Ухвала суду № 137475408, 16.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5922/23

Провадження № 1-кп/202/1098/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра кримінальне провадження №22022050000004565, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єкатеринбург РФ, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114 -2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває кримінальне провадження №22022050000004565 від 10 вересня 2022 року, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.

Прокурором було подано клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

В обґрунтування свого клопотання прокурор вказує, що ризики, які було враховано при обранні, продовжують існувати. Обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від органів слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні, а також інших осіб, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив проти клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, враховуючи всі обставини справи та особу обвинуваченого, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із вимогами ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу обвинуваченого невдовзі закінчується а судовий розгляд за кримінального провадження не завершено, з метою забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, виникає необхідність у продовженні строків тримання під вартою.

Перевіривши з урахуванням доводів клопотання прокурора наявні матеріали, суд приходить до висновку про доведеність викладених в клопотанні обставин, які зумовлюють продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою.

Вказане узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Як вбачається з наданих матеріалів, небезпідставність обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є достатньою для застосування запобіжного заходу мірою підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, які в своїй сукупності вказують на вірогідну причетність останнього до інкримінованого правопорушення, що у свою чергу підлягає встановленню в процесі судового розгляду даної справи.

Так, в обґрунтування продовження строку застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, що підтверджується, тим що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, в зв`язку з чим, наслідки та ризик втечі можуть бути визнані не менш небезпечними ніж імовірне покарання.

Разом з тим ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, є вагомим і ризик здійснення впливу на інших учасників справи, які не допитані судом.

Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими та підлягають усуненню шляхом застосування виключного запобіжного заходу, який доводить свою дієвість.

Таким чином, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання встановленим ризикам в даному випадку можливо виключно шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27; 114-117; 183; 197; 350; 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити застосування до ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 14 серпня 2026 року, без визначення застави.

Обвинуваченого ОСОБА_4 утримувати у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» МЮ України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суду м. Дніпра протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 16 червня 2026 року о 16 годині 30 хвилин.

Головуючий суддя: ОСОБА_1