Ухвала суду № 137467216, 17.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

17 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/8257/25 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-СВАЛЯВА» (89313, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Поляна, вул. Духновича, буд. 114, код ЄДРПОУ 45687852), в особі уповноваженого представника Фізер Наталії Антонівни (89300, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, м. Свалява, вул. Тацея, буд. 17, кв. 19) до Державної служби геології і надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору про зобов`язання вчинити певні дії Товариство з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна» (89313, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Поляна, вул. Духновича, буд.104, код ЄДРПОУ 31859085) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2025 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-СВАЛЯВА», в особі уповноваженого представника Фізер Наталії Антонівни до Державної служби геології і надр України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору про зобов`язання вчинити певні дії Товариство з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, що полягає у не видачі ТОВ «Аква-Свалява» бланка спеціального дозволу на користування надрами №5420. Зобов`язано Державну службу геології та надр України вчинити дії шляхом видачі Товариству з обмежено відповідальністю «Аква-Свалява» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення №5420 від 05.09.2022 року Яківської ділянки (проектна свердловина №1-Я, що знаходиться в селі Яківське Мукачівського району Закарпатської області) у формі витягу із Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами в електронній формі. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-СВАЛЯВА» (89313, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Поляна, вул. Духновича, буд. 114, код ЄДРПОУ 45687852) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології і надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031).

06 травня 2026 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної служби геології і надр України задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 у справі №260/8257/25 скасовано в частині зобов`язання Державну службу геології та надр України вчинити дії шляхом видачі Товариству з обмежено відповідальністю «Аква-Свалява» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення №5420 від 05.09.2022 року Яківської ділянки (проектна свердловина №1-Я, що знаходиться в селі Яківське Мукачівського району Закарпатської області) у формі витягу із Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами в електронній формі та ухвалити в цій частині нову постанову, якою зобов`язати Державну службу геології та надр України вирішити питання щодо видачі Товариству з обмежено відповідальністю «Аква-Свалява» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення №5420 від 05.09.2022 року Яківської ділянки (проектна свердловина №1-Я, що знаходиться в селі Яківське Мукачівського району Закарпатської області) у формі витягу із Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами в електронній формі. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 у справі №260/8257/25 залишено без змін.

11 червня 2026 року представником позивача подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження.

Згідно вимог статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надаючи оцінку поданій представником позивача заяві про встановлення судового контролю та матеріалам даної адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічна норма закріплена у статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece», заява № 18357/91) суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

У рішенні у справі «Трихліб проти України» (рішення від 20 вересня 2005 року, заява № 58312/00) Європейський суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції покладає на Договірні Сторони обов`язок організувати правову систему таким чином, щоб їх повноваження відповідали її вимогам. Право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення, призупинення виконання судового рішення може бути виправдане, тільки якщо це є необхідністю для задоволення суспільних потреб або вирішення проблем громадського характеру.

Про важливість забезпечення гарантованого права особи на судовий захист в частині виконання судового рішення також зазначається у Висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №13 (2010) щодо ролі суддів у виконанні судових рішень, а саме, що ефективне виконання обов`язкового судового рішення є фундаментальним елементом принципу верховенства права. При цьому наголошується, що незалежність судової влади і право на справедливий судовий розгляд є даремними, якщо рішення не виконується.

Проблема невиконання остаточних рішень проти держави розглядалась у пілотному рішенні ЄСПЛ проти України у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04), а також у ряді інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.

У пункті 53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі Войтенка; рішення у справі «Ромашов проти України», № 67534/01, від 27.07.2004; у справі «Дубенко проти України», № 74221/01, від 11.01.2005; та у справі «Козачек проти України», № 29508/04, від 07.12.2006).

ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до неї та вказав, що вони є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв`язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту.

З огляду на викладене, суд вживає заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подання звіту.

Встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України є однією з повноцінних форм забезпечення виконання судових рішень, яка встановлена з метою фактичного виконання судового рішення на користь позивача.

У контексті праворозуміння інституту судового контролю за виконанням рішення суду, суд повинен врахувати, що такий контроль передбачено з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, тому суд повинен займати активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача та зобов`язати відповідача подати в Закарпатський окружний адміністративний суд звіт про виконання рішення суду у справі № 260/8257/25, протягом місяця з моменту отримання копії ухвали.

Керуючись статтями 229, 248, 256, 382 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника позивача про встановлення судового контролю - задовольнити.

2. Зобов`язати Державну службу геології і надр України подати в Закарпатський окружний адміністративний суд звіт про виконання рішення суду у справі № 260/8257/25, протягом місяця з моменту отримання копії ухвали.

3. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В.Скраль