Ухвала суду № 137469154, 17.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 червня 2026 року Справа № 480/4496/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради і просить:

- визнати Рішення № 74 від 12.05.26 р. Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про залишення заяви ОСОБА_1 без руху протиправним.

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради вчинити дії щодо забезпечення отримання соціальної послуги по догляду за ОСОБА_2 (внутрішньо переміщеною особою, вдовою ветерана ВВВ, ветераном праці-посвідчення дійсні на всій території України, котра проживає на території Сумської територіальної громади і саме Департамент соціального захисту населення прямо зобов`язаний надати соціальний захист людині в такому віці, такої вразливої категорії, а не зобов`язувати реєструватись у 92 роки, не маючи змоги самостійно пересуватись і самообслуговуватись, цілеспрямовано спотворюючи цитати діючого законодавства).

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради вчинити дії щодо призначення компенсацію по догляду на непрофесійній основі у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 ОСОБА_1 за офіційно зареєстрованим місцем проживання Сумська міська територіальна громада з дати звернення до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 160, 161 КАС України, враховуючи наступне.

Водночас за приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

При цьому, в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету в учасників справи та ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Разом з тим, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві, серед іншого, зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивач у позовній заяві письмово не підтвердив того факту, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно надати суду письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, нормами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Судом встановлено, що позивачем не надано до суду копії довідки щодо ідентифікаційного коду, паспорта позивача та ОСОБА_2 з усіма заповненими сторінками, а також копію довідки від 26.04.2022 № 5924-5001349733 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Враховуючи викладене, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне зобов`язати у позивача надати зазначені документи.

Також за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 3.1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Таким чином, враховуючи подання адміністративного позову в електронній формі, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 1331,20 грн.

Разом з тим, позивач надана до суду клопотання про звільнення (розстрочення) від сплати судового збору, до якої долучила довідку щодо отримання компенсації по догляду на непрофесійній основі за період з 01 травня 2025 р до 30 квітня 2026 року Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, а також зазначила, що інших доходів, зокрема земельної ділянки чи паю не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Суд зауважує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд зазначає, що саме по собі звернення до суду з вимогами, які стосуються соціальних прав, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, питання звільнення від сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану особи та за наявності належних доказів, що підтверджують неможливість його сплати.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

При цьому, довідка щодо отримання компенсації по догляду на непрофесійній основі за період з 01 травня 2025 р до 30 квітня 2026 року Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради не є належним доказом наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки вона не містить інформацію про дохід позивача за попередній календарний рік у розумінні податкового законодавства.

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Водночас надані відомості не містять інформації про доходи позивача за весь рік, що передував року подання позову, тобто з 01.01.2025 до 31.12.2025р.

Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, а саме за період з 01.01.2025 до 31.12.2025р.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 30.01.2020 справа №804/4449/18 адміністративне провадження №К/9901/2597/20.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).

При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Відтак, позивачці необхідно подати суду докази , які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, для розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору або надати докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн за наступними реквізитами:

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Враховуючи викладене, для усунення недоліків позивачу необхідно подати до суду:

- уточнену позовну заяву із зазначенням відомостей щодо наявності чи відсутності електронного кабінету в учасників справи та ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- належним чином завірені копії довідки щодо ідентифікаційного коду, паспорта позивача та ОСОБА_2 з усіма заповненими сторінками, а також копію довідки від 26.04.2022 № 5924-5001349733 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону,а саме довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за період з 01.01.2025 до 31.12.2025 та довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за період з 01.01.2025 до 31.12.2025, або надати докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета