Рішення № 137476304, 25.05.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/729/26

Провадження № 2/392/1217/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 травня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 15206,90 грн та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1944910 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, здійснюючи лише часткові оплати в рахунок погашення заборгованості з простроченням дати їх сплати (зокрема, останній платіж було здійснено 07 березня 2025 року о 20:16:33 у сумі 839,73 грн), що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Звернено увагу суду на той факт, що згідно із отриманою від первісного кредитора інформацією, відповідач до дати укладення згаданого вище кредитного договору в загальній кількості 2 рази оформлювала кредитні відносини з ТОВ «Селфі Кредит», попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідачки з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

Також вказують, що 30 вересня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-39/25, за яким ТОВ «Селфі Кредит» відступило права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором № 1944910.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 1944910 від 08 грудня 2024 року становить: заборгованість по тілу 2 998,97 грн; заборгованість по відсотках 6 207,93 грн; пеня 6 000,00 грн; загальна заборгованість становить 15 206,90 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним Кредитним договором, позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 вищевказані суми заборгованості в загальному розмірі 15 206,90 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно якого просив розглянути справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області, 06 квітня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився .

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 30 квітня 2026 року та 25 травня 2026 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду конвертами. Крім того, повідомлялася шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, щодо обставин справи від неї не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 08 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1944910 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 1.1. Договору, на умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 3 000,00 грн. Тип кредиту кредит.

Відповідно до пункту 1.3. Договору, строк кредиту 360 днів.

Відповідно до пункту 1.5. Договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: відповідно до пункту 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього договору.

Відповідно до пункту 1.6. Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до пункту 1.10 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 13 800,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3.1 договору, проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором № 1944910 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08 грудня 2024 року виконало повністю та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту. Даний факт підтверджується Листом директора ТОВ «Пейтек» № 20250930-10229 від 30 вересня 2025 року, з якого вбачається, що між Товариством та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 08 грудня 2024 року о 19:19:14 на суму 3 000,00 грн.

30 вересня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-39/25, за яким ТОВ «Селфі Кредит» відступило права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» за договором № 1944910 від 08 грудня 2024 року.

Із Додатку 1 до Договору факторингу від 30 вересня 2025 року № 01.02-39/25 вбачається, що ТОВ «Селфі Кредит» відступило права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги за Кредитним договором № 1944910 від 08 грудня 2024 року, укладеного з ОСОБА_1 .

Згідно із розрахунком заборгованості за договором № 1944910 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08 грудня 2024 року станом на дату складання позовної заяви загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 15 206,90 грн та складається із заборгованості по тілу 2 998,97 грн; заборгованості по відсотках 6 207,93 грн, пені 6 000,00 грн.

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

У пунктах 5, 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частини 1, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до частини 1, 3, 4, 6, 8 статті 11 вказаного Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Також, приписами статті 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із статтею 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Отже, ТОВ «Свеа Фінанс» надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 договору № 1944910 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08 грудня 2024 року, та подальшим укладенням договору факторингу № 01.02-39/25 від 30 вересня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ "Свеа Фінанс", за яким право вимоги до відповідачки перейшло до ТОВ "Свеа Фінанс" та наявності з боку відповідачки невиконаних зобов`язань за цим договором.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунку заборгованості, яку не спростовано стороною відповідача.

Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом, стороною відповідача не надано.

У відповідності до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

З огляду на викладене, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, позовні вимоги ТОВ "Свеа Фінанс" про стягнення з ОСОБА_1 за договором № 1944910 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08 грудня 2024 року заборгованості по тілу у розмірі 2 998,97 грн; заборгованість по відсотках 6 207,93 грн, а всього у розмірі 9 206,90 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Стосовно стягнення з відповідача 6000,00 грн пені, суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк после його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказаний позивачем Закон України "Про споживче кредитування" не зазнав змін порівняно із вказаними положеннями статті 4 і пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Тому суд відмовляє в задоволенні позову у частині стягнення 6000,00 грн пені, оскільки позивач мав її списати в силу зазначеного припису закону

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором № 1944910 про надання споживчого кредиту, укладеним 08 грудня 2024 року, в розмірі 9206 (дев`ять тисяч двісті шість) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Д.М. Кратко