Ухвала суду № 137481062, 16.06.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Єдиний унікальний номер: 704/760/26

У Х В А Л А

(про залишення заяви без руху)

16 червня 2026 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини до відповідачки, яка є матір`ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснивши суду, що відповідачка. життям та вихованням доньки не цікавиться, не спілкується із нею, не утримує матеріально.

Під час прийняття заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України.

Так, до заяви не було долучено документ про сплату судового збору у належному розмірі.

Позивачем до матеріалів цивільної справи долучено копію посвідчення учасника бойових дій від 10.07.2024 р. серії НОМЕР_1 та в позовній заяві він зазначає, що має бути звільнений від сплати судового збору , як учасник бойових дій.

Однак, ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору у даній категорії справи, виходячи із такого.

Згідно із п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17.

Отже, аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

Також в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про скрутне матеріальне становище та в прохальній частині позовної заяви просить звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1,2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачем не надано доказів про відсутність доходів загалом чи про їх розмір, а також інших доказів, які б підтвердили про можливість його звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем доказів, що підтверджують скрутне матеріальне становище не надано.

ОСОБА_1 заявлено вимогу про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до суду позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачу слід сплатити судовий збір за одну немайнову вимогу в розмірі 1331 грн. 20 коп. за наступними банківськими реквізитами : Отримувач коштів: ГУК у Черк обл/тг м.Тальне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566 ; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206000023615; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

В підтвердження чого надати суду оригінал квитанції.

Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам закону, то в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя вважає, що її слід залишити без руху і надати строк заявнику для виправлення вищевказаних недоліків та долучити квитанцію про сплату(доплату) судового збору.

Керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів залишити без руху, і надати позивачеві строк для виправлення недоліків тривалістю в десять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. В. Москаленко