Рішення № 137470124, 17.06.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/429/26

Єдиний унікальний №733/615/26

Рішення

Іменем України

17 червня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.К. Пікуль,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 55110,78 грн. за договором позики. Свої вимоги мотивуває тим, що 23.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено Договір № 877453104 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою мережі Інтернет та останній підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2GG27.

25.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 877453104 від 23.02.2021 року, згідно якої сторони збільшили суму Кредиту на суму 1100 грн. 00 коп. з 25.02.2021 р. на строк дії Договору № 877453104 від 23.02.2021 року.

25.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 877453104 від 23.02.2021 року, згідно якої сторони збільшили суму Кредиту на суму 550 грн. 00 коп. з 25.02.2021 р. на строк дії Договору № 877453104 від 23.02.2021 року.

25.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 877453104 від 23.02.2021 року, згідно якої сторони збільшили суму Кредиту на суму 1000 грн. 00 коп. з 25.02.2021 р. на строк дії Договору № 877453104 від 23.02.2021 року.

28.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 877453104 від 28.02.2021 року, згідно якої сторони збільшили суму Кредиту на суму 1000 грн. 00 коп. з 25.02.2021 р. на строк дії Договору № 877453104 від 23.02.2021 року.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Договору). Строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року (п. 8.2. Договору).

28.11.2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, дата його укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року та доповнено Договір п. 11.10.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 148 від 25.08.2021 року, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 877453104 від 23.02.2021 року в сумі 39649,50 грн., з яких: 12448,61 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 27200,89 грн. - заборгованість по відсоткам.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 877453104 від 23.02.2021 року.

03.08.2021 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 31.12.2022 включно.

30.12.2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 30.12.2024 включно.

Відповідно реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 55110,78 грн., з яких: 12448,61 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 42662,17 грн. - заборгованість по відсоткам.

11.07.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно Реєстру боржників до вказаного вище договору факторингу від 11.07.2025 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 877453104 від 23.02.2021 року на суму 55110,78 грн., з яких: 12448,61 грн. - просрочене тіло; 42662,17 грн. - просрочені відсотки.

Термін повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує. Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» наділене правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» втратило такі права.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 55110,78 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено відкрите судове засідання.

05.06.2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, оскільки відповідач із позовом ознайомився через адвоката 02.06.2026 року, а тому подати відзив у встановлений судом 15-ти денний строк не міг з об`єктивних причин. Зазначає, що 23.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 877453104 на суму 8800,00 грн., строком на 30 днів. Відповідно до розрахунків заборгованості, первинний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» нарахував відсотки по кредиту до 25.08.2021 року, а правонаступник ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» нарахував відсотки з 25.08.2021 по 18.10.2021 року, тобто поза межами строку кредитування. Також вказує на те, що позовні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. не відповідають критерію реальності та розумності таких витрат, які є завищеними і не відповідають складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

08.06.2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» - Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, в якому остання вказує, що кредитодавець надав відповідачу кредитну лінію строком на 30 днів, однак відповідач свої зобов`язання у встановлений строк щодо повернення кредиту не виконав, а тому позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за кредитним договором коштів та процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України. З аналізу кредитного договору вбачається, що сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі. Виходячи з наведених матеріалів справи та правової позиції Верховного Суду, заборгованість відповідача перед позивачем складається із суми основного боргу (тіла кредиту) та процентів за користування кредитом, які, відповідно до договору та цивільного законодавства, поділяються на два окремі види. Перший вид - це проценти за правомірне користування кредитом, нараховані в межах строку дії кредитного договору, розмір яких визначено договором або законом, а порядок їх сплати врегульовано частиною першою статті 1048 ЦК України. Другий вид - це проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, що виникають у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання і підлягають стягненню на підставі частини другої статті 625 ЦК України. А тому позиція щодо нібито неправомірного нарахування процентів є необґрунтованою, оскільки не враховує нарахування процентів другого типу - за прострочене користування кредитом.

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що позивачем до позовної заяви долучено всі необхідні докази щодо виконаних адвокатом робіт та вартості таких послуг.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 168). В позовній заяві просила суд розглядати справу без її участі. Позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сидоренко А.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені (а.с. 145,169). В наданому суду відзиві на позовну заяву представник відповідача просив суд розглянути справу без його та відповідача участі (а.с. 153).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 23 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання останнім електронним підписом одноразового ідентифікатора MNV2GG27 договору № 877453104, укладено кредитний договір, що підтверджується копією вказаного договору (а.с. 78-80).

За допомогою мережі Інтернет, відповідач перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, після чого добровільно, без примусу чи тиску, заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Заповненням Заявки на отримання грошових коштів в кредит Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

25.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 877453104 від 23.02.2021 року, згідно якої сторони збільшили суму Кредиту на суму 1100 грн. 00 коп. з 25.02.2021 р. на строк дії Договору № 877453104 від 23.02.2021 року (а.с. 81).

25.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 877453104 від 23.02.2021 року, згідно якої сторони збільшили суму Кредиту на суму 550 грн. 00 коп. з 25.02.2021 р. на строк дії Договору № 877453104 від 23.02.2021 року (а.с. 82).

25.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 877453104 від 23.02.2021 року, згідно якої сторони збільшили суму Кредиту на суму 1000 грн. 00 коп. з 25.02.2021 р. на строк дії Договору № 877453104 від 23.02.2021 року (а.с. 83).

28.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 877453104 від 28.02.2021 року, згідно якої сторони збільшили суму Кредиту на суму 1000 грн. 00 коп. з 25.02.2021 р. на строк дії Договору № 877453104 від 23.02.2021 року (а.с. 84).

23.02.2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало відповідачу на картку останнього № НОМЕР_4, вказану ОСОБА_1 в Заявці на отримання грошових коштів в кредит, кредитні кошти в сумі 8800,00 грн., а також 25.02.2021 року - на суму 1000,00 грн., 550,00 грн., 1100,00 грн. та 28.02.2021 року - на суму 1000,00 грн. згідно укладених Додаткових угод до договору кредиту, що підтверджується копіями довідок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 21.09.2025 року (а.с. 86-88).

Крім того, згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 01.05.2026 року, наданої на виконання ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23.04.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 23.02.2021 року зараховано грошові кошти в сумі 8800,00 грн.; 25.02.2021 року - 1000,00 грн., 550,00 грн. та 1100,00 грн.; 28.02.2021 року - 1000,00 грн. Номер телефону НОМЕР_2 був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с. 132-133).

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Договору). Строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року (п. 8.2. Договору). Згідно п. 4.1 Договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 22-25).

28.11.2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 27,зворот).

31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, дата його укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с. 28-31).

31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 33).

31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 33).

31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року та доповнено Договір п. 11.10 (а.с. 34).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 148 від 25.08.2021 року, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 877453104 від 23.02.2021 року в сумі 39649,50 грн., з яких: 12448,61 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 27200,89 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 35).

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 877453104 від 23.02.2021 року (а.с. 37-39).

03.08.2021 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 31.12.2022 включно (а.с. 41).

30.12.2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 30.12.2024 включно (а.с. 42).

Відповідно реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 55110,78 грн., з яких: 12448,61 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 42662,17 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 44).

11.07.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 45-48).

Згідно Реєстру боржників до вказаного вище договору факторингу від 11.07.2025 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 877453104 від 23.02.2021 року на суму 55110,78 грн., з яких: 12448,61 грн. - просрочене тіло; 42662,17 грн. - просрочені відсотки (а.с. 51).

Термін повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує.

Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунку, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом, що підлягають стягненню з позичальника ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 року становить 55110,78 грн., з яких: 12448,61 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 42662,17 грн. - прострочена заборгованість за процентами (а.с. 64).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Пункт 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.12 ст.11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 23.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання останнім електронним підписом одноразового ідентифікатора MNV2GG27 Договору № 877453104 від 23.02.2021 року на офіційному сайті Товариства - www.moneyveo.ua, а також додаткових угод від 25.02.2021 року та від 28.02.2021 року до вищевказаного договору.

Що стосується нарахування відсотків за кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником.

Згідно п. 1.4 Договору, за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.4.1 виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 138,70 процентів річних, що становить 0,38 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 537,55 процентів річних, що становить 1,47 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

Згідно з пп. 1.4.3. Договору, у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Крім того, відповідно до Пункту 1.7. Договору, Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.3 Кредитного договору).

Отже, нарахування процентів після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду передбачені умовами договору № 877453104, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, з умовами якого ознайомився та який підписав ОСОБА_1 електронним підписом одноразового ідентифікатора MNV2GG27.

Що стосується законності правонаступництва позивача за грошовою вимогою за даним кредитним договором, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідност до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Як видно з матеріалів справи, кредитний договір № 877453104 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений 23.02.2021 року, тоді як договір факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», на який посилається позивач як на підставу переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 укладено 28 листопада 2018 року, тобто, на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником.

Таким чином, передати право вимоги за зобов`язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору про відступлення права вимоги неможливо. А тому право вимоги до боржника ОСОБА_1 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року не було набуто, а отже, не могло бути передано в подальшому 05 серпня 2020 року за договором факторингу № 05/0820-1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», а потім, 11.07.2025 року, за договором факторингу № 11/07/25-Е позивачу - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази щодо набуття ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» прав первісного кредитора, а отже, останнє позбавлене права пред`являти свої вимоги за Кредитним договором № 877453104, укладеним 23.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

Аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи відсутність достовірних і допустимих відомостей щодо належного набуття позивачем прав первісного кредитора, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Враховуючи відмову позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.1 ст. 261, ч.5 ст. 261, ст.ст. 264, 512, 514, 516, 526, 530, 610-611, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Попракви, буд. 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 17 червня 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш