Рішення № 137476141, 15.06.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2991/25

Провадження № 2/352/430/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Струтинського Р. Р.

з участю секретаря Гребінника В. М.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11377,5 грн, та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1333371617040. За умовами кредитного договору відповідач отримав 4000 грн. Відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору. 18.10.2024 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Заборгованість відповідача становить 11377,5 грн, з яких 3700 грн заборгованість за тілом кредиту, 7677,5 грн заборгованість. Просив стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати: 2422,40 грн судового збору і 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій суду заяві просив справу розглянути за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не повідомив суду про причини неявки, не подав відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Установлено, що 30 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1333371617040 (а.с. зворот.19-25). Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (одноразовим ідентифікатором) S2Z2J6.

Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 4000 грн на наступних умовах: строк кредитування6 120 днів з 30.11.2023 по 29.03.2024 (дата повернення кредиту 29.03.2024); % ставка: дисконтна 2,25 % в день від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно; базова ставка 2,5% в день від суми кредиту, застосовується після 20 дня користування кредитом ( п.1.2.-1.4.2 Договору).

Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 24.12.2025 (а.с.30).

Договором визначено термін повернення відповідачем кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідач кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 11377,5 грн, що складається з 3700 грн заборгованості за тілом кредиту, 7677,5 грн заборгованості за відсотками, при цьому як убачається з розрахунку відповідачем у рахунок погашення кредиту здійснено оплату в сумі 4000 грн, з яких зараховано на тіло кредиту 300 грн та 3700 грн на погашення відсотків (а.с.12-13).

18.10.2024 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 18102024 відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1333371617040 від 30.11.2023. Відповідно до витягу з реєстру боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 11377,5 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 3700 грн, заборгованості за відсотками 7677,5 грн (а.с.11).

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до п.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з положеннями пунктів 12-13 ст. 11 цього ж Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копія, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Згідно до п. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закон у України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору, договору факторингу, зважаючи на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, суд уважає, що позов підлягає задоволенню, і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 11333371617040 від 30.11.2023 в розмірі 11377,5 грн, що складається з: 3700 грн заборгованості за тілом кредиту, 7677,5 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, додаткову угоду № 1333371617040 від 17 листопада 2025 року, акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17 листопада 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 17 листопада 2025 року на загальну суму 6000 грн.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру, та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 ЦК України, ст. 137, 141, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 11333371617040 від 30.11.2023 в розмірі 11377 (одинадцять тисяч триста сімдесят сім) грн, 5 коп, з яких 3700 грн заборгованість за тілом кредиту, 7677,5 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» судові витрати в сумі 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві0 грн 4 коп, з яких 2422,40 грн судовий збір, 4000 грн витрати за правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Діджи Фінанс», м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17.06.2026.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ