Рішення № 137478606, 20.05.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 361/2916/26

Провадження № 2/355/972/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» Ушакевич Марини Петрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» Ушакевич М.П. з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» заборгованість за договором позики.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 вересня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір позики №9934487 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.2 договору кредиту кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 12000,00 гривень, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату від суми позики. Сторони визначили, що строк позики складає 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1, 6% в день та розміром акційних процентів 0,72% в день. Сторонами відповідно до п.2 договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику складають 2.7% в день. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує та не виконав. У зв`язку з неповерненням заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача станом на 09 квітня 2021 року становить 35040,00 гривень, яка складається з заборгованості за основними боргом-12000,00 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 23040,00 гривень, 10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» уклали договір факторингу №10072020. Відповідно до п.2.1 договору факторингу первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти. Пунктом 1.1 договору факторингу визначено, що Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. 09 квітня 2021 року між сторонами за договором факторингу №10072020 було підписано реєстр прав вимоги №115, відповідно до котрого право вимоги за договором позики №9934487 від 02 вересня 2020 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».

Представник позивача від ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до судового засідання не з`явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. У разі неявки до судового засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи заочно.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи передав свої повноваження адвокату Чередніченко Н.В..

Представник відповідача адвокат Чередніченко Н.В. до судового засідання не з`явилась, просила розглядати справу за її відсутністю, однак надала письмові пояснення в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу, обґрунтував їх тим, що стороною позивача не доведені позовні вимоги належними та допустимими доказами. У доданих до позовної заяви копіях (роздруківках) договору про споживчий кредит та анкети-заяви на кредит хоча і йдеться про підписання договору відповідачем одноразовим ідентифікатором, однак сам ідентифікатор та відомості, які б давали підстави вважати, шо він був проставлений відповідачем відсутні. Крім того стороні позивача слід довести, що саме відповідачу були перераховані кредитні кошти у зв`язку з домовленістю про це. Зокрема не надано виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо, в яких би зазначалося про перерахування саме позивачем на рахунок відповідача коштів. Твердження сторони позивача про проставлення одноразового ідентифікатора відповідачем під кредитним договором на його виконання, є припущенням, яке не підтверджується достатніми та достовірними доказами. Матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачу будь-яких грошових коштів за вказаним договором, оскільки саме на позивача покладено обов`язок з доведення перерахування позичальнику грошових коштів на вказаний ним картковий рахунок. Матеріали справи не містять банківської виписки по рахунку відповідача, як і не містять доказів видачі в будь-який спосіб кредитних коштів чи факт використання відповідачем кредитних коштів та доказів зарахування коштів на рахунок, що належить відповідачу. Розрахунок заборгованості на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Розрахунку боргу не можуть слугувати належними та допустимими доказами ще й тому, що не підтверджуються первинною банківською документацією та не містять підписів позичальника та в деяких випадках кредитодавця.(а.с.111-116)

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджені матеріали справи, а саме:

Копію договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики ) №9934487 з якого слід, що відповідач ОСОБА_1 надав свої анкетні, паспортні дані з указаним номером паспорту НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 первинному кредитору ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» про надання кредитних коштів. Позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовах договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів у день закінчення строку позики. або достроково. та сплатити позикодавцю плату проценти від суми позики. Сума позики 12000 гривень, строк позики 30 днів процентна ставка 1.60% базова в день. Дата надання позики 02 вересня 2020 року, дата припинення позики 02 жовтня 2020 року, знижена процентна ставка 0.72%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2.7% в день, орієнтована річна процентна ставка 263%,орієнтована загальна вартість позики 14502 гривень. Відповідно до п.4 підписанням цього договору позичальник підтверджує , що ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) в тому числі і на умовах фінансового кредиту розміщені на сайті. Їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначено в правилах процедури і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою йому зрозумілі. Договір підписаний електронним одноразовим підписом 88367Eksz8.(а.с.24)

Копію паспорта позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) Інформація, яка надається споживачу відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» з якого слід, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, порядком повернення кредиту, додатковою інформацією, іншими важливими правовими аспектами.(а.с.25)

Суд дослідив «Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с.26-45)

Копію довідки про ідентифікацію, яка була надана директором ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» Білан В.І. слід, що клієнт ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 з яким укладено договір 9934487 від 02 вересня 2020 року, ідентифікований ТОВ «1Безпечне агентство необхідних ресурсів» Акцепт договору позичальником (підписаний аналогом ЕПЦ у формі одноразового ідентифікатора) 88367Eksz8, час відправки ідентифікатора позичальнику 02.09.2020, номер телефону/електронна пошта на яку було відправлено ідентифікатор kvacaroslav@gmail.com.(а.с.46)

Копію довідки від директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» Оксани Губіної слід, що ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС», яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платежів операції ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції дата 02.09.2020 року, номер платежу cb79cb5d-7b06-4b33-856c-81acd4646c6c, сума 12000 гривень, отримувач ОСОБА_1 -ЕПЗ НОМЕР_4 .Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордера на суму переказу не складаються.(а.с.50)

Розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» слід, що 02 вересня 2020 року відповідач отримав 12000,00 гривень проценти нараховувались по 86,40 гривень в день до 02.10.2020 року. З 06.10.2020 року по 31.12.2020 року по 192 гривень у день заборгованість складає 12000,00 гривень тіло кредиту, 23040,00 гривень проценти, загальна заборгованість складає 35040 гривень. .(а.с.52-56)

Копію договору факторингу №10072020 від 10 липня 2020 року укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» стосовно якого клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.(а.с.57-64)

Копію реєстру прав вимог №115 від 05 квітня 2021 року з якого слід, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі боржників які передані ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» за номером № 6188. (а.с.65-68)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Як слід за ст. 1077 ЦК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже як було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 уклав договір позики з первинним кредитором надавши для цього свої анкетні та паспортні дані, отримавши одноразовий ідентифікатор підписав його електронним підписом, отримав 12000,00 гривень строком на 30 днів. Первинний кредитор уклавши договір факторингу відступив свої права для стягування з боржників заборгованості за кредитними договорами стороні позивача яка використовуючи свої права просить стягнути з відповідача заборгованість.

Суд аналізуючи надані докази стороною позивача приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог. Як слід з розрахунку заборгованості первинний кредитор нараховував проценти виходячи з 86,40 гривень за день, що становить 86.40х30=2592 гривень в подальшому продовжував нараховувати проценти до кінця року з розрахунку192 гривень за день за понадстрокове користування кредитними коштами.

З положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України де унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З таких підстав підлягає стягненню 12000+2592=14592гривень. В іншій частині заявленого позову 35040-14592=20448 гривень слід відмовити. Стосовно письмових пояснень з яких слід, що сторона відповідача не заперечує проти позики стосовно якої були отримані грошові кошти. Вказує на її погляд порушення які тягнуть за собою не визнання наданих доказів належними, однак суд вважає, що стороною позивача було надано достатньо доказів які вказують на отримання грошових коштів відповідачем та їх неповернення позивачу.

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Стороною позивача були надані:

Договір про надання правничої допомоги №02-24 складеного 01 липня 2024 року укладений між адвокатським об`єднанням «Правовий Курс» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про надання правничої допомоги.(а.с.69-75)

Копія додаткової угоди №1/1 до договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року складеної 01 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Правовий Курс».(а.с.76)

Копію Акту №97 прийому-передачі Реєстру Боржників за договором про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2024 року.(а.с.77)

Копію Акту №97 прийому-передачі наданої правничої допомоги складеного 24 грудня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія`Профіт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Правовий курс»(а.с.78-79)

Копія наказу №92-К про прийняття на роботу Ушакевич М.П. від 01 липня 2024 року (а.с.80)

Копію платіжної інструкції в національній валюті від 25 грудня 2025 року з якого слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» перерахувало грошові кошти адвокатському об`єднанню «Правовий Курс» 175000 гривень сплату за послуги правничої допомоги №97 від 24 грудня 2025 року по договору №02-24 від 01 липня 2024.(а.с.81)

Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ушакевич Марини Петрівни (а.с.88)

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 слід, що витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі№ 301/1894/17.Також, Велика Палата Верховного Суду у своєї постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу «pactasuntservanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).

Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662.40 гривень було задоволено частина позовних вимог яка складається 35040 гривень позовних вимог, задоволено 14592 гривень (14592х100%):35040=41.64%, судовий збір 2662.40 гривень задоволено 41.64%, (2662.40х41.64%):100%= 1108 гривень 62 копійок, що підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно витрат на правничу допомогу слід врахувати задоволений процент позовних вимог (7000 х 41.64%):100%=2914.80 гривень, що підлягає стягненню з сторони відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,141,229,263-265 ЦПК України, ст.ст.205, 207,512,514, ч.1ст.526, ч.1ст.610, ст.626, ст.ст.638, ст.639, ч.1ст.1048, ст.ст.1052,1054,1077,1078, ч.1 ст.1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» Ушакевич Марини Петрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: місто Київ, вулиця Набережно-Лугова будинок 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк» код Банку 322001) суму заборгованості в розмірі 14592 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривень, яка складається з :

-заборгованості за тілом кредиту-12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок;

-заборгованість за процентами-2592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) гривень 00 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 20448 (двадцять тисяч чотириста сорок вісім) гривень, відмовити як необґрунтовано заявлену.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: місто Київ, вулиця Набережно-Лугова будинок 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк» код Банку 322001) сплачений судовий збір під час подачі позовної заяви до суду в розмірі 1180 (одна тисяча сто вісімдесят) гривень 62 копійок .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: місто Київ, вулиця Набережно-Лугова будинок 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк» код Банку 322001) понесені витрати на професійну допомогу у розмірі 2914 гривень 80 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 26 травня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов