Постанова № 137480186, 15.06.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1797/26

Провадження № 3/545/376/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 року о 15-30 год. на автодорозі Суми-Полтава 172км ОСОБА_1 керував мотоциклом Barton б/н у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія за допомогою алкотестера Драгер 6810, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судові засідання 06.05.2026 року, 15.06.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки про виклик на адресу проживання, яку повідомив працівникам поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та оголошенням на веб-порталі «Судова влада України» (а.с. 8-10,12,13-15), причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань не надавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Згідно ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов`язковою, а тому вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.

Відповідно до вимог ст.ст.252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 130 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , є доведеною та підтверджується дослідженими судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639781 від 13.04.2026 року, в якому ОСОБА_1 зазначив, що з порушенням згоден (а.с.1);

- квитанцією результатів тесту №1304 від 13.04.2026 року, результат становить 1,81 проміле (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого вказано результат огляду на стан сп`яніння: 1,81 проміле, ОСОБА_1 з результатами погодився, в підтвердження чого поставив підпис (а.с. 2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 13.04.2026 року (а.с. 3);

- відео-зйомкою подій, оглянутою судом, на якій зафіксовано як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, результат 1,81 проміле. Крім цього, доданий до протоколу відеозапис містить факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом (а.с. 4).

На відеозаписі з боді-камер працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення.

Крім того, адміністративний протокол, складений відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи та який повністю узгоджується з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283-290 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. (одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП ), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: О. Г. Путря