коп. - сума простроченої комісії.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», код ЄДРПОУ 143524060, адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання частково недійсним кредитного договору - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому, відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.