Ухвала суду № 137479346, 17.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/635/26

381/1428/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про тимчасовий доступ до речей та документів

17 червня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, подане адвокатом ОСОБА_3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42025112310000077 від 22.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч.3 ст. 201-2 КК України,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_4 вказав про те, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні.

Повідомляє, що клопотання стосується отримання доступу до службових документів та відеозаписів трьох підрозділів правоохоронних органів, у приміщеннях яких могли проводитися процесуальні та оперативні заходи за участю ОСОБА_3 після завершення обшуку 12.06.2025.

Зазначає, що у матеріалах кримінального провадження наявний суттєвий незадокументований проміжок часу між завершенням обшуку та складанням протоколу затримання ОСОБА_3 , оскільки, відповідно до протоколу обшуку від 12.06.2025, обшук автомобіля ОСОБА_3 у с. Тарасівка завершився о 13 год. 22 хв. Водночас, відповідно до протоколу затримання від 12.06.2025, ОСОБА_3 був затриманий о 20 год. 20 хв. за адресою АДРЕСА_1 (приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Отже, між часом завершення обшуку та оформленням протоколу затримання минуло 6 годин 58 хвилин.

Захисник вважає необхідним з`ясувати обставини того яким чином ОСОБА_3 опинився у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , хто його доставив, де він перебував у зазначений проміжок часу та на якій правовій підставі було обмежено його свободу пересування, оскільки матеріали кримінального провадження такої інформації не містять.

Фактичне місцеперебування та процесуальний статус ОСОБА_3 у період з 13 год. 22 хв. до 20 год. 20 хв. 12.06.2025 залишається невстановленим.

З посиланням на ч. 1 ст. 209 КПК України захисник зазначає, що для встановлення законності затримання особи вирішальне значення має не час складання протоколу затримання, а момент фактичного обмеження свободи пересування особи.

Захисник вважає, що встановлення місця перебування ОСОБА_3 , часу його доставлення до службових приміщень правоохоронних органів та осіб, під контролем яких він перебував у період з 13 год. 22 хв. до 20 год. 20 хв. 12.06.2025, має істотне значення для перевірки дотримання вимог ч. 1 ст. 209 КПК України щодо моменту фактичного затримання; перевірки своєчасності повідомлення захисника та близьких родичів про затримання; перевірки дотримання строків затримання, передбачених ст. 211212 КПК України; перевірки допустимості доказів, отриманих після фактичного затримання особи.

Захисник повідомляє, що органи досудового розслідування та прокуратури відмовляються надати стороні захисту інформацію щодо фактичного місцеперебування та процесуального статусу ОСОБА_3 у зазначений проміжок часу. Захисник направив адвокатський запит щодо цих обставин до ІНФОРМАЦІЯ_1 та у відповідь отримав лист від 08.06.2026 № 2725аз-2026, у якій відсутні відповіді по суті поставлених питань.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у листі від 05.06.2026 № 57-3217ВИХ-26 також не надала запитуваної інформації.

Захисник зазначає, що виникла необхідність отримати тимчасовий доступ до документів та відеозаписів, які, на його думку, можуть безпосередньо підтвердити або спростувати факт перебування ОСОБА_3 у службових приміщеннях правоохоронних органів до моменту складання протоколу затримання.

Захисник звертає увагу, що сторона захисту не просить надати відомості щодо оперативно-службової діяльності, негласних слідчих (розшукових) дій, агентурного апарату чи іншу інформацію, що становить державну таємницю або службову інформацію з обмеженим доступом. Предметом клопотання є виключно документи та технічні дані, які підтверджують або спростовують факт перебування конкретної особи у відповідних приміщеннях у визначений проміжок часу.

Захисник стверджує, що ці відомості знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане стало підставою для звернення до суду із цим клопотанням.

ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представники володільця речей і документів у судове засідання не з`явилися про день, час і місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Для забезпечення дотримання розумних строків розгляду та вирішення клопотання, враховуючи достатність доданих матеріалів для вирішення клопотання по суті, вважаю можливим здійснити судовий розгляд без участі слідчого та володільця речей і документів, які належно повідомлені судом про місце, день та час судового розгляду та не з`явились до суду.

Також суд враховує, що захисник підозрюваного є фаховим юристом та обізнаний про встановлені КПК України строки розгляду клопотання, не вчинив дії для з`ясування дати та часу його розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановила таке.

Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025112310000077 від 22.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 201-12 КК України.

У межах цього провадження у захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 виникла необхідність у зверненні з клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів.

З огляду на це приходжу до таких висновків.

Згідно з частиною 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 2 цієї статті, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно із частиною 1 статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 159 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно з частиною 5 ст. 163 КПК України, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Статтею 162 КПК України визначено відомості та інформацію, які належать до охоронюваної законом таємниці.

Згідно з абзацом 1 ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

З огляду на зміст та обґрунтування поданого до суду клопотання слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 160 КПК України, заявник зобов`язаний чітко окреслити речі і документи, тимчасовий доступ до яких запитується.

За відсутності конкретизації предмета доступу суд позбавлений можливості оцінити чи мають запитувані речі та документи значення для кримінального провадження, чи не містять вони охоронюваної законом таємниці та чи є запитуваний обсяг доступу співмірним із заявленою процесуальною метою.

У поданому до суду клопотанні захисник зазначає перелік речей/документів, до яких просить суд надати тимчасовий доступ, однак не наводить достатніх підстав вважати, що такі речі/документи перебувають або можуть перебувати у володінні зазначених ним установ.

Також ініціатор клопотання не зазначив повне найменування, реквізити, форму існування (матеріальні носії або електронні дані), час створення, місце їх зберігання.

Фактично вимоги клопотання зводяться до надання доступу до абстрактного масиву «відомостей» або «їх документального підтвердження», що не є належним визначенням предмета тимчасового доступу в розумінні кримінального процесуального закону.

Отже, подане стороною захисту клопотання не відповідає вимогам статті 160 КПК України, оскільки в ньому відсутня належна конкретизація предмета тимчасового доступу.

Слідчий суддя наголошує, що інститут тимчасового доступу до речей і документів не передбачає можливості витребування невизначених за обсягом та змістом інформаційних масивів або проведення пошуку потенційно значущих для сторони захисту даних. Такий підхід суперечить самій правовій природі цього заходу забезпечення кримінального провадження та фактично трансформує його у спосіб неконтрольованого ознайомлення з матеріалами, які сторона захисту не змогла належно ідентифікувати.

За відсутності конкретизації предмета доступу суд позбавлений можливості перевірити дотримання інших обов`язкових умов, передбачених частиною п`ятою статті 163 КПК України, зокрема щодо наявності підстав вважати, що відповідні документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не містять охоронюваної законом таємниці.

За таких обставин задоволення клопотання може призвести до непропорційного втручання у діяльність органу досудового розслідування та сприяння стороні захисту у фактичному обході встановлених законом процедур доступу до інформації.

Крім цього, змісту поданого стороною захисту клопотання свідчить про те, що воно фактично спрямоване не на отримання конкретних документів, які мають значення для кримінального провадження, а на здійснення загального пошуку інформації щодо службової діяльності значної кількості працівників органів досудового розслідування з метою можливого виявлення ймовірних процесуальних порушень.

Такий підхід у практиці кримінального процесу отримав назву «fishing expedition», тобто спроби отримати широкий масив інформації без належної конкретизації її зв`язку з предметом доказування (див. рішення ЄСПЛ: BERSHEDA and RYBOLOVLEV v. Monaco (№ 36559/19 та № 36570/19)).

Відповідно до частини п`ятої статті 163 КПК України слідчий суддя має право надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів лише у разі доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, що відповідні речі або документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Водночас це клопотання не відповідає зазначеним вимогам кримінального процесуального закону.

Отже, наведені у клопотанні доводи свідчать про те, що сторона захисту фактично намагається використати інститут тимчасового доступу до речей і документів як інструмент для отримання заздалегідь неконкретизованих документів з метою подальшого вибіркового пошуку потрібної інформації.

Однак КПК України не передбачає можливості застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження для здійснення подібного пошуку інформації.

Отже, відсутність конкретизації предмета тимчасового доступу свідчить про невідповідність поданого клопотання вимогам кримінального процесуального законодавства. та є самостійною і достатньою підставою для відмови у його задоволенні.

Також зміст клопотання свідчить, що сторона захисту не довела наявність достатніх підстав щодо обставин, визначених ч. 5 ст. 163 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що зміст долучених захисником до клопотання відповідей органу досудового розслідування та прокуратури свідчить про те, що захисник та підзахисний з метою отримання інформації та відомостей на адвокатський запит запрошені для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.

Водночас захисник не надав до клопотання доказів вчинення цієї процесуальної дії та обґрунтувань того, що за наслідками ознайомлення із матеріалами досудового розслідування запитувана інформація не була отримана стороною захисту.

Вказане свідчить про те, що захисник та підзахисний не використали всі передбачені процесуальним законом способи для отримання доступу до інформації, яку вони вважають важливою, а тому звернення до суду з цим клопотанням є передчасним.

У зв`язку із цим вважаю відсутніми правові підстави для задоволення клопотання.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Відмовити у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, подане адвокатом ОСОБА_3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42025112310000077 від 22.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч.3 ст. 201-2 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_5