Рішення № 137466539, 16.06.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/759/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

В квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 187930 грн. 68 коп. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 12.02.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГАБАНК», Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18-022-000-0-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правида обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК» та та індивідуальної частини, якою є кредитний договір. Підписуючи договір ОСОБА_1 підтвердив, зокрема, що кредитний договір з усіма додатками являють у сукупності для Сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) (п. 5.4 Кредитного договору). Також Позичальник своїм підписом підтвердив, що договір із Правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях Кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлена і згідна. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти (далі Кредит), в сумі та на умовах визначених Договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.2. Кредитного договору). Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору). В індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів. Відповідач виконав не в повному обсязі свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування Кредитом, допустивши прострочення здійснення платежів, останній платіж на погашення заборгованості здійснено 01.09.2021 року. Внаслідок чого у заборгованність відповідача станом на 03.09.2024 року становить 187930 грн. 68 коп., з яких: - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена)- 76648 грн. 53 коп.; -заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 24034 грн. 15 коп.; -заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 87248 грн. 00 коп. 03.09.2024 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. На відставі договору №GL1N426240 новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за договорами, серед яких і право вимоги до відповідача-боржника за кредитним договором № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року. В подальшому, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 року. Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги №1/12 «Друкований Реєстр Боржників» до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги за Кредитним договором № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року, боржником за яким є відповідач. Згідно з Розрахунком заборгованості Відповідача боржника за Кредитним договором № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року станом на 03.09.2024 року заборгованість відповідача становить 187930 грн. 68 коп., з яких: - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) в розмірі 76648 грн. 53 коп.; -заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) в розмірі 24034 грн. 15 коп.; -заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) в розмірі 87248 грн. 00 коп. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість за кредитним договором № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року та витрати, пов`язанні із розглядом справи, що складаються із судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн. 00 коп.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові просить провести розгляд справи без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач подав до суду письмову заяву, в якій розгляд справи просив провести без його участі. Позовні вимоги визнав в частині суми заборгованості основного боргу. Просив суд про зменшення витрат на правову допомогу у зв`язку із її неспіврозмірністю із складністю справи та предметом позову.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково наступних підстав.

За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що 12.02.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГБАНК», Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18-022-000-0-21-Г (з ануїтетними платежами), за умовами якого кредитодавець надає кредитні кошти в сумі 82000 грн. 00 коп. на умовах, визначених договором, на строк з 12.02.2021 року по 11.02.2026 року, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити процентита інші платежі згідно з додатками. Процентна ставка в розмірі - 10% річних, реальна річна процентна ставка 71,9156 % річних, загальна вартість кредиту на дату укладення договору 245319 грн. 21 коп., розмір комісії 2,8 % від суми кредиту, розмір щомісячного платеже 4047 грн. 16 коп.

Кредитний договір № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року, заяву анкету на отриманя кредиту від 12.02.2021 року, паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписав особисто власноручним підписом (а.с. 56-57, 60 ).

Сторони погодили і Клієнт своїм підписом підтвердив що кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для Сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) (п. 5.2. Кредитного договору). Договір із Правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях Кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлений і згідний; один оригінал Договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані (п. 9.1. Кредитного договору).

За умовами п. 7.1 Кредитного договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 11.02.2029 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє Позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору

На виконання умов договору Банк відкрив ОСОБА_1 рахунки, видав кредитні кошти, проводив нарахування відсотків та комісії що підтверджується банківськими виписками (а.с. 32-40, 43-47).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року станом на 03.09.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «МЕГАБАНК» становить 187930 грн. 68 коп., з яких: - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена)- 76648 грн. 53 коп.; -заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 24034 грн. 15 коп.: -заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 87248 грн. 00 коп (а.с. 31, 55).

03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС») був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги за кредитним договором № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року, що підтверджується витягом з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються (а.с. 15-16, 42).

Відповідно до п. 1 Договору про відступлення прав вимоги встановлено, що Банк в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення прав вимоги встановлено, що Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в Основних договорах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних) і т.д.

Відповідно до п. 4 Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги встановлено, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку ціну договору - грошові кошти у сумі 21723211 грн. 51 коп. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Відповідно до платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» сплатив АТ «МЕГАБАНК» кошти в сумі 23425777 грн. 00 коп., призначення платежу: оплата за лот GL1N426240 відповідно до протоколу GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року (а.с. 17).

В подальшому 27.12.2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором, що підтверджується договором № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 року, Додатком №1 -Друкований Реєстр Боржників», копіями платіжних інструкцій (а.с.13-14, 30, 41)

Відповідно до п. 2 Договору права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 - Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами).

Відповідно до платіжних інструкцій №1074 від 27.12.2024 року на суму 8030000 грн. 00 коп., №1091 від 31.01.2025 року на суму 9200000 грн.; №1822 від 22.09.2025 року на суму 5500000 грн. ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» оплатив ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» ціну договору та набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року (а.с. 30, 41).

01 грудня 2025 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» направив відповідачу вимогу (повідомлення) про повернення кредиту, нарахованих процентів та комісії, всього на суму 187930 грн. 68 коп. (а.с. 48).

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному договором. Однак, відповідач не виконала свого обов`язку щодо повернення наданого їй кредиту в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ст. ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням умов кредитного договору № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року відповідач допустив заборгованність за кредитом (в тому числі прострочена) - 76648 грн. 53 коп.; -заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 24034 грн. 15 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 87248 грн. 00 коп., суд враховує наступне.

За змістом кредитного договору № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року, пунктом 2.8 розділу 2 передбачено оплату комісії за обслуговування кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі №755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості в розмірі 2,8% від суми кредиту передбачена в пунктом 2.8 розділу 2 договору № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року.

Разом з тим, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні даного кредитного договору, то умова укладеного з відповідачем договору № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року, щодо сплати комісії в розмірі 2,8% щомісячно є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим вимоги щодо стягнення заборгованості з комісії в розмірі 87248 грн. 00 коп. задоволеню не підлягають.

З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, користувався ними, проте порушив умови договору № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року, допустив прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, і з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 100682 грн. 68 коп., з яких:- заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена)- 76648 грн. 53 коп.; - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 24034 грн. 15 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги частково в сумі 100682 грн. 68 коп., покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру зодоволених позовних вимог.

Позовні вимоги були заявлені позивачем в сумі 187930 грн. 68 коп., а задоволенні судом частково в сумі 100682 грн. 68 коп., що становить 53,57 %, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1426 грн. 36 коп. (2662 грн. 40 коп./ 100%*-х 53,57 %).

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі в сумі 11200 грн., підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року, що укладений позивачем із двокатським об`єднанням Альянс ДЛС (а.с. 24-29), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 23), актом приймання- передачі послуг з правничої допомоги від 05.01.2026 року, що містить опис послуг (а.с. 54), ордером на надання правничої допомоги (а.с. 30), довіреністю від 11.08.2025 року (а.с. 65).

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у зв`язку із неспіврозмірністю із складністю справи та предметом позову.

Враховуючи клопотання відповідача про завищений розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд, враховуючи неспівмірність витрат на правничу допомогу в розмірі 11200 грн. 00 коп. із складністю справи, приймаючи до уваги предмет доказування у справі, критерії справедливості, співмірності, дійшов висновку про можливість зменшення розміру таких витрат та вважає, що співрозмірними із складністю справи є витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2678 грн. 50 коп. (5000 грн /100% х 53,57 %).

Керуючись ст. ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 49, 76-81, 95, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 18-022-000-0-21-Г від 12.02.2021 року в розмірі 100682 грн. 68 коп., з яких:- заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена)- 76648 грн. 53 коп.; -заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 24034 грн. 15 коп., а також 1426 грн. 36 коп. судового збору та 2678 грн. 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони: позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, місце знаходження: вул. Ушинського, 1, офіс 105, м.Дніпро, 49001; відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя: