Рішення № 137483560, 17.06.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 505/776/26

Провадження № 2/492/780/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Череватої В.І.

за участю секретаря Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Арцизі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 47 762,96 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 07 листопада 2018 року між АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001163802501, відповідно до якого банк видав позичальнику кредит в сумі 27 500,00 гривень. 13 липня 2020 року між АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 40016331374, відповідно до якого банк видав позичальнику кредит в сумі 7 057,00 гривень, а відповідачка зобов`язалася повернути суму кредиту та сплатити відсотки в порядку та у строки, визначені кредитними договорами. Банк виконав свої обов`язки за кредитними договорами, однак всупереч умов кредитних договорів відповідачка, не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості за кредитом і процентами, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання. У зв`язку з цим банк направляв відповідачці вимоги щодо усунення порушень договорів та повернення кредитних коштів, проте відповідачка ухиляється від добровільного погашення заборгованості, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 13 травня 2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представниця позивача у позовній заяві просила суд про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка відзив на позов не подала. Інших заяв і клопотань від відповідачки на адресу суду не надходило.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідачка не скористалася, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк була повідомлена в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов`язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що що 07 листопада 2018 року між АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001163802501, відповідно до якого банк видав позичальнику кредит в сумі 27 500,00 гривень.

13 липня 2020 року між АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 40016331374, відповідно до якого банк видав позичальнику кредит в сумі 7 057,00 гривень, а відповідачка зобов`язалася повернути суму кредиту та сплатити відсотки в порядку та у строки, визначені кредитними договорами.

Банк виконав свої обов`язки за кредитними договорами, однак всупереч умов кредитних договорів відповідачка, не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості за кредитом і процентами, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання.

У зв`язку з цим банк направляв відповідачці вимоги щодо усунення порушень договорів та повернення кредитних коштів, проте відповідачка ухиляється від добровільного погашення заборгованості.

Відповідно до умов кредитних договорів, викладених у паспорті кредиту, банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитними договорами.

Як вбачається з наданого суду розрахунку, у відповідачки наявна заборгованість: за кредитним договором № 2001163802501 від 07.11.2018 року 43 467,71 грн., з яких: 26 685,28 грн. - заборгованість за кредитом; 16 782,43 грн. - заборгованість процентами; за кредитним договором № 40016331374 від 13.07.2020 року 4 295,25 грн., з яких: 2 177,40 грн. - заборгованість за кредитом; 0,75 грн. - заборгованість процентами; 2 117,10 грн. - заборгованість за комісією.

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 05.01.2026 року складає 47 762,96 грн.

Статтею 1054 ч. 1 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ч. 1 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Отже, згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитних договорів і позивач доводить, що за даними кредитними договорами має місце неналежне виконання зобов`язань боржником.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Таким чином, з відповідача на користь АТ «ПУМБ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2001163802501 від 07.11.2018 року 43 467,71 грн., з яких: 26 685,28 грн. - заборгованість за кредитом; 16 782,43 грн. - заборгованість процентами; за кредитним договором № 40016331374 від 13.07.2020 року 2 178,15 грн., з яких: 2 177,40 грн. - заборгованість за кредитом; 0,75 грн. - заборгованість процентами, всього на загальну суму 45 645,86 гривень.

При цьому, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за комісією в розмірі 2 117,10 грн. за кредитним договором № 40016331374 від 13.07.2020 року, суд виходить з наступного.

10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України).

В даному випадку позивачем в договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які позивачем встановлена комісія.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, то вони є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 2 117,10 грн. за кредитним договором № 40016331374 від 13.07.2020 року, слід відмовити.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, що становить судовий збір в розмірі 2 544,45 грн.

На підставі статей 11, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76 - 81, 89, 141, 211, 223, 247, 258 - 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитним договором № 2001163802501 від 07.11.2018 року у розмірі 43 467 (сорок три тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 71 копійка, з яких: 26 685,28 грн. - заборгованість за кредитом; 16 782,43 грн. - заборгованість процентами; за кредитним договором № 40016331374 від 13.07.2020 року в розмірі 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) гривень 15 копійок, з яких: 2 177,40 грн. - заборгованість за кредитом; 0,75 грн. - заборгованість процентами, всього на загальну суму 45 645 (сорок п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ: 14282829) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 544 (дві тисячі п`ятсот сорок чотири) гривні 45 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.І. Черевата