Ухвала суду № 137484032, 17.06.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2131/26

Провадження №2-а/149/34/26

Номер рядка звіту 132

У х в а л а

17.06.2026 м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Павлюк О. О. , вирішуючи питання про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби у Вінницькій області, Хмільницького відділу Управління державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Управління державної міграційної служби у Вінницькій області, Хмільницького відділу Управління державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення. Разом із позовною заявою ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Хмільницького відділу Управління державної міграційної служби у Вінницькій області "Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства" № 0537130100021434 від 06.06.2026, оскільки ним подано позовну заяву про його оскарження та рішення у вказаній справі набере законної сили вже після спливу строку, в який він зобов`язаний залишити територію України. Таким чином, невжиття заходу забезпечення позову може унеможливити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 розділу І Загальних положень КАС України, яка визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, метою якого є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акта.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20, від 17.01.2025 року у справі № 903/497/24, від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Комітет Міністрів Ради Європи (далі - КМРЄ) у параграфі І та ІІ Рекомендацій від 13.09.1989 №R(89)8 "Про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах" (on provisional court protection in administrative matters) наголосив, що заявник може просити суд або інший компетентний орган вжити заходи тимчасового захисту від адміністративного акта; надаючи особі тимчасовий захист, суд бере до уваги всі обставини та інтереси; такі заходи можуть вживатися зокрема, у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо аргументи заявника на перший погляд (prima facie) спростовують правомірність такого акта.

КМРЄ у пункті "d" глави 5 "Ефективність судового розгляду" Рекомендацій (2004)20 "Про судовий перегляд адміністративних актів" (on judicial review of administrative acts), прийнятих 15.12.2004, також вказав, що суд повинен мати право надавати тимчасові заходи захисту до завершення провадження.

Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) притримується позиції, згідно з якою заходи забезпечення (тимчасові заборони), які вживає суд у процесі вирішення спору, повинні відповідати закону, враховувати суспільні (загальні) інтереси та пропорційність між використаними засобами та метою, яку прагне суд досягнути (рішення ЄСПЛ від 17.05.2016 у справі "Джиніч проти Хорватії" (Dћiniж v. Croatia), № 38359/13, пункти 61-62; рішення ЄСПЛ від 16.03.2021 у справі "Карагасаноглу проти Туреччини" (Karahasanoglu v. Turkey), заяви №21392/08 та 2 інші, пункти 144-153).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.02.2026 в справі №320/9328/25 виснував, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову щодо нього до вирішення справи по суті може істотно утруднити реалізацію його прав, у тому числі і щодо доступу до правосуддя при розгляді ініційованої ним справи. Так, згідно з оскаржуваним рішенням, позивача зобов`язано покинути територію України до 05.07.2026 року. З урахуванням строків розгляду даної категорії справи, визначених Законом, строків набрання рішенням суду законної сили, та обов`язкової участі сторін при її розгляді, до розв`язання спору щодо правомірності рішення про примусове повернення позивача до країни походження невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення може істотно утруднити або унеможливити ефективний захист або відновлення прав позивача. За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150-154,295-297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити .

Зупинити дію рішення Хмільницького відділу Управління державної міграційної служби у Вінницькій області "Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства" № 0537130100021434 від 06.06.2026 про примусове повернення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію ухвали суду для виконання направити сторонам та до відповідних компетентних органів.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження .

Суддя: Павлюк О. О.