Рішення № 137466266, 17.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокуСправа №160/22981/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.03.2024 року №0175079-2411-0467- UA12020010000033698; від 26.03.2024 року №0175075-2411-0467- UA12020010000033698; від 26.03.2024 року №0175069-2411-0467-UA12020010000033698; від 29.04.2025 року №0545762-2415-0403- НОМЕР_1 ; від 03.07.2025 року №1845853-2410-0462- UA1204011000001524.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 12.03.2024 року та 29.04.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення №0175079-2411-0467- UA12020010000033698, №0175075-2411-0467-UA12020010000033698, №0175069-2411-0467-UA12020010000033698 та №0545762-2415-0403-UA12020010000033698, якими було визначено податкові зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за податкові періоди 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, відповідно, за машино-місце № 219 площею 15 м.кв., що розташоване у паркінгу І рівня за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 03.07.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області також було прийнято податкове повідомлення-рішення №1845853-2410-0462- UA1204011000001524, яким було визначено податкові зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за податковий 2020 рік за гараж площею 26,7 м.кв., масив « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у VІІІ-му мікрорайоні за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з тим, що рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27, яким встановлені ставки і пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо об`єктів, розташованих на території міста Дніпра, не містить такого об`єкту оподаткування як «машино-місце» та не визначає ставку податку для такого типу нежитлової нерухомості. При цьому позивачем зауважувалось, що тип нежитлової нерухомості «гаражі», який можна вважати найближчим за функціональним призначенням до «машино-місць» за функціональним призначенням, також виключено з переліку об`єктів оподаткування, за винятком передачі гаражів в оренду, лізинг, заставу або у разі використання у підприємницькій діяльності, що останнім, у свою чергу, не вчинялось. Також позивачем наголошувалось, що визначене спірним податковим повідомленням рішенням від 03.07.2025 року №1845853-2410-0462-UA1204011000001524 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік виходить за межі визначені п. 102.1 ПКУ, а тому також є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на наведене, позивач зазначає, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображене в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та запропоновано позивачу надати до суду докази поважності пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 26.03.2024 року №0175079-2411-0467-UA12020010000033698; №0175075-2411-0467-UA12020010000033698;№0175069-2411-0467-UA12020010000033698, у разі необхідності заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав.

01.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій зазначив, що поштою оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач не отримував, оскільки в м. Жовті Води не проживає з 2005 року. За адресою місця проживання: АДРЕСА_3 податкові повідомлення рішення не направлялись. Позивач дізнався про їх існування в травні 2025 року з електронного кабінету платника податків, однак жодних заяв про бажання в електронному вигляді отримувати документ позивач не подавав, у зв`язку із чим вважає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин та просить його поновити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/22981/25 за вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Крім того, вищевказаною ухвалою суду було витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області належним чином завірені копії доказів надіслання відповідачем на адресу ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 26.03.2024 року №0175079-2411-0467-UA12020010000033698; від 26.03.2024 року №0175075-2411-0467- UA12020010000033698; від 26.03.2024 року №0175069-2411-0467- НОМЕР_1 ; від 29.04.2025 року №0545762-2415-0403- НОМЕР_1 ; від 03.07.2025 року №1845853-2410-0462- UA1204011000001524.

09.01.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що за даними інформаційно - комунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Дніпровська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та є власником об`єктів нерухомості: нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , загальною площа 15 м2, дата державної реєстрації права власності 06.07.2021, частка власності 1; нежитлової нерухомості, а саме гараж в м. Жовті Води площею 26,7 м.кв. Відповідно пп. 266.7.1 п.266.7 ст. 266 Податкового Кодексу України, ГУ ДПС сформовано в автоматичному режимі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») (далі - ППР) за 2021-2024 роки: ППР від 26.03.2024 № 0175079-2411-0467-UA12020010000033698 на суму 450 грн за 2021 рік; ППР від 26.03.2024 № 0175075-2411-0467-UA12020010000033698 на суму 975 грн за 2022 рік; ППР від 26.03.2024 № 0175069-2411-0467-UA12020010000033698 на суму 753,75 грн за 2023; ППР від 29.04.2025 №0545762-2415-0403-UA12020010000033698 на суму 798,75 грн за 2024 рік. ППР від 03 липня 2025 року № 1845853-2410-0462- UA1204011000001524 про нарахування податкового зобов`язання за 2020 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачують фізичні особи, що є власниками нежитлової нерухомості у розмірі 105,09 грн., а саме - за гараж в м. Жовті Води площею 26,7 м.кв. Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по об`єктам оподаткування, які належать ОСОБА_1 за 2021-2024 роки, проводився в автоматизованому режимі за даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС України. Зазначені ППР надіслано засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків та повернуті ПАТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».Також відповідачем зауважувалось, що позивачем не надано документів, що «машино- місце», яке розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Костомарівська, будинок 1а, загальною площа 15 м2, не відповідає критеріям, що встановлені законом для «нежитлових приміщень». Щодо строку винесення податкових повідомлень-рішень, то відповідач зазначає, що сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкових повідомлень-рішень є лише підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання в частині нарахування штрафних санкцій та пені, однак, не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо сплати сум податку та бути підставою для визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування. Винесення позивачу податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін відповідно п.п.266.10.1.а, п.266.10 ст.266 ПКУ, однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем сформовано податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження, а саме:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 26.03.2024 року №0175079-2411-0467- UA12020010000033698, яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 на суму 450,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 26.03.2024 року №0175075-2411-0467- UA12020010000033698, яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 на суму 975,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 26.03.2024 року №0175069-2411-0467- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 на суму 753,75 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 29.04.2025 року №0545762-2415-0403- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2024 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 на суму 798,75 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 29.04.2025 року №1845853-2410-0462- НОМЕР_3 , яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 26,70 м2, за адресою: АДРЕСА_2 на суму 105,09 грн;

Вважаючи винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення щодо вказаного об`єкту нерухомого майна протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено приписами статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст.10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цьогоКодексущодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК.

Відповідно до пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України сплатниками податку є фізичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Згідно пп. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, зокрема, включають: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо); б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Отже повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, радам об`єднаних територіальних громад.

Згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000,00 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов`язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведені положення Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Аналіз наведених положень податкового законодавства дає підстави вважати, що при отриманні інформації про наявність у власності фізичної особи об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, контролюючим органом виносяться податкові повідомлення-рішення.

Так судом встановлено, що згідно з інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний №429047353 від 29.05.2025 року, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №154, виданого 23 жовтня 2008 року Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області було зареєстровано право приватної власності (1/1) за ОСОБА_1 на гараж загальною площею 26,7 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Запис про ОНМ в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 31.07.2020 19:09:35 на підставі погашено запис у зв`язку з внесенням відомостей до ДРРП, розд. 2136755712107.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна (машино-місце) від 06 липня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І.В. та зареєстрованого в реєстрі за №698, ОСОБА_1 (покупець) прийняв у власність (купив) у Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «СІГНАРІУМ» (продавець) нерухоме майно (машино-місце) і сплатив за нього ціну його продажу відповідно до умов зазначених в договорі.

Пунктами 1.2 та. 1.3 вказаного Договору передбачено, що предметом цього договору є машино-місце №219, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Опис відчужуваного майна, яка є предметом цього Договору: машино-місце №219 розташовано у п/д 1 рівня під літ. А1, А2, А3, А4. А5, загальною площа 15 м2

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №264589269 від 06.07.2021 року, машино-місце №219 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2362598512101) загальною площа 15 м2, розташовано у п/д 1 рівня під літ. А1, А2, А3, А4. А5 за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності (1) ОСОБА_1 .

Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2021-2024 роках за нежитлове приміщення (парко-місце), загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , контролюючим органом використано розміри ставок згідно рішень Дніпровської міської ради, а саме - від 6 грудня 2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста», від 23.10.2019 року №6/49 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста», від 26 травня 2021 року № 10/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста» та від 13 липня 2022 року № 2/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста».

Так, Додатком 1 до рішення Дніпровської міської ради від 6 грудня 2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста» встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до коду класифікації будівель і споруд 1242: Гаражі, які здаються в оренду, лізинг, заставу, використовуютьсч у підприємницькій діяльності передбачені: гаражі наземні (1242.1), гаражі підземні (1242.2), стоянки автомобільні криті (1242.3), навіси для велосипедів (1242.4).

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що вказаний перелік не містить такого об`єкту оподаткування як «машино-місце» та не визначає ставку податку для такого типу нежитлової нерухомості.

Крім того, тип нежитлової нерухомості «гаражі», який можна вважати найближчим за функціональним призначенням до «машино-місць» за функціональним призначенням, також виключено з переліку об`єктів оподаткування, за винятком передачі гаражів в оренду, лізинг, заставу або у разі використання у підприємницькій діяльності.

При цьому, відповідачем не надано доказів того, що позивач у 2021-2024 роках передав в оренду, лізинг, заставу або використовував у підприємницькій діяльності нежитлове приміщення (парко-місце), загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить йому на праві власності.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 26.03.2024 року №0175079-2411-0467- UA12020010000033698; від 26.03.2024 року №0175075-2411-0467- UA12020010000033698; від 26.03.2024 року №0175069-2411-0467-UA12020010000033698 та від 29.04.2025 року №0545762-2415-0403-UA12020010000033698, яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021-2024 рік за нежитлове приміщення (парко-місце), загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, через відсутність бази оподаткування.

Відповідно до договору купівлі-продажу гаражу від 31 липня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Жовтоводського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Т.В. та зареєстрованогов реєстрі за №1609, ОСОБА_1 (продавець) передав майно у власність ОСОБА_2 (покупець), а покупець прийняв майно і сплатив за нього обговорену грошову суму.

Пунктами 1.2 та. 1.3 вказаного Договору передбачено, що за цим договором відчужується шлакоблоковий гараж б/н, літ.А, загальною площею 26,7 кв.м, літ.А, в якому є шлакоблокова оглядова яма літ.а та шлакоблоковий погріб літ.Ап/д, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, площею 0,0031 га, кадастровий номер 1210700000:01:322:0080 (згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого 07 травня 2020 року відділом у П?ятихатському районі Головного управлінням Держгеокадастра у Дніпропетровській області за №НВ-1213596202020). Вищевказаний гараж належить Продавцю на праві приватної власності та був отриманий ним згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №154, виданого 23 жовтня 2008 року Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, зареєстрованого 23 жовтня 2008 року Комунальним підприємством «Жовтоводське міжміське бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №25152368 та в реєстровій книзі №7-336, запис за №1944.

Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 26,70 м2, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Маяковського, контролюючим органом використано розміри ставок згідно рішення Жовтоводської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 14.07.2021 року №457-10/VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів (податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та транспортного податку, єдиного податку) на території Жовтоводської міської територіальної громади»

Додатком до додатку 1 до рішення міської ради від 14.07.2021 року №457-10/VIII встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до коду класифікації будівель і споруд 1242 Гаражі передбачені: гаражі наземні (1242.1), гаражі підчемні (1242.2), стоянки автомобільні криті (1242.3), навіси для велосипедів (1242.4).

Для фізичних осіб, які є власниками гаражів наземних встановлені ставки податку за 1 кв.м.: 1 зона 0,200; 2 зона 0,150.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 29.04.2025 року №1845853-2410-0462- UA1204011000001524, ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 26,70 м2, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Маяковського на суму 105,09 грн;

Для розрахунку розміру податку, контролюючим органом було взято розмір мінімальної з/п - 4723,00, ставка податку - 0,200; площа бази оподаткування 26,7 кв.м.; період перебування у власності до 31.07.2020, що підтверджується детальним розрахунком суми податку, який було надано позивачем до спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищезазначеного, з огляду на фактичні обставини даної справи, а також дотримання відповідачем положень Податкового кодексу України в частині його повноважень та функцій, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 29.04.2025 року №1845853-2410-0462- UA1204011000001524, яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 26,70 м2, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Маяковського, прийнято відповідачем відповідно до чинного законодавства, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Щодо зауважень позивача про порушення контролюючим органом терміну направлення податкового повідомлення-рішень платнику податку, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Разом з тим, затримка у надсиланні (врученні) контролюючим органом у встановлений підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України термін податкових повідомлень-рішень про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може свідчити лише про порушення контролюючим органом процедури їх направлення (вручення), проте, це не змінює суті спірних рішень та не повинно сприйматись як безумовна підстава для висновку щодо їх протиправності і, як наслідок, для його скасування.

Згідно з підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно/, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.11.2018 року в справі №808/144/18, податковим законодавством встановлено, що 60-ти денний строк сплати земельного податку обліковується з дня вручення податкового повідомлення-рішення, відтак обов`язок сплати податкового зобов`язання у позивача виник з часу отримання податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про фактичну зміну контролюючим органом строків сплати податку на нерухоме майно. Сам факт порушення контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку.

Обставини справи №808/144/18 є релевантними до обставин справи, що розглядається, оскільки у справі №808/144/18 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було визначено позивачеві за 2016 рік, при цьому, відповідне податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом 07.11.2017, тобто з порушенням термінів, встановлених підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платник податку може бути звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, а не від самого податкового зобов`язання.

При цьому, відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку за 2020 рік пізніше 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), в межах загального 1095 денного строку, протягом якого контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, встановленого статтею 102 ПК України, не породжує жодних негативних правових наслідків для позивача, а тому відповідні аргументи позивача суд відхиляє як безпідставні.

Крім того судом також береться до уваги, що відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Пунктом 2 розд. II Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2120), який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію п.п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Водночас, Законом № 2120 ст. 102 ПКУ доповнено п. 102.9, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, 07.03.2022 набрав чинності Закон України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було доповнено п. 69.

з п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, п. 102.9 ст. 102 ПКУ доповнено словами «крім випадків, передбачених ПКУ» та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ викладено в новій редакції, в частині часткового відновлення перебігу строків.

Отже, нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки проведено ГУ ДПС з дотриманням строків давності 1095 днів, що продовжуються на період зупинення перебігу строків з 18 березня 2020 року до 27 травня 2022 року.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на положення вказаних статтей та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 968,96 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього у розмірі 935,93грн. шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 26.03.2024 року №0175079-2411-0467- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 на суму 450,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 26.03.2024 року №0175075-2411-0467- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 на суму 975,00 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 26.03.2024 року №0175069-2411-0467- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 на суму 753,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 29.04.2025 року №0545762-2415-0403- НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. 2854608091) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2024 рік за нежитлове приміщення, загальною площа 15 м2, за адресою: АДРЕСА_1 на суму 798,75 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 935,93грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева