Рішення № 137481056, 17.06.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/78/26

17.06.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді: Воронкової І.Г.

секретаря судового засідання: Джуській Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 45999 грн. 00 коп. за кредитним договором, судові витрати по сплаті судового збору та правничої допомоги. Свої вимоги мотивує тим, що 04.04.2021 року був укладений договір про надання кредиту № 2109383452415 між ТОВ Служба миттєвого кредитування та відповідачем на суму 5700,00 грн., шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. 01.12.2021 року був підписаний договір факторингу № 1-12 між ТОВ Служба миттєвого кредитування та ТОВ Вердикт Капітал. 10.01.2023 року ТОВ Вердикт Капітал підписав договір про відступлення прав вимог № 10-01/2023, на користь ТОВ Коллект Центр, згідно якого позивач отримав право грошової вимоги за вказаним кредитним договором та звертається до суду з даним позовом.

09.02.2026 року ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 02.04.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача разом з позовом надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю, не заперечив проти винесення заочного рішення та просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.04.2021 року ТОВ Служба миттєвого кредитування та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2109383452415, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с. 9-10).

Згідно п. 1.1-1.3 договору, за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 5700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору. Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невідємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту.

Згідно п.1.4. проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту.

Перерахування грошових коштів підтверджується повідомленням від платіжної системи ТОВ ФКВей Фор Пей, на картку № НОМЕР_1 , час запиту 04.04.2021 рік, сума 5700 грн. (а.с. 17).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 210938452415 від 04.04.2021 року станом на 10.01.2023 року загальна сума заборгованості відповідача становить 45999,00 грн. з яких: 5700,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 40299,00 грн. заборгованість за відсотками. (а.с. 19-20, 22, 23).

01.12.2021 року первісний кредитор відступив від прав вимог на користь ТОВ Вердикт Капітал по кредитному договору № 2109383452415 від 04.04.2021 року, уклавши договір факторингу № 1-12 (а.с. 24-28).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року та Акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року до ТОВ Вердикт Капітал перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору № 2109383452415 від 04.04.2021 року в сумі 45999,00 грн. (а.с. 32-35).

Відповідно до зазначеного реєстру боржників ТОВ Вердикт Капітал набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 45999,00 грн., з яких: 5700,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 40299,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

10.01.2023 року ТОВ Вердикт Капітал відступає від прав вимоги на користь позивача, на підставі договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 (а.с. 36-40).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року та акту прийому - передачі реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору № 2109383452415 від 04.04.2021 року на суму 100210,56 грн. з яких: 5700 - заборгованість за основним зобов`язанням, 94510,56 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками.

Проте, як зазначає позивач в позовній заяві, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 45999,00 грн., з яких: 5700 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 40299,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 2109383452415 від 04.04.2021 року між ТОВ Служба миттєвого кредитування та відповідачем був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд дослідив наведений позивачем в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірив його, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та прийшов до наступного висновку.

Набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2109383452415 від 04.04.2021 року, укладеним між ТОВ Служба миттєвого кредитування та ОСОБА_1 підтверджується відповідним договором факторингу, Реєстром боржників до Договору Факторингу та Актом приймання-передачі Реєстру боржників.

Наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 5700 грн. за кредитним договором № 2109383452415 від 04.04.2021 року суд не піддає сумніву, так як він не суперечить умовам укладеного між сторонами договору та підтверджується належними та допустимими доказами, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 40299 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, сторони при укладенні кредитного договору погодила наступні умови, що визначені п. 1.1-1.3 договору, зокрема: за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 5700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору. Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невідємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту.

Відповідно до заяви - анкети, що є додатком № 1 до кредитного договору, позичальник просив надати йому кредит на особисті потреби у розмірі 5700 грн., орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту, а нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, зобовязався повернути кредит в сумі 5700 грн. та сплатити проценти в розмірі 1824 грн. (а.с. 11).

Як вбачається з додатку № 2 до договору № 2109383452415 від 04.04.2021 року, сторонами погоджений та визначений графік платежів, згідно якого проценти за користування кредитом становлять 1824 грн. за весь час користування кредитом, з датою повернення 19.04.2021 року (а.с. 12).

Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріали справи не містять доказів погодження сторонами іншого графіка платежів, окрім наявного в матеріалах справи (а.с. 12), а згідно п. 1.2 кредитного договору кредит надається позичальнику на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невідємною його частиною, тому суд приходить до висновку, що нарахування відповідачу відсотків поза межами погодженого строку повернення кредиту (понад 16 днів, після 19.04.2021 року) є неправомірним.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що умови договору щодо нарахування первісним кредитором позичальнику, відповідачу у справі, процентів за користування кредитом, які визначені пунктом 1.4, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.

Правилами ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме тіло кредиту в сумі 5700 грн. та відсотки за користування кредитом в сумі 1824 грн., загальна сума до стягнення складає 7524 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (16,36 %), судові витрати у справі, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову, а саме: судовий збір в сумі 435,57 грн.; витрати на правничу допомогу в сумі 2617,60 грн.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 2109383452415 від 04.04.2021 року в сумі 7574 грн., з яких 5700 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1824 грн. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр витрати по оплаті судового збору в сумі 435,57 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2617,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Тальнівського районного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Г. Воронкова