Ухвала суду № 137478912, 17.06.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" червня 2026 р. Справа № 363/2822/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вишгороді клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №4219111200000872, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №4219111200000872, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою

статті 191, частиною першою статті 366 КК України.

Судовий розгляд вказаного обвинувального акту призначено на 13.08.2026 о 14:30.

08.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд», захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, у якому просить змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.05.2023 частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42019111200000872 та застосовано до ОСОБА_4 , який на той час мав процесуальний статус підозрюваного, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 214 720,00 грн. Вказана застава була сплачена заставодавцем 03.05.2023. Захисник зазначає, що на теперішній час у кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії судового розгляду, на його думку, склалися обставини, які свідчать про відсутність підстав для подальшого застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави. Зокрема, захисник звертає увагу на тривалість перебування провадження на розгляді суду та стверджує, що більше року сторона обвинувачення фактично не забезпечує належного підтримання державного обвинувачення в суді. На думку захисника, у цьому кримінальному провадженні право ОСОБА_4 на розгляд справи у найкоротший строк порушується, оскільки судовий розгляд не просувається належним чином, а сторона обвинувачення, самоусунулась від виконання обов`язків щодо підтримання обвинувачення в суді. Чергове судове засідання, призначене на 02.06.2026, не відбулося, а судовий розгляд було перенесено на 02.08.2026. Захисник пов`язує таке відкладення з листом заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури, у якому, за змістом клопотання, зазначалося про неотримання відповіді від Київської обласної прокуратури щодо призначення групи прокурорів. У зв`язку з цим захисник ставить під сумнів процесуальний статус відповідної посадової особи Вишгородської окружної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та вважає, що такі обставини можуть свідчити про порушення вимог щодо визначення та участі прокурора у кримінальному провадженні. Крім цього, захисник припускає, що сторона обвинувачення усвідомлює безпідставність пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення та безперспективність його доведення. У цьому контексті захисник посилається на обставини, викладені в обвинувальному акті, та наводить власну оцінку окремих положень договору купівлі-продажу, норм Податкового кодексу України, висновків експертиз, рахунків та інших матеріалів, які, на переконання захисника, не підтверджують наявності в діях ОСОБА_4 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а стороною обвинувачення було застосовано нерелевантні норми права для обґрунтування наявності кримінального правопорушення. Також, захисник звертає увагу на висновок комплексної товарознавчої експертизи, вказуючи, що формулювання про те, що вартість «могла складати» певну суму, не підтверджує беззаперечно обставини, на які посилається сторона обвинувачення, а посилання сторони обвинувачення в обвинувальному акті на рахунки як на докази заволодіння коштами є необґрунтованим, оскільки рахунок сам по собі не є доказом отримання коштів. Захисник зазначає, що товариство не отримувало кошти від КП «Вишгородпастранс» та вважає суперечливим твердження сторони обвинувачення про заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем за обставин, коли в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 , діючи як директор товариства, діяв на користь цього товариства. Захисник також вказує, що з 30.05.2023 у справі, за його твердженням, не досліджено жодного доказу, не допитано жодного свідка чи потерпілого. На думку захисника, внаслідок неодноразових відкладень судових засідань, у тому числі через неявку прокурорів та потерпілого, подальше перебування ОСОБА_4 під запобіжним заходом у вигляді застави у сумі 214 720,00 грн є надмірним та таким, що нівелює його права.

Захисник, посилаючись на особу обвинуваченого та його процесуальну поведінку, зокрема, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання у

м. Бровари, здав паспорт для виїзду за кордон, постійно бере участь у судових засіданнях та готовий і надалі виконувати процесуальні обов`язки обвинуваченого, вважає, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, щодо ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні відсутні, оскільки відсутні докази незаконного тиску на свідків, підстав припускати можливість знищення доказів немає, оскільки такі докази вже зібрані та перебувають у сторони обвинувачення, а ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчиняти нові кримінальні правопорушення, а запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. У зв`язку з цим захисник просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання.

Судове засідання, призначене на 11.06.2026 о 15:00 не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку у іншій кримінальній справі. Наступну дату судового засідання для розгляду клопотання захисника визначеного 17.06.2026 о 12:00, про що повідомлено учасників провадження.

У судове засідання, призначене на 18.09.2024, з`явилися прокурор Вишгородської окружної прокуратури та обвинувачений ОСОБА_4 . Захисник обвинуваченого не з`явився.

З урахуванням думку обвинуваченого, який повідомив причину неявки його захисника, судом прийнято рішення про можливість розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, у відсутності його захисника.

ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити, стверджуючи про відсутність доказів висунутого обвинувачення, яке йому не зрозуміло, відсутність ризиків для існування запобіжного заходу у вигляді застави, а також постійний тиск з боку заставодавця щодо повернення внесених коштів, інфляцію.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Заслухавши обвинуваченого та прокурора, вивчивши матеріали клопотання та матеріали справи у цій частині, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з таких підстав.

Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2023 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 214 720,00 гривень та покладено на останнього наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України;

утримуватися від спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , окрім як під час проведення слідчих дій та участі в судових засіданнях;

не відвідувати офіси ТОВ «СІТІ ТРАНСПОРТ ГРУПП», ТОВ «АВТОМОБІЛІ УКРАЇНИ», ТОВ «НТП СТГ ІНЖЕНЕРІНГ», КП ВМР «ВИШГОРОДПАСТРАНС».

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків встановлено до 27.06.2023 включно.

Згідно вимог статті 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України, строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Відповідно до платіжної інструкції від 03.05.2023 заставу в розмірі 214 720 грн внесено ОСОБА_12 за ОСОБА_4 відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2023 у справі № 761/14490/23.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.06.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання відмовлено. Під час розгляду вказаного клопотання судом, зокрема, оцінювалися доводи обвинуваченого про внесення застави заставодавцем, необхідність повернення коштів заставодавцю, сімейний та майновий стан, наявність малолітніх дітей, здійснення підприємницької діяльності, належну процесуальну поведінку та наявність соціальних зв`язків.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2024 у задоволенні наступного клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу також відмовлено. Під час розгляду цього клопотання судом оцінювалися, зокрема, доводи про належну процесуальну поведінку обвинуваченого, відсутність ризиків та посилання на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, доводи про факт внесення застави, належну процесуальну поведінку, наявність соціальних зв`язків, постійне місце проживання, здачу паспорта для виїзду за кордон та фінансові наслідки застосування застави вже були предметом оцінки суду під час попередніх розглядів клопотань про зміну запобіжного заходу.

Водночас у новому клопотанні сторона захисту додатково посилається на тривалість судового розгляду, неодноразове відкладення судових засідань, відсутність досліджених доказів та допитаних свідків і потерпілого, а також на доводи щодо необґрунтованості пред`явленого обвинувачення.

Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно з частиною першою статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

Частиною п`ятою статті 201 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Оскільки подане клопотання подано після спливу тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали суду про відмову у зміні запобіжного заходу, а також містить посилання на обставини, які не були предметом попередньої оцінки суду в такому обсязі, підстав для залишення клопотання без розгляду суд не вбачає.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про запобіжний захід суд оцінює в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, вік і стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, роботи, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов раніше застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інші обставини, що мають значення для оцінки ризиків.

Застава, відповідно до статті 182 КПК України, полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою - заставодавцем.

Згідно з частиною одинадцятою статті 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому або заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень лише за його згодою.

КПК України не передбачає автоматичного припинення дії застави у зв`язку із закінченням строку дії покладених на особу додаткових процесуальних обов`язків. Закінчення строку таких обов`язків саме по собі не свідчить про припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Водночас тривалість застосування запобіжного заходу, навіть якщо йдеться про заставу, підлягає оцінці судом на предмет її пропорційності меті кримінального провадження, наявності або відсутності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та достатності більш м`якого запобіжного заходу.

Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років. Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути єдиною підставою для застосування або подальшої дії запобіжного заходу, однак у сукупності з іншими обставинами вона враховується судом при оцінці ризику ухилення обвинуваченого від суду.

Суд бере до уваги належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , його участь у судових засіданнях, наявність постійного місця проживання та соціальних зв`язків. Ці обставини характеризують обвинуваченого позитивно та враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід.

При цьому, такі обставини вже були предметом оцінки суду під час попередніх розглядів питання про зміну запобіжного заходу та самі по собі не свідчать про зникнення або істотне зменшення ризиків, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави. А належна процесуальна поведінка обвинуваченого протягом часу дії застави не може автоматично свідчити про відсутність потреби у подальшому застосуванні такого запобіжного заходу, оскільки належна поведінка особи, зокрема її явка до суду, забезпечувалася у тому числі чинним запобіжним заходом, який створює процесуальний стимул для обвинуваченого та заставодавця забезпечувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодо доводів захисника та обвинуваченого про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд зазначає таке.

Завершення досудового розслідування та передання обвинувального акта до суду дійсно зменшує актуальність ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які вже зібрані стороною обвинувачення. Разом з тим наявність або відсутність лише одного з ризиків не є вирішальною для висновку про необхідність зміни запобіжного заходу, оскільки суд оцінює всі ризики в сукупності.

Як убачається з доводів самого клопотання, у кримінальному провадженні свідки та потерпілі не допитані, докази сторони обвинувачення в повному обсязі не досліджені. За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих не може вважатися таким, що повністю припинився лише у зв`язку зі спливом часу або належною поведінкою обвинуваченого у попередній період.

Суд також враховує, що кримінальне провадження стосується обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та майнових відносин, а в матеріалах провадження зазначено осіб, із якими обвинуваченому раніше було заборонено спілкуватися ухвалою слідчого судді, що свідчить про врахування слідчим суддею ризику впливу на учасників кримінального провадження при первинному застосуванні запобіжного заходу.

Обставин, які б свідчили, що такі ризики об`єктивно зникли або зменшилися настільки, що запобіжний захід у вигляді застави втратив необхідність і може бути замінений на особисте зобов`язання, стороною захисту не доведено.

Щодо доводів захисника про тривалість судового розгляду та відкладення судових засідань суд зазначає таке.

Відповідно до статті 28 КПК України кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є складність кримінального провадження, поведінка учасників кримінального провадження та спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Суд погоджується з тим, що тривалість судового провадження та причини відкладення судових засідань можуть мати значення при оцінці пропорційності подальшої дії запобіжного заходу. Водночас сам по собі факт тривалого перебування провадження на розгляді суду, без встановлення зникнення або істотного зменшення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання.

Питання забезпечення участі прокурора в судовому розгляді, заміни прокурора, визначення групи прокурорів, а також реагування на неприбуття прокурора чи захисника вирішуються судом у порядку, передбаченому КПК України, і такі процесуальні питання можуть зумовлювати необхідність вжиття судом передбачених законом заходів для забезпечення судового розгляду у розумні строки, однак вони не є тотожними питанню про наявність чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Доводи сторони захисту про те, що сторона обвинувачення нібито самоусунулася від підтримання державного обвинувачення або усвідомлює безпідставність обвинувачення, є припущеннями сторони захисту. Матеріали клопотання не містять процесуального рішення прокурора про відмову від підтримання державного обвинувачення чи іншого процесуального документа, який би свідчив про припинення, зміну або відмову від обвинувачення у встановленому КПК України порядку.

При цьому, доводи захисника про необґрунтованість пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, неправильне застосування норм Податкового кодексу України, неналежність окремих доказів, недоведеність факту отримання коштів, оцінку висновків експертиз та відсутність складу кримінального правопорушення, стосуються суті пред`явленого обвинувачення, оцінки доказів, їх належності, допустимості, достовірності та достатності для ухвалення остаточного судового рішення. Вирішення цих питань можливе лише за результатами безпосереднього дослідження доказів у судовому розгляді та їх оцінки судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку або іншого остаточного рішення у кримінальному провадженні.

Під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу суд не вирішує питання доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого, не надає остаточної оцінки доказам сторони обвинувачення та сторони захисту і не може підміняти розгляд справи по суті розглядом питання про запобіжний захід.

Додана до клопотання платіжна інструкція підтверджує факт внесення застави у сумі 214 720 грн 03.05.2023 заставодавцем ОСОБА_12 . Водночас до клопотання не додано належних і допустимих доказів, які б підтверджували істотне погіршення майнового стану обвинуваченого після постановлення попередніх ухвал суду, покладення на нього саме такого фінансового тягаря, який робить подальше застосування застави явно непропорційним, або наявність інших нових обставин майнового характеру, які суд не оцінював раніше.

Факт внесення застави іншою особою не позбавляє обвинуваченого та його захисника права звертатися з клопотанням про зміну запобіжного заходу, однак сам по собі цей факт не є підставою для припинення дії застави або заміни її на більш м`який запобіжний захід. Розмір застави був визначений слідчим суддею з урахуванням характеру кримінального правопорушення, особи підозрюваного, майнового стану, ризиків та інших обставин, які мали значення на момент застосування запобіжного заходу. Стороною захисту не надано нових доказів, які б свідчили, що на цей час визначений розмір застави став завідомо непомірним або таким, що втратив зв`язок із метою запобіжного заходу.

Оцінивши доводи клопотання в сукупності з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що стороною захисту не доведено наявності таких нових істотних обставин, які б свідчили про зникнення або істотне зменшення встановлених раніше ризиків, а також не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та належної поведінки у кримінальному провадженні.

За таких обставин підстав для зміни запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 у вигляді застави, на особисте зобов`язання суд не вбачає, а тому клопотання захисника обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 131, 177, 178, 182, 194, 201, 331, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 17.06.2026 о 16:10.

Суддя ОСОБА_1