Рішення № 137470510, 17.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/3693/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Падій В. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРІКОМ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРІКОМ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2026 №3406/Ж10/25-01 09-01-02 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 25 941,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує, що матеріали перевірки не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ароматизатор і гліцерин, реалізовані позивачем, відповідають законодавчим ознакам «сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах», а за відсутності таких доказів висновок про наявність порушення перетворюється на припущення. Ароматизатор харчовий та гліцерин являються готовими товарами широкого призначення та реалізуються платником податків кінцевим споживачам у законний спосіб із застосуванням реєстратора розрахункових операцій і з видачею фіскальних чеків, без вказівки на сферу використання зазначених товарів. Позивач не несе відповідальності за дії кінцевого споживача та не контролює яким чином покупець використовує придбану харчову продукцію. А отже реалізація позивачем харчового ароматизатора та гліцерину, як готової кінцевої продукції не підпадає під заборону передбачену ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а являється законною господарською діяльністю платника податків.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 15.04.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому заперечують проти позову та вважають його необґрунтованим, оскільки під час проведення фактичної перевірки позивача відповідно до фотофіксації слідує, що на прилавку одночасно знаходились 1 пакет гліцерину CHASER ємкістю 15 мл, вартістю 30 грн, 1 пляшка харчового ароматизатора CHASER FOR PODS м`ята ємкістю 12 м, вартістю 159 грн та підсилювач міцності FOCUS NIC ємкістю 3 мл, який входить до складу відповідного набору та був переданий покупцю. Матеріалами справи підтверджується, що в місці здійснення позивачем господарської діяльності, здійснюється реалізація сировини (ароматизатор, нікотин, гліцерин) для виробництва рідин, що використовується в електронних сигаретах та яка відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД (алкалоїди рослинного походження, природнi або синтезованi, та їх солi, простi i складнi ефiри та iншi похiдні).

Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій наголошує, що відповідач жодним чином не підтвердив належність реалізованого позивачем товару до забороненого для реалізації. Гліцерин CHASER ємністю 15 мл, вартістю 30,00 грн, 1 пляшка харчового ароматизатора CHASER For Pods м`ята ємністю 12 мл, вартістю 159,00 грн та підсилювач міцності «Focus Nic» ємністю 3 мл, вартістю 160,00 грн реалізовані як окремі товари з відображенням у фіскальному чеку окремими позиціями. Сам по собі факт того, що покупець теоретично може використати харчовий ароматизатор і гліцерин для змішування з будь-якими сумішами, не є достатньою юридичною підставою кваліфікувати такі товари як «сировину для рідин до електронних сигарет». Підсилювач міцності «Focus Nic» ємністю 3 мл, вартістю 160,00 грн, хоча і містить у своєму складі нікотин, є готовою рідиною, що використовуються в електронних сигаретах = суміш хімічних речовин, що містить нікотин, використовується для створення пари в електронних сигаретах (пп.14.1.56-4 п.14.1 ст.14 ПК України), а тому не може вважатись сировиною для таких рідин чи нікотином. Крім того, підсилювач міцності «Focus Nic» відповідає товарній позиції по коду УКТ ЗЕД 2404199090, в свою чергу заборона реалізації стосується нікотину в чистому вигляді з кодом УКТ ЗЕД 2939.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕРІКОМ» (далі -ТОВ «ЧЕРІКОМ») зареєстроване, як суб`єкт господарської діяльності відповідно до законодавства України про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 07.03.2024 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області. Основним видом діяльності товариства є роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.26).

Працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області на підставі наказу від 13.02.2026 №121-П «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 13.02.2026 № 380/Ж3/25-01-09-01-02, № 381/Ж3/25-01-09-01-02 проведено фактичну перевірку магазину, який розташований за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, 103, де безпосередньо здійснює господарську діяльність ТОВ «ЧЕРІКОМ» (код ЄДРПОУ 45577905).

Перед початком проведення фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючого органу на підставі п.п.20.1.10 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України була проведена контрольно розрахункова операція, а саме було придбано 1 пакет гліцерину CHASER ємкістю 15 мл, вартістю 30 грн, 1 пляшку харчового ароматизатора CHASER FOR PODS м`ята ємкістю 12 мл, вартістю 159 грн та підсилювач міцності FOCUS NIC ємкістю 3 мл, вартістю 160 грн, дана реалізація проводилась набором разом з нікотином на загальну суму 349 грн згідно фіскального чеку №1196А5odmg0 від 13.02.2026.

В ході перевірки встановлено порушення п. 2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповленнями), а саме роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотино (токсичним алкалоїдом екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Відповідно до фотофіксації фактичної перевірки вбачається, що на прилавку одночасно знаходились 1 пакет гліцерину CHASER ємкістю 15 мл, вартістю 30 грн, 1 пляшка харчового ароматизатора CHASER FOR PODS м`ята ємкістю 12 мл, вартістю 159 грн та підсилювач міцності FOCUS NIC ємкістю 3 мл, який входить до складу відповідного набору та був переданий покупцю.

За результатами фактичної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2026 №3406/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в сумі 25 941,00 грн за порушення ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Суд зауважує, що правомірність проведення фактичних перевірок позивачем не заперечується, отже не є предметом даного спору, тому дотримання відповідачем порядку їх проведення судом не встановлюється.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп. 62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України, а фактичні перевірки - Податковим кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 80.1, 80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

З 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18.06.2024 №3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № №3817-IХ).

Частиною 2 Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № №3817-IХ встановлено, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» і Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», втрачають чинність з 01.01.2025, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону.

Положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що фактична перевірка господарської одиниці позивача, проведена контролюючим органом після набрання чинності норм вказаного закону, тому у даних спірних правовідносинах застосуванню підлягають положення Закону № №3817-IХ.

Відповідно до визначень, наведених у ч. 1 ст. 1 Закону №3817- IХ роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування; (п.76).

Згідно п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону №3817 -IХ сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Разом з тим, за п.п.14.1.56-4 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Статтею 23 Закону №3817 -IХ визначено основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Згідно частини 1 статті 73 Закону № 3817-ІХ за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.

Частиною 1 пункту 11 статті 73 Закону № 3817-ІХ передбачено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до п. 21 ч. 2 ст. 73 Закону №3817-ІХ до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах роздрібна торгівля або безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах - 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Наведені норми свідчать про те, що законодавцем встановлено пряму заборону на роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах, порушення якої карається штрафом.

При цьому згідно пп.14.1.202 п.14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;

Суд зазначає, що спірним питанням у даному випадку є те, чи відносяться реалізовані позивачем товари до сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи здійснювалась позивачем роздрібна торгівля нікотином згідно УКТ ЗЕД 2939 окремо або в наборах, порушення якої карається штрафом.

Судом встановлено, що працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області на підставі наказу від 13.02.2026 №121-П «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 13.02.2026 № 380/Ж3/25-01-09-01-02, № 381/Ж3/25-01-09-01-02 проведено фактичну перевірку магазину, який розташований за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, 103, де безпосередньо здійснює господарську діяльність ТОВ «ЧЕРІКОМ» (код ЄДРПОУ 45577905).

Перед початком проведення фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючого органу на підставі п.п.20.1.10 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України була проведена контрольно розрахункова операція, а саме було придбано 1 пакет гліцерину CHASER ємкістю 15 мл, вартістю 30 грн, 1 пляшку харчового ароматизатора CHASER FOR PODS м`ята ємкістю 12 мл, вартістю 159 грн та підсилювач міцності FOCUS NIC ємкістю 3 мл, вартістю 160 грн, дана реалізація проводилась набором разом з нікотином на загальну суму 349 грн згідно фіскального чеку №1196А5odmg0 від 13.02.2026.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотино (токсичним алкалоїдом екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

При цьому відповідно до фотофіксації фактичної перевірки вбачається, що на прилавку одночасно знаходились 1 пакет гліцерину CHASER ємкістю 15 мл, вартістю 30 грн, 1 пляшка харчового ароматизатора CHASER FOR PODS м`ята ємкістю 12 мл, вартістю 159 грн та підсилювач міцності FOCUS NIC ємкістю 3 мл, який входить до складу відповідного набору та був переданий покупцю.

Отже матеріалами справи підтверджується, що в місці здійснення позивачем господарської діяльності здійснюється реалізація сировини (ароматизатор, нікотин, гліцерин) для виробництва рідин, що використовується в електронних сигаретах та яка відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД (алкалоїди рослинного походження, природнi або синтезованi, та їх солi, простi i складнi ефiри та iншi похiдні).

Сам по собі факт можливості застосування таких товарів у харчовій, фармацевтичній чи інших галузях не спростовує висновків відповідача щодо їх фактичного функціонального призначення, оскільки матеріалами перевірки підтверджується реалізація вказаних товарів у торговельному об`єкті, діяльність якого не пов`язана з обігом харчової продукції, тобто жодних доказів на обґрунтування торгівлі у вказаному магазині виробами харчової промисловості позивачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд зауважує, що предметом доказування в даній справі є саме факт продажу заборонених Законом №3817-ІХ речовин, які використовуються в електронних сигаретах, а не факт їх використання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову повністю у задоволенні позову з викладених вище підстав.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРІКОМ" (пр-т. Левка Лук`яненка, буд. 12, м. Чернігів, Чернігівська область, 14030, код ЄДРПОУ - 45577905).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).

Суддя В.В. Падій