Рішення № 137469561, 17.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 червня 2026 року Справа № 520/5400/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2018 по 2019 рік та щорічної основної відпустки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2018 по 2019 рік та щорічної основної відпустки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Як зазначив позивач, при проходженні військової служби, військовою частиною НОМЕР_2 позивачу не була здійснена належним чином виплата вихідна допомога при звільненні.

Враховуючи наведене, вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду: - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням

«індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2018 по 2019 рік та щорічної основної відпустки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Позивач зазначає, що військова частина НОМЕР_2 розрахувала розмір грошової допомоги на оздоровлення з 2011 по 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, яка нараховувалася та виплачувалася мені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №899 «Питання грошового

забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил».

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою КМУ від 13.03.2013 року №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року N 889" (далі постанова № 161) для військовослужбовців, зокрема, ЗС України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) був запроваджений новий вид забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 01.04.2013 р.- у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення: з 01.09.2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення: з 01 .01. 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 % місячного грошового забезпечення: з 01.04.2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 % місячного грошового забезпечення; з 01.07.2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Таким чином, зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена рішенням Уряду України, виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний характер.

Щодо не врахування індексації грошового забезпечення.

Частинами 3-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 р. № 2015, 2016, 2017-ІІІ (далі - Закон № 2015, 2016, 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого

самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2015, 2016, 2017-ІІІ).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією

України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру,

зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб -

роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).

У разі виникнення обставин, передбачених статті 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та

величини індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі -

Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на

території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в

розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).

Пунктом 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина

індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне

виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011- ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється «грошова допомога на оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби», при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2015, 2016, 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку «грошової допомоги на оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби».

Виходячи з вищезазначеного не врахування відповідачем індексації грошового забезпечення при обрахунку спірних виплат призвело до виплати знеціненого грошового

забезпечення та є протиправним, а тому такі виплати підлягають перерахунку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2021 року по справі № 820/3423/18, постанові від 29 квітня 2020 року по справі № 240/10130/19, постанові від 19 березня 2020 року по справі №820/5286/17, постанові від 26 лютого 2021 року по справі № 620/3346/19, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру «грошової допомоги на оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні».

Отже відповідач мав врахувати під час перерахунку спірних доплат індексацію грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2018 по 2019 рік та щорічної основної відпустки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2018 по 2019 рік та щорічної основної відпустки з урахуванням «індексації грошового забезпечення» виплаченої у фіксованій сумі 3867,93 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/21805/25.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.